Справа № 265/6184/21
Провадження № 3/265/2126/21
04 жовтня 2021 року місто Маріуполь
Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Мельник І.Г., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділу поліції № 2 Маріупольського районного управління поліції ГУ НП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173-2 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 800194 від 12 серпня 2021 року відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.2 КУпАП.
Як вбачається з наданих матеріалів, ОСОБА_1 , 11 серпня 2021 року о 00-30 годині, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи за адресою по АДРЕСА_1 , умисно вчинив дії психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме вибивав вхідні двері в квартиру при цьому висловлював на адресу потерпілої погрози, образи, тим самим скоїв домашнє насильство в сім'ї повторно протягом року.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився з невідомих причин, будучи при цьому у встановленому порядку повідомленим про час і місце розгляду справи, будь-яких заяв чи клопотань, що стосуються справи, не надав. Привід відносно ОСОБА_1 не виконаний через відсутність останнього за місцем мешкання. Враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, суд розглянув справу за його відсутності.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім цього, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а тому, враховуючи вищевказане, принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, оскільки адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди, а безкарність правопорушника буде заохочувати його на вчинення нових проступків і буде подавати негативний приклад іншим нестійким особам, тому відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 173-2 КпАП України, оскільки він вчинив насильство у сім'ї повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VІІІ від 07 грудня 2017 року (далі за текстом - Закон 2229-VІІІ) визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно пунктам 3, 14 статті 1 Закону 2229-VІІІ домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема: відомостями, які наявні в протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнями потерпілої, постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 березня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тощо.
Враховуючи вищевикладене, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, те, що він раніше притягувався до адміністративної відповідальності, але після вчинення попереднього адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, на шлях виправлення не став, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у вигляді штрафу в межах санкції статті.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП з порушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 гривень.
На підставі ст. 173-2 ч. 2 КУпАП України, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 280, 282, 283 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.2 КУпАП та покласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 454 гривень.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд місті Маріуполя Донецької області, протягом десяти днів з моменту винесення постанови.
Суддя І.Г. Мельник