Єдиний унікальний номер справи 235/7131/21
Номер провадження 2-о/235/691/21
04 жовтня 2021 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Клікунової А.С.
за участю секретаря судового засідання Нагорної К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Покровський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Харків), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, -
01.10.2021 року на розгляд суду пред'явлено вказану заяву, в якій ОСОБА_1 просить встановити факт смерті його батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті - м. Донецьк Донецької області, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина смерті - набряк легень.
Заявлені вимоги обґрунтовані наступним. ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер в м. Донецьку Донецької області. Даний факт підтверджений документами, які не відповідають вимогам законодавства України, а саме, довідкою про причину смерті та свідоцтвом про смерть, виданими на непідконтрольній Україні території. Заявник не має можливості скористатись своїм конституційним правом на державну реєстрацію смерті батька та отримання свідоцтва про смерть у інший, ніж як у судовий спосіб. Ці обставини зумовили потребу у зверненні ОСОБА_1 до суду.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43, ч. 3 ст. 211 ЦПК України, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримує.
Представник заінтересованої особи Покровського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.
Судом встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.
Заявник ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Донецька, громадянин України, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 (відомості підтверджено копією паспорта, копією свідоцтва про народження); адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 (підтверджено копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи).
Заявник є сином ОСОБА_2 (підтверджено копією свідоцтва про народження).
ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Донецька, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 (відомості підтверджено копією паспорта).
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №2318 та довідки про причину смерті, виданої до форми 106-у №2318, виданих 03.05.2021 року установою, яка знаходиться на непідконтрольній Україні території та має назву «Республіканське бюро судово-медичної експертизи ДНР» - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - місто Донецьк, причина смерті - набряк легень, постінфарктний кардіосклероз.
05.05.2021 року видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 ; відповідно до копії цього документу його видано «Київським відділом РАГС Донецького міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки».
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів № 1085р від 07.11.2014 року м. Донецьк Донецької області є містом, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст. 77 та ст. 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Надаючи оцінку допустимості наданих заявником доказів, а саме документів, виданих на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, суд керується ч. 2 ст.19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, в практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки», згідно яких, якщо невизнання документів, виданих окупаційною владою, веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, такі документи повинні визнаватися. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів». Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туреччини» ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» приділено значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать. При цьому, за логікою вказаного рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою].
Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 15.04.2016 року, за змістом якої документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України, суд як виняток приймає до уваги дані про смерть (дату, місце), які зазначені у вищенаведених документах, виданих на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дослідженими у справі доказами доведено факт смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Донецьку Донецької області, та оскільки встановлення відповідного факту необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть встановленої законом України форми та реалізації наслідків, передбачених законодавством у зв'язку зі смертю батька, заява підлягає задоволенню.
Відповідно до роз'яснень п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Згідно з ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
На підставі вищезазначеного та керуючись Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. ст. 4, 13, 18, 293, 315-319, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Покровський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Харків), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Донецька, громадянин України, місце проживання якого було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Донецьку Донецької області, Україна, причина смерті - набряк легень, постінфарктний кардіосклероз.
Згідно з ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення за розглядом справи в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Рішення суду підлягає негайному виконанню та його оскарження не зупиняє виконання рішення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України, та відповідно до п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, - до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України (в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином; суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення; суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- заявник - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- заінтересована особа - Покровський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), місцезнаходження - Донецька область, м.Покровськ, вул.Центральна, 148, ЄДРПОУ 26551594.
Суддя: А.С. Клікунова