Єдиний унікальний номер справи 235/3492/21
Номер провадження 2/235/1345/21
(заочне)
1 жовтня 2021 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді: Клікунової А. С.,
за участю секретаря судового засідання: Нагорної К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Московчук Анатолій Миколайович, до ОСОБА_2 про визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та визначення розміру його часток, -
На розгляд суду пред'явлено вказану позовну заяву, в якій заявлено наступні вимоги:
- визнати об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визначити частки квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , - рівними по Ѕ частці за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 2277,37 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 18.12.2010 року перебували в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають сину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час шлюбу, 20.12.2010 року, сторони набули у власність двокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 . Рішенням Заводського районного суду міста Дніпродзержинська від 06.02.2019 року шлюб між сторонами розірвано. Домовленості про розділ майна між сторонами не досягнуто, шлюбний договір між ними не укладався. На теперішній час між сторонами виникають спори відносно володіння спірним житловим приміщенням, що змусило ОСОБА_1 звернутись до суду з позовом щодо захисту її прав та інтересів, шляхом визнання об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання рівних часток на майно, набуте ОСОБА_2 в шлюбі з позивачем.
Ухвалою суду від 25.05.2021 року за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відкрито провадження, між сторонами виникли матеріально-правові і процесуально-правові наслідки такого рішення; розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 22).
Сторони на виклик до суду не з'явилися.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Московчук А.М. на адресу суду, в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43, ч. 3 ст. 211 ЦПК України, подали заяву про розгляд справи в їх відсутність, просять ухвалити рішення про задоволення позову на підставі поданих доказів.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався, судом вжито максимальні заходи для його повідомлення про розгляд справи з дотриманням ст. ст. 128, 130 ЦПК України. Інформацію про судові засідання для відповідача проживання яких є тимчасово непідконтрольна територія (Донецька область, м. Донецьк), - розміщено на сторінці Красноармійського міськрайонного суду Донецької області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (здійснити повідомлення поштою за місцезнаходженням, шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення не видалося можливим). Повідомлення учасника процесу про судовий розгляд у наведений спосіб слід вважати належним в контексті статті 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» та ч. 11 ст. 128 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням положень ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено такі факти та відповідні правовідносини.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 (підтверджено копією паспорта - а.с. 6, копією довідки про внесення відомостей до ЄДДР - а.с. 7); адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 (підтверджено копією Акту № 149 від 12.05.2021 року - а.с. 8).
Відповідач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Донецька Донецької області, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 (підтверджено копією паспорта - а.с. 9-10).
18.12.2010 року укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ) (підтверджено копією свідоцтва про шлюб - а.с. 11).
Від шлюбу мають дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (підтверджено копією свідоцтва про народження - а.с. 12).
Рішенням Заводського районного суду міста Дніпродзержинська від 06.02.2019 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 13).
Згідно інформаційної довідки від 25.04.2021 року № 254271994 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 20.12.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Соболєвою В.Л., зареєстрований у реєстрі за № 15527, належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).
Відповідно до звіту про оцінку майна, ринкова вартість житлової двокімнатної квартири, розташованої на другому поверсі п'ятиповерхового будинку, загальною площею 54,6 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , станом на 27.04.2021 року складає: 136937,00 гривень (а.с. 15-17).
Згідно ч.1 ст. 68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Згідно ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Договір про поділ майна після розірвання шлюбу сторонами, в порядку ч. 2 ст. 69 СК України, не укладено.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Зазначені вище норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. При цьому, тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.
В судовому засіданні з матеріалів справи встановлено, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 - придбана за час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі. Такі обставини учасниками справи не оспорено. Відповідачем ОСОБА_2 позову про визнання спірного майна об'єктом його особистої приватної власності - не подавалось. З урахуванням зазначеного, суд робить висновок, щодо належності спірного майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя що підлягає поділу (ст. ст. 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України).
Визначаючи розмір часток сторін на спірну квартиру суд виходить з наступного.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які викладені у постанові від 21 грудня 2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України.
Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Частинами 1, 2 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Так, між сторонами по справі частки у праві власності на квартиру не визначались, спірне майно було придбано ОСОБА_2 , перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_1 - тобто є спільною сумісною власністю. Таким чином, визначаючи частку ОСОБА_1 у спірному сумісному майні подружжя в порядку його поділу, суд виходить з рівності їх з ОСОБА_2 часток, та дорівнюють по половині кожному.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України.
В позовній заяві ОСОБА_1 просить відшкодувати понесенні витрати, а саме стягнути з ОСОБА_2 сплачену суму судового збору в розмірі 2277,37 гривні (згідно квитанції № 66270 від 13.05.2021 року - а.с. 1).
На підставі ст. ст. 68-71 СК України, ст. ст. 368, 372 ЦК України, керуючись ст. 13, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Московчук Анатолій Миколайович, до ОСОБА_2 про визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та визначення розміру його часток - задовольнити.
Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нерухоме майно, придбане в період перебування в зареєстрованому шлюбі, а саме, двокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Визначити частки квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , - рівними, по Ѕ частці за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2277 (дві тисячі двісті сімдесят сім) гривень 37 копійок.
Рішення суду набирає законної сили, відповідно до ст. 273 ЦПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України та, відповідно п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, - до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Згідно п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-ІХ від 30.03.2020 року строки визначені, зокрема, статтею 354 ЦПК України, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дата складання повного тексту рішення суду - 01.10.2021 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Донецька Донецької області, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: А.С. Клікунова