Справа № 626/2423/21
Провадження № 1-кп/626/190/2021
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2021 року
Красноградський районний суд Харківської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Краснограді кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Піщанка Красноградського району Харківської області, українки, громадянки України, не працює, освіта загальна середня, що проживає в АДРЕСА_1 , засудженої Красноградським районним судом Харківської області 02.02.2021 за ч. 1 ст.185, ч.1 ст.357 КК України до 1 року 2 місяців обмеження волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнено з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 рік, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185КК України,-
Обвинувачена ОСОБА_4 08 червня 2021 року приблизно о 15-й годині 30 хвилин, перебувала поруч з територією автовокзалу м.Красноград, розташованим за адресою: вул.Полтавська,91 в м.Красноград Харківської області. Після чого умисно, таємно, із корисливих спонукань та повторно , викрала велосипед "Dorozhnik Comfort Male", що коштував за висновком судово-товарознавчої експертизи № 31 від 18.06.2021 року 1704 грн. Своїми діями ОСОБА_4 завдала потерпілому ОСОБА_5 збитки на вищевказану суму. Викраденим майном розпорядилая на свій розсуд, цивільний позов не заявлено.
У пред'явленому обвинуваченні ОСОБА_4 у судовому засіданні винниою себе визнала повністю, дати пояснення погодилася.
Суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції у суду відсутні. Окрім того, учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнала повністю. Не оспорювала факти викладені в обвинувальному акті та показала, як викладено вище, підтвердивши обставини вчиненого нею кримінального правопорушення. Просила суворо її не карати і розкаялася у скоєному злочині.
Суд вважає доведеним, що обвинувачена ОСОБА_4 08 червня 2021 року умисно, таємно, із корисливих спонукань, вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, ці дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України.
Відповідно до ст.12 КК України, злочин передбачений ч.2 ст. 185 КК України є нетяжким.
Згідно ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває.
Обставинами, які пом"якшують покарання, згідно зі ст.66 КК України , суд вважає те, що обвинувачена розкаялася у вчиненому. Обставини, що обтяжують покарання не встановлені..
Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 ст.50 КК України, відповідно до якої покараннямає на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно зазначеної норми Закону суд призначає більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 можливе лише в умовах тримання особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці, а тому вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі, з врахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу обвинуваченої, зокрема пом'якшуючих покарання обставин, стану здоров'я, позиції сторони обвинувачення, висловлену під час судових дебатів. За таких обставин, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 мінімальний строк обмеження волі за ч.2 ст. 185 КК, встановлений санкцією за даний злочин. Таке покарання, буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення новихкримінальних правопорушень.
Згідно правової позиції, викладеної у п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", у разі призначення покарання за кількома вироками суд на підставі ст.71 КК до покарання, призначеного за новим вироком, приєднує повністю або частково покарання (або його невідбуту частину), яке було призначене за попереднім вироком.
Як передбачено ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Суд, призначаючи покарання ОСОБА_4 враховує, що після постановлення вироку Красноградського районного суду Харківської області від 02 лютого 2021 року, яким вона засуджена за ч. 1 ст. 185, ч.1 ст.357 КК України до 1-го року 2 місяців обмеження волі, відповідно ст. 75 КК України її було звільненого від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік, обвинувачена до повного відбуття покарання за даним вироком вчинила новий злочин. Тому суд вважає вірним, на підставі ст.71 КК України, що до покарання призначеного за новим вироком слід частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком у виді 3 місяців обмеження волі.
Початок строку відбування покарання суд вважає правильним рахувати з моменту прибуття ОСОБА_4 до виправного центру.
Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватою у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України. Призначити ОСОБА_4 за ч.2 ст.185 КК України покарання у виді одного року обмеження волі.
Відповідно до ст.71 КК України до покарання за даним вироком приєднати ОСОБА_4 , частково покарання, призначене за вироком Красноградського районного суду Харківської області від 02 лютого 2021 року, яким її було засуджено за ч.1 ст.185, ч.1 ст.357 КК України до 1-го року 2 місяців обмеження волі, відповідно до ст.75 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік , у виді 3 місяців обмеження волі.
За сукупністю вироків визначити ОСОБА_4 , остаточне покарання у виді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців обмеження волі. Строк відбування покарання обчислювати з дня прибуття ОСОБА_4 до виправного центру
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд Харківської області впродовж 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку надати учасникам провадження: присутнім - вручити в суді, відсутнім - надіслати поштою.
Головуюча ОСОБА_1