Справа № 640/8689/18
н/п 1-кс/953/9444/21
"04" жовтня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання заявника ОСОБА_3 про скасування арешту з майна у кримінальному провадженні № 12018220000000452 від 05.05.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, -
01.10.2021 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання заявниці ОСОБА_3 про скасування арешту з майна, накладеного ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 16.04.2021 та від 02.06.2021 у кримінальному провадженні № 12018220000000452 від 05.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, у якому заявниця просить скасувати арешт з належних їй квартир, розташованих за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .
В обґрунтування клопотання заявниця зазначила, зокрема, що у червні 2021 року їй випадково стало відомо, що її законні права та інтереси обмежені шляхом накладення арешту на належне їй майно на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова у справі № 953/6991/21.
Заявник вважає вказаний арешт необґрунтованим, оскільки право власності на квартири, розташовані за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 набуто цілком законним шляхом, в порядку спадкування за заповітом.
Зазначений заповіт, станом на 09.09.2021 ніким не оскаржувався, вона не має статусу підозрюваного або обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12018220000000452; розслідування даного злочину проводиться за ознаками шахрайства, де обов'язково має бути потерпіла особа, чиє майно було протиправно вилучено.
У зв'язку з чим, заявниця звернулася до слідчого судді з цим клопотанням.
У судове засідання представник заявника ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 не з'явився, викликався належним чином (а.с. 9). 04.10.2021 через канцелярію суду подав заяву, в якій просив проводити розгляд клопотання про скасування арешту з майна, яке належить ОСОБА_3 без його участі (а.с. 10-11).
Прокурор відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 та старший слідчий в ОВС СУ ГУ НП в Харківській області майор поліції ОСОБА_6 про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені судом своєчасно та належним чином (а.с. 9), проте в судове засідання не з'явилися. Однак, 04.10.2021 до суду подали заяви, у яких зазначили, що СУ ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні № 12018220000000452 від 05.05.2018 за ч. 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, в тому числі за епізодом шахрайського заволодіння майном громадянина ОСОБА_7 .
Так, досудовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . При житті, 28.12.2019, він посвідчив заповіт на все своє майно на ОСОБА_3 , яка, згідно зазначеного заповіту отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом та зареєструвала право власності на нерухоме майно за собою.
Однак, згодом, у Дзержинському районному суді м. Харкова, у період з жовтня по грудень 2020 року, було відкрито цивільні справи № 638/14218/20 та № 638/14471/20 за позовами від ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відповідно, щодо встановлення факту спільного проживання з померлим ОСОБА_7 для подальшого визнання спадкоємцями четвертої черги та шахрайського заволодіння нерухомим майном померлого.
Для недопущення шахрайського заволодіння майном ОСОБА_7 сторонніми особами, а саме групою шахраїв, до якої входили ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інші особи, які ніколи не проживали з померлим, у рамках кримінального провадження було накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_7 .
В подальшому, ОСОБА_3 вступила у спадок згідно заповіту, виданому ОСОБА_7 при житті.
13.09.2021 ОСОБА_3 до слідчого управління подано заяву про визнання її потерпілою, яка задоволена слідчим, та 15.09.2021 ОСОБА_3 вручена пам'ятка про права та обов'язки потерпілого у зазначеному кримінальному провадженні, та остання допитана в якості потерпілого.
Вищезазначеними заходами було забезпечено схоронність майна потерпілих та недопущення його переоформлення на сторонніх осіб.
Потерпілою ОСОБА_3 до Київського районного суду м. Харкова подано клопотання про скасування арешту з її майна.
В теперішній час, потерпіла вступила у спадок, оформила свої майнові права на нерухоме майно та має право на володіння, користування та розпорядження ним, в зв'язку з чим потреба у арешті майна відпала.
На підставі викладеного, орган досудового розслідування не заперечує проти задоволення клопотання потерпілої ОСОБА_3 про зняття арешту з її майна та просить проводити розгляд вказаного клопотання без участі прокурора та слідчого. До заяви додано: витяг з ЄРДР № 12018220000000452 від 05.05.2018, копію постанови про об'єднання матеріалів від 28.09.2021, копію ухвали Київського районного суду м. Харкова від 16.04.2021 та від 02.06.2021 у справі № 953/6991/21, копію заяви про залучення до провадження як потерпілого від 10.09.2021, копію протоколу допиту потерпілого від 15.09.2021, копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01.03.2021, зареєстроване в реєстрі під № 622, 618, 614, витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 01.03.2021, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 12-47).
Неявка представника заявника, слідчого та прокурора, відповідно до ст. 174 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання та які надані до суду, матеріали справи № 953/6991/21 н/п. 1-кс/953/3665/21, № 953/6991/21 н/п. 1-кс/953/5344/21, приходить до наступного.
В провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12018220000000452 від 05.05.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України (а.с. 14-27).
14.04.2021 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_10 , у якому прокурор просив накласти арешт на нерухоме майно - квартири, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 , які на теперішній час на праві приватної власності належать ОСОБА_3 , шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження. З метою забезпечення арешту майна, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, в зв'язку із тим, що дійсний власник майна помер, прокурор просив розглянути клопотання без повідомлення власника майна.
Крім цього, 31.05.2021 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 , у якому прокурор просив накласти арешт на нерухоме майно - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , яка на теперішній час на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження. З метою забезпечення арешту майна, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, в зв'язку із тим, що дійсний власник майна помер, прокурор просив розглянути клопотання без повідомлення власника майна.
На обґрунтування клопотань прокурор вказував, що СУ ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021220000000446 від 24.03.2021, за фактом вчинення шахрайських дій невстановленими особами, які у період з 2020 по 2021 рік, шляхом підроблення документів та підписів осіб, відкрили спадкові справи та заволоділи нерухомим майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Прокурор зазначив, що при житті гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 належали квартири, розташовані за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 .
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спадкові справи після смерті ОСОБА_7 відкрили за заявами різних осіб, які не мали ніякого відношення до померлого та не надали нотаріусу жодних підтверджуючих документів про родинні зв'язки із померлим. Крім того, з метою визнання себе спадкоємцями невстановлені особи звернулися із позовами до Дзержинського районного суду м. Харкова. Зазначене свідчить про відкриття спадкової справи по підробленим документам для подальшої реєстрації права власності на квартиру за одним із членів злочинної групи та можливості протиправного розпорядження квартирою та подальше її відчуження іншим особам.
Так, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 252092732, квартира розташована за адресою АДРЕСА_2 на даний час, на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , право на яке зареєстровано на підставі свідоцтва на спадщину, за заповітом, № 618 від 01.03.2021, виданого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_11 .
Крім цього, з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 252092703, квартира розташована за адресою: АДРЕСА_4 на даний час, на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , право на яке зареєстровано на підставі свідоцтва на спадщину, за заповітом, № 624 від 01.03.2021, виданого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_11 .
Крім цього, з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 252092668, квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1 на даний час, на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , право на яке зареєстровано на підставі свідоцтва на спадщину, за заповітом, № 622 від 01.03.2021, виданого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_11 .
Крім цього, з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 258968257, квартира розташована за адресою: АДРЕСА_3 на даний час, на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , право на яке зареєстровано на підставі свідоцтва на спадщину, за заповітом, № 614 від 01.03.2021, виданого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_11 .
Як вказував прокурор, у органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що вказані квартири є безпосереднім предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України та з метою виключення можливості протиправно розпорядитись вказаними вище квартирами, а також збереження речового доказу, прокурор просив накласти арешт.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 16.04.2021 у справі № 953/6991/21, н/п 1-кс/953/3665/21, по кримінальному провадженню № 12021220000000446 від 24.03.2021, накладено арешт на нерухоме майно, а саме: квартири, розташовані за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 , право приватної власності на які зареєстровано за ОСОБА_3 , шляхом заборони їх відчуження - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку (а.с. 30-33, а.с. 28-29 справа № 953/6991/21 н/п. 1-кс/953/3665/21).
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02.06.2021 у справі № 953/6991/21, н/п 1-кс/953/5344/21, по кримінальному провадженню № 12021220000000446 від 24.03.2021, накладено арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , право приватної власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 , шляхом заборони її відчуження - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку (а.с. 34-37, а.с. 20-21 справа № 953/6991/21 н/п. 1-кс/953/5344/21).
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як передбачено ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно з ч. 4 ст. 173 КПК Українислідчий суддя, суд зобовязаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження (ч. 1 ст. 7 КПК України).
Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.
В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявник скаржився на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п. 35).
З наданих слідчим витягів з реєстру в Спадковому реєстрі, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.03.2021, вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 була заведена спадкова справа № 9/2020, в результаті чого було видано свідоцтва про право на спадщину (а.с. 45-47).
Так, з наданих копій свідоцтв про право на спадщину за законом від 01.03.2021, зареєстрованих приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11 в реєстрі під №№ 622, 618, 614 встановлено, що 01.03.2021 ОСОБА_3 на підставі заповіту, посвідченого ОСОБА_12 старостою Староводолазького старшинського округу № 2 Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області 28.12.2019, зареєстрованого в реєстрі № 2-110, є спадкоємцем зазначеного в заповіті майна, а саме: квартири АДРЕСА_5 ; квартири АДРЕСА_6 ; квартири АДРЕСА_7 (а.с. 42-44).
Тобто, ОСОБА_3 є добросовісним набувачем арештованого судом майна, оскільки набуття нею права власності на нерухоме майно - квартир, розташованих за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 здійснено за законним правочином, який в судовому порядку не відмінено та ніким не оскаржено.
Крім того, 10.09.2021 гр. ОСОБА_3 залучено до кримінального провадження № 12021220000000446 від 24.03.2021 в якості потерпілої (а.с. 38).
Постановою прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 від 28.09.2021, матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 12018220000000452 від 05.05.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, № 12021220000000446 від 24.03.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, об'єднано в одне провадження (а.с. 28-29).
Отже, враховуючи викладене вище, наслідки арешту майна для володільця майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає доведеним заявником, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України є підставою для скасування арешту.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
Керуючись ст.ст. 107, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Ухвалив:
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту з майна у кримінальному провадженні № 12018220000000452 від 05.05.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, - задовольнити.
Скасувати арешт з нерухомого майна - квартир, розташованих за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , які належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , шляхом заборони їх відчуження, накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2021 року у справі № 953/6991/21 н/п 1-кс/953/3665/21.
Скасувати арешт з нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , шляхом заборони її відчуження, накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02 червня 2021 року у справі № 953/6991/21 н/п 1-кс/953/5344/21.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1