Справа№ 953/18734/21
н/п 2-а/953/470/21
про залишення адміністративного позову без руху
"01" жовтня 2021 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді - Лисиченко С.М, дослідивши адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти №6 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Рагуткіна Валентина Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
30.09.2021 до Київського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти №6 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Рагуткіна В.Ю., у якому він прохає суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4811200 від 24.09.2021 на ОСОБА_1 , визнаного винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, стягнути з відповідача сплачений судовий збір в розмірі 554,00 грн.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.160 КАС України з наступних підстав.
Позивачем, на виконання вимог ч. 5 ст. 94 КАС України, не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивачем в порушення вимог ч.1 ст.161 КАС України не додано копій документів, доданих до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.
Також, суд зазначає, що згідно ч.2 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Частиною третьою статті 288 КУпАП визначено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящий посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу, який уповноважений такі стягнення накладати.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного суду від 17.09.2020 у справі №742/2298/17.
Однак позивач, в порушення зазначених вимог, звернувся до суду з позовом до інспектора роти №5 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Дудник Людмили Валеріївни, який є неналежним відповідачем у даній справі.
Крім того, суд зазначає, що в порушення п.11 ч.5 ст.160 КАС України, позивач не зазначив в позовній заяві підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані недоліки поданої позовної заяви в строк, наданий судом.
Керуючись ст. 160-161, 169, 248 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора роти №6 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Рагуткіна Валентина Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Надати позивачу 7-денний строк з моменту отримання ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недолік позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде вважатися неподаною та повернута йому.
Копію даної ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Лисиченко