Іменем України
№ 610/655/21 № 1-кп/610/190/2021
м. Балаклія 04.10.2021 року
Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
головуючий: ОСОБА_1
за участі
прокурора: ОСОБА_2 ,
обвинуваченого: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
секретаря: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження (№ 12020225190000217) з питання виправлення допущених у судовому рішенні описок,
За результатами судового розгляду, проведеного стосовно ОСОБА_3 , в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 317 КК України, Балаклійським районним судом Харківської області 18 серпня 2021 року ухвалений виправдувальний вирок.
Однак, у вступній та резолютивній частинах вироку допущені описки, замість правильного ч. 2 ст. 317 зазначено ч. 1 ст. 317 КК України.
Обвинувачений і його захисник не заперечували проти виправлення описки. Прокурор проти цього заперечував.
За правилом ч. 1 ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Вказана норма застосовується до всього змісту судового рішення, тобто у рівній мірі до вступної, мотивувальної, резолютивної її частин.
Так, однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати.
Опискою вважається зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) помилка, яка допущена під час його письмово вербального викладу, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації (помилка у правописі, у розділових знаках тощо), що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання, а виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Очевидною арифметичною помилкою визнається помилка у вчиненні результату підрахунку: пропущення цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже, не може бути виправлене в порядку, передбаченому цією статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
Таким чином, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо), проте в жодному випадку не дозволяється під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви судового рішення.
Можливість усунення судом окремих недоліків свого рішення не можна вважати його зміною, проте допущені в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку та у зв'язку з нововиявленими обставинами.
З огляду на викладене, а також на те, що аналіз процесуальних документів, що містяться в матеріалах кримінальної справи (судового провадження) беззаперечно вказують на помилковість зазначених відомостей, суд вважає, що невірне частини статті кримінального закону, порушення якої інкримінується обвинуваченому, спотворює текст судового рішення, призводить до його неправильного сприйняття, отже може вважатися опискою в розумінні ст. 379 КПК України.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що згідно до обвинувального акту, формулювання обвинувачення, підтриманого прокурором, яке було предметом судового розгляду і від якого захищався обвинувачений, ОСОБА_3 інкримінувалося вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 317 КК України. Про це зазначено і на аркушах 2, 14 вироку (т. 2 а.с. 122, 134).
Визначальним є той факт, що відповідно до суті вироку ОСОБА_3 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні і виправдано у повному обсязі обвинувачення.
Тому окремі описки у зазначенні кваліфікації одного з інкримінованих кримінальних правопорушень жодним чином не впливають на результат судового розгляду - повне виправдування обвинуваченого за усіма пунктами обвинувачення.
Виходячи з цієї логіки суд при виправленні описки жодних змін до змісту вироку (висновків та мотивів судового рішення) фактично не вносить, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
На підставі викладеного, керуючись ст. 379 КПК України,
Виправити описку, допущену у вироку Балаклійського районного суду Харківської області від 18 серпня 2021 року у цій же справі, а саме:
у вступній частині замість «у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України» зазначити правильне «у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 317 КК України»,
у резолютивній частині замість « ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, та виправдати його у зв'язку не доведенням, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим» зазначити правильне « ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 317 КК України, та виправдати його у зв'язку не доведенням, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1