Справа №524/9028/21
Провадження №2-о/524/209/21
27 вересня 2021 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про встановлення факту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на тимчасово окупованій території України, ухвалив таке рішення.
Свої вимоги заявник мотивував тим, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є її батьком. Отримати свідоцтво про смерть батька у відділі державної реєстрації актів цивільного стану не можливо, оскільки смерть відбулась на тимчасово окупованій території України і у неї відсутній документ, що може бути прийнятий відділом ДРАЦС. Встановлення вказаного факту необхідно заявнику для проведення реєстрації смерті батька в органах ДРАЦС та оформлення правовідносин цивільно-правового характеру.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , підтримала свою заяву та просила її задовольнити з підстав, викладених в ній.
Заінтересована особа, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) в судове засідання не з'явився.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 09.10.1959, копією свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_2 від 29.08.1981.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Як роз'яснено у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року № 5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
За нормою ч.1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5 встановлено, що Підставою для державної реєстрації смерті є: а)лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть. Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.
Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
На підтвердження факту смерті батька заявником було надано суду копію лікарського свідоцтва про смерть №73 в якому зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Донецьк.
Встановлення факту смерті заявнику необхідне для проведення реєстрації смерті батька.
З урахуванням зазначеного, з метою захисту прав та інтересів заявника, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Судові витрати по справі відсутні та рішення суду підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 258, 259, 263 - 265, 315-319, 430 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, уродженець м.Лисичанськ Луганської області, останнє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Донецьк Донецької області.
Судові витрати відсутні.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в загальному порядку, оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28.09.2021
Суддя Діна АНДРІЄЦЬ