Справа № 426/1193/21
іменем України
23 вересня 2021 року м. Сватове
Сватівський районний суд Луганської області у складі:
головуючого - судді Бабічевої Л.П.,
за участю секретаря судового засідання -Діброви А.О.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - адвоката Пономаренко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Сватове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту сумісного проживання та перебування на утриманні, заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, -
Заявник ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Пономаренко Н.М., звернулася до суду з заявою про встановлення факту сумісного проживання та перебування на утриманні.
В обґрунтування вимог заявник послалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_2 помер. За життя чоловік заявниці перебував на обліку у Білокуракинському об'єднаному управлінні ПФУ Луганської області, де отримував пенсію. Розмір доходу чоловіка значно перевищував розмір її щомісячного доходу. Після смерті чоловіка заявниця звернулася до Білокуракинського об'єднаного управління ПФУ Луганської області з питання оформлення пенсії по втраті годувальника. Марківським об'єднаним управлінням ПФУ Луганської області заявниці ОСОБА_1 було відмовлено у переході на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, оскільки нею не підтверджений факт постійного проживання з померлим чоловіком.
Без встановлення факту того, що заявник постійно проживала з чоловіком та перебувала на його утриманні, заявник не може реалізувати своє право на призначення пенсії, а тому просить встановити факт постійного проживання разом з чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , та перебування на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 по день його смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 13 квітня 2021 року було відкрито провадження у справі та вирішено питання про витребування доказів.
Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 29 липня 2021 року за клопотанням представника заявника - адвоката Пономаренко Н.М., заінтересовану особу - Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області було замінено на заінтересовану особу - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 просила задовольнити заяву, надала пояснення аналогічні викладеним в заяві. Також пояснила, що чоловік помер у м.Сватове в той час, коли вони знаходились в гостях у доньки, яка проживає у м.Сватове. З чоловіком вони постійно проживали у м.Ровеньки Луганської області.
У судовому засіданні представник заявника - адвокат Пономаренко Н.М. підтримала заявлені вимоги, просила їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив (а.с. 92-94).
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заяву такою, що підлягає повному задоволенню з таких підстав.
Так, судом встановлено, що з 10 червня 1978 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 10 червня 1978 року (а.с. 11).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік заявниці - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 12 лютого 2021 року (а.с.12).
На момент смерті чоловіка заявниці було 62 роки.
Після смерті чоловіка, заявниця ОСОБА_1 звернулася із заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (а.с. 23).
Однак, Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області відмовило заявнику у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника, оскільки заявником не подані відповідні документи на підтвердження факту перебування на утриманні померлого та рекомендовано встановити такий факт у судовому порядку (а.с. 24).
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні.
У п. 1 ч. 2 ст. 36 вищезазначеного Закону зазначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 36 цього Закону до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони, одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
На підставі ч. 4 ст. 3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
З копії домової книги вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19).
З акту про фактичне проживання з померлою особою на день її смерті від 19 березня 2021 року, виданого органом, що знаходиться на території м. Ровеньки Луганської області, вбачається, що з померлим ОСОБА_2 на день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , проживала ОСОБА_1 (а.с. 17).
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
Таким чином, акт про фактичне проживання з померлою особою на день її смерті № 13 від 19 березня 2021 року, виданий органом, що знаходиться на території м. Ровеньки Луганської області, не створює правових наслідків, але в той же час він містить фактичні дані відповідно до ст. 76 ЦПК України, які підтверджують вимоги заявника.
Чоловік заявниці отримував пенсію за віком у розмірі 13181,70 грн. на місяць, а загальна сума пенсії за період з лютого 2016 року по лютий 2021 року склала 553407,70 грн., що підтверджується довідкою Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 19.04.2021 року (а.с. 40-42).
Розмір пенсії заявниці ОСОБА_1 з січня 2020 року по квітень 2020 року склав по 2154,60 грн. щомісяця, з травня 2020 року по червень 2020 року - 2380,79 грн., з липня 2020 року по листопад 2020 року - 2385,23 грн., за грудень 2020 року - 2388,65 грн., а всього сума пенсії за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 склала 27694,78 грн., що підтверджується довідкою Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 31.03.2021 року (а.с. 15).
Інші доходи у заявниці відсутні, що підтверджено відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків (а.с. 16).
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона є свахою заявниці ОСОБА_1 та підтвердила те, що заявниця проживала з померлим чоловіком однією сім'єю протягом 21 року в АДРЕСА_2 , вони вели спільне господарство. За життя померлий отримував більшу за розміром пенсію, ніж заявниця. Чоловік заявниці помер взимку 2021 року в м. Сватове, його поховали в м. Ровеньки
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що заявниця є його тещею, а його тесть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Сватове. З 2000 року, після одруження з донькою заявниці, він знає подружжя ОСОБА_5 . Тесть працював на шахті, а теща кондитером, вони проживали разом в м. Ровеньки. У ОСОБА_2 була шахтарська пенсія, більша ніж у дружини, він утримував дружину.
З урахуванням викладеного у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Судом встановлено, що доходи померлого чоловіка заявника значно перевершували по сумі доходи заявниці і остання одержувала від нього допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів для існування.
Постанова Верховного суду від 22.05.2019 року по справі № 520/6518/17 містить правову позицію, згідно якої, якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Основне значення допомоги необхідно з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з богу померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Суд вважає встановленим, що заявниця ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_2 перебували у шлюбі, на час смерті останнього спільно проживали, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, тобто проживали однією сім'єю та допомога, яка надавалася померлим чоловіком заявниці, була для неї хоч і не єдиним, проте постійним та основним джерелом засобів до існування, а тому суд приходить до висновку, що заявниця дійсно перебувала на утриманні у померлого чоловіка.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Тому, з огляду на викладене, суд вважає, що встановлення факту спільного проживання з померлим чоловіком однією сім'єю та перебування на його утриманні має для заявника юридичне значення, оскільки від даного факту залежить реалізація права заявниці на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, дослідивши в судовому засіданні зібрані у справі докази, допитавши свідків, проаналізувавши встановлені обставини, суд дійшов висновку, що дійсно заявниця ОСОБА_1 спільно проживала разом із чоловіком ОСОБА_2 , по день його смерті, т.б. по ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та заявниця ОСОБА_1 перебувала на утриманні у свого чоловіка ОСОБА_2 , оскільки допомога, яка надавалася померлим чоловіком заявниці, була для неї постійним та основним джерелом засобів до існування, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 78-80, 258, 259, 263-265, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту сумісного проживання та перебування на утриманні - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , та перебування ОСОБА_1 на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 по день його смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Сватівський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_4 ).
Заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, (ідентифікаційний код юридичної особи 21782461, адреса місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9).
Повний текст рішення складено 01 жовтня 2021 року.
Суддя Л.П. Бабічева