04 жовтня 2021 року
Київ
справа №9901/389/21
адміністративне провадження № П/9901/389/21
Cуддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюк А.Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправними дії та зобов'язання утриматись від вчинення певних дії,
28 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Зеленського Володимира Олександровича від 20 травня 2019 року про вступ на пост Президента України без приведення до присяги Президента України головою Конституційного Суду України.
- зобов'язати Зеленського Володимира Олександровича утриматися від протиправних дій щодо посягання на конституційний лад України, та втручання в діяльність Конституційного Суду України.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У частині четвертій статті 22 КАС України визначено зокрема, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України визначені у статті 266 КАС України.
За змістом пункту 2 частини першої статті 266 цього Кодексу правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності дій чи бездіяльності Президента України.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Вирішуючи питання щодо прийняття позовної заяви та відкриття провадження підлягає врахуванню те, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи у публічно-правових відносинах із суб'єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій.
У Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами. Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів. Отже, як зазначив Конституційний Суд України у вказаному рішенні, КАС регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
У Постанові Верховного Суду України від 23 травня 2017 року у справі № 800/541/16, суд підкреслив, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
З наведених обставин у позові вбачається, що фактично предмет спору (оскаржувані протиправні дії, бездіяльність, рішення) - відсутній, а його підставами є лише незгода позивачки з процедурою вступу на пост Президента України, політичними процесами та особиста оцінка позивачкою цих фактів з урахуванням рішення суду, де позивачка не є учасницею справи.
Це саме стосується і вимоги щодо зобов'язання Президента України утриматись від вчинення дій, що посягають на конституційний лад України.
Необхідно наголосити, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи у публічно-правових відносинах з відповідачем і саме при здійсненні ним чітко визначених чинним законодавством владних управлінських функцій.
Водночас, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 13 березня 2018 року (справа № 800/554/17) поняття "спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити у світлі ч. 3 ст. 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Оскільки зазначені позовні вимоги позивачки та зміст спірних правовідносин не мають ознак юридичного спору, а стосуються вираження громадської позиції позивачки, суд дійшов висновку, що такі вимоги не підлягають оскарженню в судах.
Отже, зазначені позивачкою обставини, про які йдеться у позові, не спричиняють порушень індивідуально виражених прав або свобод позивачки та не підлягають судовому розгляду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на усе вищевикладене суд дійшов висновку, що підстав для відкриття провадження у справі за заявленим позовом немає, відтак у відкритті провадження у справі слід відмовити.
Відповідно до частини шостої статті 170 КАС України, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Проте, оскільки розгляд такого спору перебуває поза межами не лише юрисдикції адміністративних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду, підстав для роз'яснення позивачці до суду якої юрисдикції належить його вирішення немає.
Керуючись ст. 22, 170, 248, 266 КАС України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправними дії та зобов'язання утриматись від вчинення певних дії.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача не допускається.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Суддя: А.Г. Загороднюк