04 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 461/3212/17 пров. № А/857/12587/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Сеника Р.П.,
Шевчук С.М.,
з участю секретаря судового засідання Петрунів В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяви представників Первинної профспілкової організації працівників комунальної 5-ої стоматологічної поліклініки м.Львова профспілки працівників охорони здоров'я України Реймера Володимира Євгеновича та ОСОБА_1 про відвід суддям Ковалю Р.Й., Судовій-Хомюк Н.М., Шевчук С.М., Сенику Р.П. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 09 вересня 2020 року в справі № 461/3212/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Львівської міської ради, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради за участю третіх осіб: КНП «Стоматологічна поліклініка № 1», КНП «Львівська 1-а міська клінічна лікарня імені Князя Лева», КНП «1-а міська поліклініка м. Львова», КНП «2-а міська поліклініка м. Львова», КНП «3-я міська клінічна лікарня м. Львова», КНП «3-я міська поліклініка м. Львова», КУ «Комунальна 3-я стоматологічна поліклініка м. Львова», КНП «4-а міська клінічна лікарня м. Львова», КНП «4-а міська поліклініка м. Львова», КНП «Стоматологічна поліклініка № 4», КНП «5-а міська клінічна лікарня м. Львова», КНП «5-а міська поліклініка м. Львова», КУ «Комунальна 5-а стоматологічна поліклініка м. Львова», КНП «6-а міська поліклініка м. Львова», КНП «8-а клінічна лікарня м. Львова», КНП «Десята міська лікарня м. Львова», КНП «Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова», КНП «Пологовий клінічний будинок № 1», КНП «Лікарня «Госпіс» м. Львова», КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова», Первинна профспілкова організація працівників комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова профспілки працівників охорони здоров'я України, Первинна профспілкова організація працівників комунальної 5-ої стоматологічної поліклініки м. Львова профспілки працівників охорони здоров'я України, ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування ухвал, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
04.10.2021 представниками Первинної профспілкової організації працівників комунальної 5-ої стоматологічної поліклініки м.Львова профспілки працівників охорони здоров'я України Реймером В.Є. та Дацко О.І. в судовому засіданні були подані заяви про відвід судді Ковалю Р.Й. та про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Коваля Р.Й., суддів Судової-Хомюк Н.М., Шевчук С.М., а також судді Сеника Р.П.
Підставою для відводів зазначено те, що суддя Коваль Р.Й., як головуючий суддя, допустивши до участі у справі представника Львівської міської ради О.Шмолотоху, яка представляє міську раду в порядку самопредставництва, діяв незаконно та на замовлення міського голови А.Садового.
Також зазначено, що судді Восьмого апеляційного адміністративного суду втратили неупередженість та довіру, у зв'язку з отриманням суддями квартир від ОСОБА_4 .
Крім того, під час судового засідання секретарем судового засідання оголошено, що Реймер В.Є у суді виступає представником позивача, проте строк цієї довіреності закінчився і нової довіреності не видавалось, а колегія суддів у складі Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М., Шевчук С.М. на це увагу не звернула і лише після того як було про це заявлено приступили до з'ясування повноважень Реймера В.Є. У зв'язку з чим їм було заявлено відвід, який було розглянуто без представника Дацко О.І. Також вказано, що суддями допускались в судове засідання люди без належного встановлення їхньої особи.
Також зазначено, що відводи розглядаються без їхньої присутності, що порушує їхні права.
У судовому засіданні в усній формі також заявлено відвід судді Сенику Р.П., у зв'язку із вищезазначеним, а також тим, шо він не ознайомлений з матеріалами справи.
Вирішуючи подану заяву, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяв про відвід суддів, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що заяви про відвід підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу передбачено статтею 40 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частинами восьмою, одинадцятою статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. Питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Частина третя статті 40 КАС України визначає, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема: якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи (п.2 ч.1 ст.36); за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (п.4 ч.1 ст.36).
Аналіз зазначеної процесуальної норми дає підстави для висновку, що у цьому випадку підставою для відводу не обов'язково має бути доведений факт необ'єктивності чи заінтересованості судді. Згідно з цією нормою, унеможливлюється участь судді у розгляді справи за наявності в учасника судового розгляду обґрунтованого певними об'єктивними обставинами сумніву щодо його неупередженості.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що судді, при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
Згідно зі статтею 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 7 цього Закону встановлено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Загальна декларація з прав людини (стаття 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (частина перша статті 14) гарантують право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду.
Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах “Piersac vs Belgium, Grieves vs UK”). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium”, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Веттштайн проти Швейцарії” та у пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Білуха проти України”.
Наявність безсторонності визначається в тому числі і наявністю суб'єктивних та об'єктивних критеріїв, які б давали підстави для сумніву в безсторонності суду (рішення Європейського суду з прав людини в справі “Білуха проти України”).
З огляду на викладене, наведені заявником підстави та обгрунтування для відводу суддів є їхніми припущеннями про існування відповідних обставин щодо безсторонності суддів. Такі припущення не підтверджені належними і допустимими доказами, які б вказували на їхню пряму чи опосередковану заінтересованість в результаті розгляду цієї справи та спростовували їхню неупередженість, об'єктивність і безсторонність при розгляді цієї справи.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що для забезпечення умов, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, а також заради уникнення атмосфери конфліктності у судовому засіданні, заявлені відводи суддів Коваля Р.Й., Сеника Р.П., Шевчук С.М. необхідно задовольнити.
Крім того, колегія суддів зазначає, що суддя Судова-Хомюк Н.М. не бере участі у справі, позаяк у зв'язку з повторним автоматизованим розподілом справи з метою заміни відсутнього судді-члена колегії замінена суддею Сеником Р.П.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 79, 308, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяви представників Первинної профспілкової організації працівників комунальної 5-ої стоматологічної поліклініки м.Львова профспілки працівників охорони здоров'я України Реймера Володимира Євгеновича, Дацко Олесі Ігорівни, в частині заявлення відводу суддям Ковалю Р.Й., Шевчук С.М., Сенику Р.П. задовольнити.
Відвести суддів Коваля Р.Й., Шевчук С.М., Сеника Р.П. від розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м.Львова від 09 вересня 2020 року в адміністративній справі № 461/3212/17.
Адміністративну справу № 461/3212/17 передати для повторного автоматичного розподілу в порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді Р. П. Сеник
С. М. Шевчук
Ухвалу складено в повному обсязі 04 жовтня 2021 року.