30 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/2530/21 пров. № А/857/13142/21
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 №1789-ХІІ, що діяла на час призначення пенсії, та статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 №1697-VII з 01 жовтня 2020 року з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Волинської обласної прокуратури від 30.10.2020 за №21-50вих-20 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 жовтня 2020 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Волинської обласної прокуратури від 30.10.2020 за №21-50вих-20. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року по справі №140/2530/21 скасовано в частині позовних вимог, які стосуються обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, та прийнято в цій частині постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 жовтня 2020 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) без обмеження максимального розміру пенсії.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1816 гривень.
У решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року по справі №140/2530/21 - залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятим судом апеляційної інстанції судовим рішенням, вважаю за необхідне висловити свою окрему думку з огляду на таке.
На час призначення ОСОБА_1 пенсії (29 січня 2003 року) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-XII) (до 15 липня 2015 року).
Відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-XII прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Обмеження виплати пенсії максимальним її розміром вперше було встановлено Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року та прийнятий з метою визначення заходів подальшого реформування пенсійної системи та збалансування солідарної системи пенсійного страхування.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України «Про прокуратуру» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Як встановлено пунктом 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом (до 1 жовтня 2011 року).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII (далі - Закон № 213-VIII), який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, частину п'ятнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-XII замінено чотирма частинами такого змісту, зокрема: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. У зв'язку з цим частини шістнадцяту - двадцяту вважати відповідно частинами дев'ятнадцятою - двадцять третьою».
Окрім того, 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 4 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон № 1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15 грудня 2015 року.
Таким чином, частина 18 статті 50-1 Закону № 1789-XII, яка застосовувалась субсидіарно з пунктом 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 3668-VI та врегульовувала питання виплати пенсій без обмежень, втратила чинність з набранням чинності Закону № 1697-VII, а тому до спірних правовідносин не може застосовуватися.
Водночас, відповідно до абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону № 1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Підсумовуючи викладене вважаю, що у зв'язку з прийняттям Закону №1697-VII розмір пенсії прокурорів знову обмежено максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Положення норм чинного законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії прокурорів, не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а отже є чинними і підлягають виконанню.
З огляду на викладене у відповідача відсутні законні підстави для здійснення позивачу виплати пенсії без обмеження граничного розміру відповідно до статті 50-1 Закону 1789-XII (в редакції на час призначення пенсії), оскільки положення цієї статті втратили чинність з 15 грудня 2015 року.
При цьому слід зазначити, що Верховний Суд неодноразово надавав оцінку щодо обмеження максимального розміру пенсії працівникам прокуратури та прийшов до висновку, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку (постанови Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 359/3736/17, від 10 вересня 2021 року у справі 580/5238/20).
Відтак, на моє переконання, суд першої інстанції дійшов вірних висновків при оцінці таких позовних вимог ОСОБА_1 , а рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку у цій частині скасовано помилково.
Суддя Т. В. Онишкевич