Справа № 560/1848/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
04 жовтня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15 гарнізонного будинку офіцерів, Територіального центру контролю якості речового майна Західного регіону та відокремлених підрозділів РВК (МВК), Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
в лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15 гарнізонного будинку офіцерів, Територіального центру контролю якості речового майна Західного регіону та відокремлених підрозділів РВК (МВК), Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року позов задоволено частково, а саме:
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 ( Хмельницький обласний ТЦК та СП) в особі уповноваженої Житлової комісії переглянути розмір та порядок нарахування грошової компенсації ОСОБА_1 взамін належного до отримання жилого приміщення з урахуванням висновків суду, та провести перерахунок розміру компенсації за наявності підстав, визначених вимогами законодавства;
- у задоволенні решти вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Хмельницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що позивач перебував на квартирному обліку, як особа яка потребує поліпшення житлових умов, зі складом сім'ї 4 особи.
У подальшому рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08.08.2019 у справі № 686/18039/19 шлюб між позивачем та його дружиною був розірваний.
Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 про внесення змін до квартирно-облікової справи. Рішенням житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_4 (протокол від 19.12.2019 № 40, затверджений наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.12.2019 № 418) у зв'язку з розлученням внесені зміни до квартирно-облікової справи позивача, залишено на квартирній черзі зі складом сім'ї одна особа.
05 жовтня 2020 комісією прийняте рішення про надання ОСОБА_1 грошової компенсації взамін належного до отримання житлового приміщення з урахуванням частки приватизованої кімнати (12,17 кв. м.) у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 520 643,64 грн. з подальшим зняттям з квартирного обліку при Хмельницькому ОВК. Рішення оформлене протоколом (п. 5) засідання Об'єднаної житлової комісії № 49, затвердженим наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.10.2020 № 310.
Не погоджуючись з розміром компенсації, позивач звернувся до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький, отримавши відповідь про те, що грошова компенсація нарахована взамін належного до отримання житлового приміщення площею 40 кв. метрів з урахуванням частки отриманого від Міністерства оборони України житла (12,17 кв. м.), тобто компенсація нарахована за 27,83 кв. метри жилої площі.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці строкової військової служби та військовослужбовці, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, розміщуються в казармах (на кораблях) згідно із Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. За ними зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на строкову військову службу та військову службу під час мобілізації, на особливий період. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Згідно із частиною 9 статті 12 Закону № 2011-XII військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року №728 затверджено Порядок визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, який установлює механізм визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей, що перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (далі - компенсація) Дія цього Порядку поширюється на осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості використання на військовій службі, та членів їх сімей (п. 2 Порядку)
Відповідно до пункту 7 Порядку розмір компенсації визначається: за нормою 13,65 кв. метра жилої площі на військовослужбовця і кожного члена його сім'ї, який перебуває з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Понад норму жилої площі для окремих категорій військовослужбовців та членів їх сімей, визначених законодавством, враховується додаткова жила площа у розмірі 10 кв. метрів; з урахуванням вимог до загальної площі житла відповідно до державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення"; з урахуванням граничної вартості будівництва 1 кв. метра загальної площі житла в регіоні, в якому військовослужбовець перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Згідно із пунктом 8 Порядку розмір грошової компенсації (K) розраховується за формулою:
К = (13,65*N+ 17 + Дпл)*Во,
де 13,65 - визначена законодавством норма жилої площі на одну особу, кв. метрів; N - кількість осіб, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов; 17 - загальна нежила площа житла на сім'ю з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення", кв. метрів; Дпл - додаткова жила площа, що надається окремим категоріям військовослужбовців та членам їх сімей, визначеним законодавством, у розмірі 10 кв. метрів; Во - гранична вартість 1 кв. метра загальної площі житла для визначення розміру грошової компенсації, яка не повинна перевищувати опосередковану вартість будівництва житла за регіонами України, затверджену в установленому законодавством порядку, для мм. Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова, збільшену в 1,75 рази, для міст - обласних центрів, а також міст обласного значення з населенням понад 300 тис. осіб - в 1,5 рази, для міст обласного значення з населенням від 100 тис. до 300 тис. - в 1,25 рази, для інших населених пунктів - опосередковану вартість у відповідній області.
За наявності у військовослужбовця права на отримання однокімнатної квартири компенсація нараховується за житло загальною площею 40 кв. метрів.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.06.2020 року №157 затверджені показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, відповідно до яких вартість 1 кв. м. загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) становить 12472,00 грн.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 з сім'єю у кількості 3-х чоловік був виданий ордер ХНМ №000033 від 30.01.2001 на право заселення в жиле приміщення (однокімнатну квартиру) жилою площею 18,3 кв. м. (загальна площа 36,5 кв.м.) за адресою АДРЕСА_1 .
У подальшому, відповідно до рішення від 22.12.2005 №880 "Про надання житлової площі громадянам міста" вказану службову квартиру було виключено зі складу службових, позивача залишено на квартирному обліку.
Відповідно до пункту 4 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у разі використання військовослужбовцем та/або членами його сім'ї права на приватизацію раніше наданого жилого приміщення у неповному обсязі, загальна площа жилого приміщення, яка підлягає компенсації, зменшується на площу, яка була безоплатно передана з державного житлового фонду у приватну власність військовослужбовця та/або членів його сім'ї. У разі отримання військовослужбовцем з державного житлового фонду жилого приміщення для постійного проживання, яке не приватизовано ним та/або членами його сім'ї, і його подальшого перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та/або включені до списків осіб, що мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень, загальна площа житла, яка підлягає компенсації, зменшується на загальну площу житла, що перебуває у користуванні військовослужбовця та членів його сім'ї.
Як вбачається зі змісту наданих сторонами доказів, а саме витягу з протоколу № 49 від 05.10.2020 засідання об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 № 310 від 05.10.2020, рішення про визначення розміру компенсації приймалось "з урахуванням частки приватизованої кімнати за адресою АДРЕСА_1 ( 12,17 кв. м.)"
Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази приватизації позивачем або членами його сім'ї частки квартири (кімнати) або усього жилого приміщення за цією адресою. Як видно з інших документів у справі, позивач не брав участі у приватизації зазначеного жилого приміщення або його частки, зважаючи на що покликання відповідачів на факт приватизації приміщення суд розцінює критично.
Зважаючи на це, суд першої інстанції двічі витребував у відповідачів необхідні документи, які повинні були довести зазначене твердження, відображене у протоколі та наказі, оскільки це вплинуло на визначення розміру компенсації.
На ухвалу суду ІНФОРМАЦІЯ_5 ( колишній ІНФОРМАЦІЯ_6 ) повідомив, що документи перебувають у КЕВ міста Хмельницький, однак останній, отримавши ухвали про витребування доказів, їх суду не надав без пояснення причин, що дає підстави вважати, що такі документи відсутні.
Отже, відповідачі не довели використання позивачем та/або членами його сім'ї права на приватизацію раніше наданого жилого приміщення у повному або неповному обсязі, що давало підстави для відповідного коригування розрахункової величини під час обчислення розміру компенсації ( в сторону зменшення).
А тому, відповідачами не доведено правильність розрахунку розміру грошової компенсації взамін належного позивачу до отримання жилого приміщення.
Враховуючи те, що компенсація в сумі 520 643,64 грн. позивачу була виплачена, тобто відповідні рішення відповідачів в цій частині реалізовані, однак правильність цього розрахунку суду не доведена, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необхідності зобов'язати відповідачів переглянути розмір та порядок нарахування грошової компенсації ОСОБА_1 взамін належного до отримання жилого приміщення з урахуванням висновків суду, та провести перерахунок розміру компенсації за наявності підстав, визначених вимогами законодавства.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.