Справа №339/246/21
139
2-а/339/8/21
04 жовтня 2021 року м. Болехів
Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Головенко О. С.
секретаря судового засідання Латик В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівської області, поліцейського Безрукова Юрія Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
10 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕАО № 4572907 від 02 серпня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовує, що згідно оскаржуваної постанови, він 02 серпня 2021 року о 07 годині 39 хвилин на 609 +150 км. Автодороги Київ-Чоп Стрийського району Львівської області, керуючи транспортним засобом TOYOTA RAV-4 д.н.з. НОМЕР_1 , в якого були відсутні задні бризговики, після зупинки працівниками поліції не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив п.9.9 б ПДР України.
Вважає вказану постанову незаконною, оскільки 02 серпня 2021 року прямуючи по роботі із м. Львів в с. Кавсько Стрийського району Львівської області, повертаючи вправо із дороги державного значення Київ-Чоп приблизно через 300 метрів перед залізничним переїздом в напрямку с. Вівня Стрийського району Львівської області, побачив як бігає через зустрічні смуги руху чоловік у зеленій жилетці та наказує зупинятись усім транспортним засобам за допомогою сигнального диска, що рухаються в протилежних напрямках руху. Десь за 100 м. під'їжджаючи до нього, інший чоловік вибігає із кущів із правої сторони, стає посередині дороги та наказує незрозумілими жестами, щоб він зупинився.
Пригальмувавши, аж до повної зупинки транспортного засобу, він опустив вікно та запитав вказаного чоловіка хто він такий та яка підстава зупинки його транспортного засобу, адже поспішає по роботі. Йому надана відповідь, що він працівник патрульної поліції та зранку вони шукають нетверезого водія, тобто у них нібито проходить операція «нетверезий водій». На що він попросив показати документи, згідно яких у них проходить така операція, запитав також чи знає він та чи читав Інструкцію про виявлення у водіїв транспортних засобів ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції? Чи знає він відповідно до п. 1.3 вказаної Інструкції які є ознаки алкогольного сп'яніння та чи вбачає він у нього якийсь із вказаних ознак і як він визначає ознаки сп'яніння водія, який знаходиться у транспортному засобі та чому створює аварійно-небезпечну ситуацію, тобто (ситуацію, яка характеризується відхиленням від нормальних умов життя і діяльності людей, що призвело (може призвести) до загрози життю та здоров'ю людей, руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів).
На що почув відповідь: пред'явіть свої документи. Він ще раз перепитав вказаного чоловіка, яка підстава зупинки його транспортного засобу, оскільки він поспішав по роботі і вони створюють тут небезпечні ситуації, оскільки зупиняють усі транспортні засоби в протилежних напрямках, а їх завдання навпаки слідкувати за безпекою дорожнього руху. Вказаний працівник поліції на його прохання відмовився представитись, тому він із свого автомобіля був змушений його сфотографувати, нагрудний знак із номером НОМЕР_2 (S можливо 5) 7.
О 07 год 51 хв. він зателефонував на гарячу лінію в Управління патрульної поліції Львівської області за номером телефону НОМЕР_3 та зафіксувати факт того, що працівники патрульної поліції вчиняють незаконні дії, на що йому відповіли, шо працівники поліції справді не мають права ховатись в кущах та зупиняти транспортні засоби і відповідно із ними буде проведена розмова з керівництвом.
Працівники патрульної поліції сховали в кущах свій службовий автомобіль, без увімкнених проблискових маячків.
На вимогу він надав посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Після цього, другий чоловік у формі, як пізніше виявилось це був поліцейський, підійшов до нього і вказав, що вони ще здалека побачили, що у його автомобілі відсутні задні бризговики. Він повідомив відповідачу, що у квітні місяці поточного року ставив вказаний автомобіль на українську реєстрацію, отримував усі відповідні сертифікати, тобто проходив усю сертифікацію відповідно до законодавства і жодних проблем не виникало та конструкцією даного транспортного засобу, як вже потім почав звертати увагу і близько 80% інших авто, які їздять в Україні, а також і на самому службовому авто інспектора не передбачено наявність задніх бризговиків.
Він ще раз перепитав, чому вони сховали службовий автомобіль у кущах та не включені проблискові маячки, на що отримав відповідь: «Ти такий мудрий, то я тобі покажу і складаю на тебе постанову за відсутність задніх бризговиків, а також за те, що ти не включив аварійну сигналізацію».
Він вказав працівникам поліції, що аварійну ситуацію вони самі зробили, автомобіль фактично залишився на проїжджій частині дороги і якщо вони слідкують за безпекою дорожнього руху, то мали самі б хоча йому сказати переїхати на обочину та згідно ПДР, він має включати аварійну світлову сигналізацію у разі зупинки на вимогу працівника міліції п. 9.9 «б» ПДР, при початку руху чи зміні його напрямку, а його вимушено зупинили і ще до цього часу ніхто не представився, він не знає із ким веде розмову, і якщо вони працівники поліції, то чому здійснюють психологічний тиск.
Порушення водієм вимог п.п. «б» п. 9.9 ПДР України «після зупинки на вимогу поліцейського не ввімкнена аварійна світлова сигналізація», не може бути кваліфіковане за ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки в даному випадку відсутній факт початку руху чи зміни його напрямку.
Постанова серії ЕАО № 4572907 від 02.08.2021 р. не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, показання технічних приладів та засобів, посилання на офіційні документи, тощо, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Крім того, сама зупинка була незаконною, розпочали із перевірки на тверезість, коли він запропонував поїхати в акредитований медичний заклад і також разом здати кров та сечовину, то йому відповіли причину зупинки - відсутність бризговиків.
Таким чином, позивач, посилаючись на те, що вищевказані правила дорожнього руху він не порушував, просив позов задоволити.
20 серпня 2021 року ухвалою суду замінено відповідача Управління патрульної поліції в Львівській області на належного відповідача - Управління патрульної поліції в Львівській області Департаменту патрульної поліції.
Позивач в судове засідання не з'явився, в заяві просить розгляд справи проводити за його відсутності (а.с.23)
Такі дії позивача не суперечать вимогам ст.194 КАС України, за якою учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з"явилися, були повідомлені завчасно про час та місце розгляду справи та не надали відзив на позов ( а.с. 44).
Як зазначено в ч.3 ст. 268 КАСУ, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи в суді.
Суд, повно та всебічно з"ясувавши обставини справи, підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні, надавши їм оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху.
Відповідно до ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про національну поліцію", під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Судом встановлено і таке підтверджується матеріалами справи, що 02 серпня 2021 року поліцейським старшим сержантом поліції Безруков Ю.С. винесено постанову ЕАО №4572907 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 510 грн. за ч.2 ст. 122 КУпАП, яку позивач оскаржив.
Зі змісту постанови вбачається, що 02 серпня 2021 року о 07 годині 39 хвилин на 609 +150 км. Автодороги Київ-Чоп водій керував транспортним засобом TOYOTA RAV-4 д.н.з. НОМЕР_1 , в якого були відсутні задні бризговики, а також після зупинки працівниками поліції не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив п.9.9 б ПДР України (а.с.4, 37).
В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Позивач, заперечуючи факту вчинення ним правопорушення, посилається на відсутність належних доказів на підтвердження його винуватості.
Так, оскаржуючи вказану постанову, вказував на те, що правопорушення не вчиняв, не порушував ПДР України, зокрема, п.9.9 б ПДР України, як про це зазначено в протоколі.
Згідно пункту 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до підпункту «г» пункту 9.1 Правил дорожнього руху, увімкнення аварійної сигналізації, відноситься до попереджувальних сигналів.
При цьому, пунктом 9.2 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку : а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Згідно підпункту «б» пункту 9.9 Правил дорожнього руху, аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.
Частиною другою статті 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Аналізуючи наведені вище норми, суд вважає, що в одному випадку увімкнення аварійної сигналізації виникає за передбачених та визначених умов, а у іншому випадку встановлений обов'язок подання попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, при чому за не виконання вказаних вимог відповідальність передбачена частиною другою статті 122 КУпАП.
Диспозицією частини 2 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність не за будь-яке порушення правил користування попереджувальними сигналами, а саме за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку і лише тоді таке порушення набуває ознак протиправності і суспільної шкідливості.
Вказаною нормою не передбачена відповідальність за порушення правил користування попереджувальними сигналами при зупинці транспортного засобу. При цьому, зупинка на вимогу поліцейського не стосується початку руху чи зміни його напрямку.
З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що порушення позивачем вимог підпункту «б» пункту 9.9 Правил дорожнього руху, що полягає у не увімкненні аварійної світлової сигналізації після зупинки на вимогу поліцейського, не може бути кваліфіковане за частиною 2 статті 122 КУпАП, оскільки в даному випадку відсутній факт порушення правил користування попереджувальними сигналами саме при початку руху чи зміні його напрямку.
При цьому, суд звертає увагу на те, що статтею 125 КУпАП передбачено відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених ст.ст.121-128, ч.1 і 2 ст.129, ст.ст.139 і 140 цього Кодексу.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем було неправильно кваліфіковано виявлене правопорушення за частиною 2 статті 122 КУпАП, що потягло за собою протиправне притягнення позивача до відповідальності за правопорушення, якого він не вчиняв.
З приводу обставин, викладених в оскаржуваній постанові про керування позивачем транспортним засобом, в якого були відсутні задні бризговики, то слід вказати, що в постанові не зазначено, які саме пункт ПДР України порушив ОСОБА_1 , керуючи автомобілем в якого були відсутні задні бризговики і яка відповідальність передбачена КуПАП за такі дії.
Зміст постанови вказує на те, що працівник поліції кваліфікував дії позивача щодо керування транспортним засобом, в якого були відсутні задні бризговики, а також щодо не увімкнення аварійної світлової сигналізації після зупинки працівниками поліції, як порушення вимог п.9.9 б ПДР України, за що перебачена відповідальність за ч.2 ст. 122 КУпАП.
Разом з тим, порушення вказаних правил (керування транспортним засобом, в якого були відсутні задні бризговики) передбачено п. 31.4.7 е ПДР України (забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам інші елементи конструкції відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики) та є підставою для притягнення до відповідальності за частиною 1 статті 121 КУпАП (керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів), яка передбачає санкцію у вигляді накладення штрафу в розмірі 340 грн.
Отже, навіть у випадку доведеності керування особою транспортним засобом, в якого були відсутні задні бризговики, такі дії не можуть бути кваліфіковані за ч.2 ст.122КУпАП, як це зробив працівник поліції в оскарждуваній постанові.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що під час судового розгляду справи відповідач не був позбавлений можливості надати до суду докази того, що конструкція даного транспортного засобу передбачає наявність бризговиків, які не були встановлені всупереч вимогам чинного законодавства та державних стандартів, проте таких доказів не надав, а судом не встановлено.
Крім того, відповідачем не зазначено тип кузова автомобіля, яким керував позивач, що не дає суду змоги встановити вказані обставини.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
До суду відповідачем було надано диск з відеозаписом, який, на думку суб'єкта владних повноважень, підтверджує скоєння позивачем адміністративного правопорушення, проте із відеозапису, вбачається, як позивач ОСОБА_1 телефонує на гарячу лінію з приводу його зупинки працівниками поліції. Працівник поліції підходить до ОСОБА_1 та вказує, що на на нього буде винесена постанова за ч.2 ст. 122 КУпАП, сума штрафу буде становити 510 грн., роз'яснює право та термін оскарження і роз'яснює право подавати скарги та клопотання, зміст ст. 63 Конституції України і запитує чи буде ОСОБА_1 отримувати копію постанови, на що останній вказує, що обов'язково. Працівник поліції роз'яснює, що ОСОБА_1 може оскаржити їх дії та вказує, що йому виписано штраф за аварійку, а він і досі її не включив. ОСОБА_1 пояснює, що виписано незаконний штраф за відсутні бризковики, а автомобіль пройшов сертифікацію і вони не передбачені. На що працівник поліції вказує, що штраф за те, що після аварійної зупинки не увімкнено аварійну сигналізацію, а згідно ДСТУ бризговики повинні бути.
Отже, зміст розмови між позивачем та працівником поліції вказує на те, що відповідач не оголосив зміст постанови, а тільки зазначив статтю, за якою позивач буде притягнутий до відповідальності та розмір штрафу з приводу, того, що після аварійної зупинки він не увімкнув аварійну сигналізацію.
Також, суд зазначає, що зміст постанови про адміністративну відповідальність має відповідати вимогам, передбаченим статтями 280, 283 КУпАП.
У ній, зокрема, необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Водночас, слід зазначити про відсутність належних доказів вчинення позивачем правопорушення, встановленого ч.2 ст. 122 КУпАП, оскільки диск, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.
Така правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена Верховнии Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26 квітня 2018 року (справа № 200/5590/17(2а/200/669/17).
Частиною 1 статті 74 КАС України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Отже, суд відхиляє надані відповідачем докази (відеозапис з нагрудної камери поліцейського), як такі, що не відповідають вимогам діючого законодавства та наголошує, що доказів вчинення позивачем вищезазначеного адміністративного правопорушення, відповідачем до суду не надано на підтвердження протиправності та умислу на вчинення ОСОБА_1 дій, які кваліфікуються як адміністративне правопорушення згідно ч.2 ст. 122 КУпАП.
А відповідно до ч. 4 статті 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.2, 5, 9, 241-246, 286 КАС України суд,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Львівській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського Безрукова Юрія Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задоволити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4572907 від 02 серпня 2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу розміром 510 (п'ятсот десять) гривень за ч. 2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження по справі закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) сплачений судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Болехівський міський суд.
Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання :
Позивач: ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 .
Управління патрульної поліції в Львівській області Департаменту патрульної поліції - вул. Перфецького, 19 м.Львів Львівської області.
Суддя Головенко О.С.