Справа № 293/1755/21
Провадження № 2-о/293/39/2021
04 жовтня 2021 рокусмт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Збаражського О.М.,
за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку окремого провадження цивільну справу за спільною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя,-
І. СУТЬ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
1.1. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Черняхівського районного суду Житомирської області із заявою, в якій просили розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23.11.2013 у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Коростеню реєстраційної служби Коростенського міськрайонного управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №507; залишити ОСОБА_2 прізвище Король.
1.2. Подана заява обґрунтовувалася тим, що з 23.11.2013 заявники перебувають у шлюбі. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Посилаючись на те, що шлюбні відносини припинені, спільне господарство не ведуть з 01.01.2019, проживають окремо, збереження сім'ї є неможливим, звернулися до суду з даною заявою.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
2.1. 08.09.2021 ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області відкрито провадження у справі №293/1755/21 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, справу вирішено розглядати у порядку окремого провадження (а.с.18).
2.2. 04.10.2021 від представника ОСОБА_1 та від ОСОБА_2 надійшли заяви про розгляд спільної заяви про розірвання шлюбу за їх відсутності, заяву підтримують у повному обсязі та просять задовольнити.
2.3. Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
3.1. 23.11.2013 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коростеню реєстраційної служби Коростенського міськрайонного управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №507, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.4).
3.2. ІНФОРМАЦІЯ_1 у заявників народилась донька ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис за №6 (а.с. 5).
ІV. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ
4.1. Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
4.2. Згідно з частиною першою статті 55 Сімейного кодексу України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
4.3. Частинами третьою та четвертою статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
4.4. Відповідно до ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу.
4.5. Стаття 109 СК України встановлює, що подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
V. ОЦІНКА СУДУ
5.1. Згідно із статтею 21 СК України заявниками в цій справі є тільки подружжя - особи, які перебувають в офіційно зареєстрованому шлюбі. До суду подається спільна заява подружжя про розірвання шлюбу, до якої має бути доданий письмовий договір про те, з ким проживатимуть діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто проживатиме окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
5.2. Згідно роз'яснень, які містяться в п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 №11, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст. 109 СК подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: - з ким з них будуть проживати діти; - яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; - умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Крім того, подружжя подає до суду договір про розмір аліментів на дитину (дітей). Судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення такого договору. У ньому сторони передбачають способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини. Сторони передбачають у договорі також порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.
5.3. Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в задоволенні спільної заяви подружжя про розірвання шлюбу слід відмовити, зважаючи на те, що між подружжям не укладено та до спільної заяви не додано письмовий договір про визначення місця проживання дитини; яку участь у забезпеченні умов її життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; умови здійснення ним права на особисте виховання дитини.
VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. На підставі ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом. Заявниками при поданні заяви до суду було сплачено судовий збір у розмірі 454 гривні, який з урахуванням положень ч. 7 ст. 294 ЦПК України, відшкодуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 10, 263, 265, 273, 293, 294, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
У задоволенні спільної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1
РНОКПП НОМЕР_3
Заявник:
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
проживає за адресою:
АДРЕСА_2
РНОКПП НОМЕР_4
Суддя О.М. Збаражський