Справа № 215/4850/21
2/215/2491/21
30 вересня 2021 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Камбул М.О.,
при секретарі судового засідання - Коломійчук К.Ю.,
за участю: представника відповідача - Доценко Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 м. Кривого Рогу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, внаслідок виконання трудових обов'язків,-
Стислий виклад позиції позивача.
29.07.2021 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ПрАТ «ПівнГЗК» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, внаслідок виконання трудових обов'язки, в якій просила стягнути з відповідача моральну шкоду, заподіяну ушкодженням його здоров'ю у розмірі 200 000 грн.
Вказує, що вона працювала у відповідача з 01.11.2006 по 14.03.2019 на дробильній фабриці №2 машиністом конвеєру на виробничій дільниці дрібнення руди, з правом пільгового пенсійного забезпечення за Списком №1. 27.04.2021 їй було встановлено два професійні захворювання за діагнозом: 1) радикулопатія білатеральна шийна, попереково-крижова на фоні протрузії дисків, з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та периферичним нейросудинним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ першого-другого ступеня); 2) хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. ЛН першого ступеня.
Крім того, по факту професійного захворювання було проведено розслідування комісією, створеною на підприємстві, про що був складений акт розслідування професійного захворювання від 25.05.2021, в якому вказано, що причиною виникнення у неї професійних захворювань є: перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, оскільки вона пропрацювала на підприємстві більше 12 років в умовах підвищених параметрів важкості праці, пилу фіброгенної дії, а саме: важкість праці - маса вантажу, що піднімається та переміщується вручну - 17 кг при нормі 7 кг, нахили тулуба (вимушені, більше 30 градусів), кількість за зміну 360, при нормі - 100, перевищення в повітрі робочої зони гранично - допустимої концентрації пилу переважно фіброгенної дії з вмістом кремнію диоксиду кристалічного від 10% до 70% в 3,1 рази (6,2 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3).
За висновком МСЕК від 12.07.2021 їй первинно було встановлено 60% втрати професійної працездатності, із яких 50% - по радикулопатії та 10% - по ХОЗЛ та третю групу інвалідності. За висновком МСЕК вона потребує постійне спостереження у сімейного лікаря, щорічні курси реабілітації, загальнозміцнюючі препарати, уникати переохолоджень, проходити оздоровлення в санаторії-профілакторії, санаторно-курортне лікування (Хмільник, Миронівка, Солоний Лиман). Також зазначає, що окрім моральних страждань та переживань вона переносить і фізичні страждання від професійних захворювань, тому що її дуже турбують та виснажують болі: постійний ниючий біль у шийному та поперековому відділах хребта з іррадіацією в ліву руку та ліву ногу, терпкість та слабкість в лівих кінцівках. Періодично прострілюючий біль уздовж хребта в голову. Біль в колінних, плечових та ліктьових суглобах, в тазостегнових та гомілковостукпневих суглобах. В неї виникло обмеження рухів у хребті та суглобах. Також в неї з'явився сухий кашель. Запаморочення, у всьому тілі відчуває слабкість та загальну втому. Все це постійно і негативно позначається на душевному та фізичному стані. Виходячи з тривалості роботи у відповідача, просить стягнути з ПрАТ 200 000 грн моральної шкоди.
Стислий виклад заперечень відповідача.
14.09.2021 представник відповідача ПрАТ «ПівнГЗК» Доценко Т.Ю. надала відзив на позовну заяву. Вказує, що причиною виникнення професійного захворювання у позивача є не тільки наявність шкідливих виробничих факторів на робочому місці, але й із тривалість роботи працівника в умовах їх впливу. Так, згідно з п.4 «Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженої наказом МОЗ від 27.12.2001 №528 за ступенем шкідливості та впливу на стан здоров'я працівників умови праці поділяються на чотири класи. Зокрема, до 3-го класу відносяться умови праці, які характеризуються перевищенням гранично допустимих санітарних нормативів та здатні чинити шкідливий вплив на стан здоров'я після тривалої роботи в таких умовах (10 років та більше).
Як зазначено в п.12 Акту ф.П-4, стаж роботи позивача в умовах впливу шкідливих виробничих факторів складає більше 12 років. Отже, на думку відповідача, саме така тривала робота у шкідливих умовах праці призвела до істотного ушкодження здоров'я позивача. При цьому варто враховувати, що тривалість роботи позивача в шкідливих умовах праці залежала виключно від неї самої і не залежала від роботодавця. Зазначає, що позивач добровільно обрала роботу, могла звільнитися у будь-який час, також позивач була попереджена та обізнана з шкідливими умовами праці, тому за таких умов праці відповідач надавав ОСОБА_1 встановлені чинним законодавством і колективними договорами пільги і компенсації, зокрема, оплату праці у підвищеному розмірі, додаткові відпустки, профілактичне харчування, перераховував до Пенсійного фонду кошти для забезпечення виплати пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 тощо. Також зазначає, що причинно-наслідковий зв'язок існує між професійним захворюванням і діями самого позивача, які виражаються у тривалому продовженні роботи в шкідливих умовах праці, а не діями роботодавця, який не має можливості будь-яким чином обмежити термін роботи працівника в шкідливих умовах праці. Крім того вказує, що позивачем не надано будь-яких доказів щодо підтвердження факту заподіяння моральних страждань.
Заяви, клопотання учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати справу за її відсутності.
Представник відповідача Доценко Т.Ю. в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 посилаючись на їх безпідставність.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 11:00 год. 30.09.2021.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ОСОБА_1 в проміжок часу з 01.11.2006 по 14.03.2019 працювала у ПрАТ «ПівнГЗК», на дробильній фабриці №2 за спеціальністю машиніст конвеєру на виробничій дільниці дрібнення руди, загальний стаж роботи позивача 31 рік 02 місяці, з них: 19 років 08 місяців за професією, та 12 років 04 місяці в умовах впливу шкідливих факторів, що підтверджується копією трудової книжки та актом розслідування хронічного професійного захворювання від 25.05.2021 (а.с. 7-10, 11-15).
27.04.2021 Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини встановлено повний діагноз позивача та виявлено професійне захворювання: 1) радикулопатія білатеральна шийна С5-С7, попереково-крижова L5-S1, на фоні протрузії дисків L4-L5, L5-S1, з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та периферичним нейросудинним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ першого-другого ступеня); 2) хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. ЛН першого ступеня, що також підтверджується п.14 Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 25.05.2021, випискою-епікризом (а.с. 11-15, 20-21, 22-23, 24-25).
Відповідно до п.п. 16, 17, 18 Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 25.05.2021, ОСОБА_1 працюючи на підприємстві відповідача з 01.11.2006 по 14.03.2019 здійснювала нагляд за роботою конвеєра, рівномірністю розподілення руди в бункерах та контроль їх заповнення, прибирання з конвеєрної стрічки сторонніх предметів, перевірку стану перевантажувальних вузлів, ущільнень, роликоопор, регулювання ходу стрічки, визначення несправності конвеєра, усунення їх в покладеному обсязі, прибирання просипаної руди по довжині конвеєрів, живильників, бункерів, перевантажувальних вузлів. Внаслідок недосконалості технології збагачення руди та робочого місця підпадала під вплив підвищених параметрів важкості праці та пилу фіброгенної дії (з вмістом вільного кремнію діоксину від 10 До 70%).
Причиною професійною захворювання є важкість праці: маса вантажу, що постійно піднімається та переміщується вручну, 17 кг при нормативному значенні 7; нахили тулуба (вимушені, більше 30°) кількість за зміну 360 при нормальному значенні 100, пил фіброгенної дії: перевищення в повітрі робочої зони гранично-допустимої концентрації пилу переважно фіброгенної дії з містом кремнію діоксиду кристалічного (SiO2) від 10% до 70% в 3,1 рази (6,2 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3).
Умови праці ОСОБА_1 відносяться до 3 класу 3 ступеня шкідливості.
З метою ліквідації і запобігання виникненню хронічного професійного захворювання пропонується генеральному директору ПрАТ «ПІВНГЗК» розробити та впровадити заходи щодо усунення впливу шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу, що призвели до професійних захворювань. Виконувати операції з підіймання та переміщення вантажів вагою більше санітарних норм із застосуванням засобів малої механізації, а там де немає можливості їх застосування - організувати роботи з переміщенням вантажів двома або більше робітниками. Підвищити контроль відповідальних осіб за забезпеченням і використанням пацючим ЗІЗ органів дихання та інших засобів індивідуального захисту згідно з НПАОП 0.00-3.10-08 (а.с. 11-15).
Довідкою МСЕК від 22.07.2021 ОСОБА_1 при первинному огляді встановлено 60% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності, за висновком якої вона потребує: санаторно-курортного лікування, медикаментозного лікування, виробами медичного призначення (а.с. 17).
Судом не було відхилено жодного доказу наданого позивачем.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Вислухавши учасників по справі, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до положень ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з Конституцією України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов'язком держави, що передбачено ст.3 Конституції України.
Згідно до ч.3 ст.43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно ст.4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Виходячи з норм ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно до ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до ст.173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України, передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 25.05.2021, як вказувалось раніше, підставою для встановлення професійного захворювання ОСОБА_1 послужило те, що працюючи на підприємстві відповідача з 01.11.2006 по 14.03.2019 здійснювала нагляд за роботою конвеєра, рівномірністю розподілення руди в бункерах та контроль їх заповнення, прибирання з конвеєрної стрічки сторонніх предметів, перевірку стану перевантажувальних вузлів, ущільнень, роликоопор, регулювання ходу стрічки, визначення несправності конвеєра, усунення їх в покладеному обсязі, прибирання просипаної руди по довжині конвеєрів, живильників, бункерів, перевантажувальних вузлів. Внаслідок недосконалості технології збагачення руди та робочого місця підпадала під вплив підвищених параметрів важкості праці та пилу фіброгенної дії (з вмістом вільного кремнію діоксину від 10 До 70%). Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 27.04.2021 № 818 підставою для встановлення професійного характеру захворювання також послужив профмаршрут: з 01.10.1996 року по 05.02.2004 - машиніст конвеєра дробильної фабрики ВАТ «Центральний ГЗК».
Причиною професійною захворювання є важкість праці: маса вантажу, що постійно піднімається та переміщується вручну, 17 кг при нормативному значенні 7; нахили тулуба (вимушені, більше 30°) кількість за зміну 360 при нормальному значенні 100, пил фіброгенної дії: перевищення в повітрі робочої зони гранично-допустимої концентрації пилу переважно фіброгенної дії з містом кремнію діоксиду кристалічного (SiO2) від 10% до 70% в 3,1 рази (6,2 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3).
Умови праці ОСОБА_1 , важкість та напруженість праці відносяться до 3 класу 3 ступеня шкідливості. З метою ліквідації і запобігання виникненню хронічного професійного захворювання пропонується генеральному директору ПрАТ «ПІВНГЗК» розробити та впровадити заходи щодо усунення впливу шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу, що призвели до професійних захворювань. Виконувати операції з підіймання та переміщення вантажів вагою більше санітарних норм із застосуванням засобів малої механізації, а там де немає можливості їх застосування - організувати роботи з переміщенням вантажів двома або більше робітниками. Підвищити контроль відповідальних осіб за забезпеченням і використанням пацючим ЗІЗ органів дихання та інших засобів індивідуального захисту згідно з НПАОП 0.00-3.10-08.
Як зазначено в п.4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
Матеріали справи містять достатньо доказів щодо спричинення ОСОБА_1 в результаті отриманого на виробництві професійного захворювання, моральної шкоди.
Згідно роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.
При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує, що позивач працювала на підприємстві відповідача 12 років в умовах впливу шкідливих умов праці, характер і тяжкість отриманого позивачем професійного захворювання, що порушує її нормальні життєві зв'язки та викликає фізичні і моральні страждання, ступінь втрати нею професійної працездатності 60% та третю групу інвалідності, тривалість розладу її здоров'я, періодичне лікування, також враховує профмаршрут та тривалість роботи позивача на іншому підприємстві в умовах впливу шкідливих факторів, тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, врахувавши роз'яснення викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 щодо відшкодування розміру моральної шкоди, суд вважає необхідним позов задовольнити частково та стягнути на користь позивача 150 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, вважаючи суму, що просить позивач завищеною.
Суд не може взяти до уваги доводи представника відповідача про добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці, оскільки добровільне виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці, не знімає з відповідача обов'язку виконати вимоги ч.2 ст.153 КЗпП України та ст.13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність за їх невиконання у вставленому законом порядку.
Крім того, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров'ю.
Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю, отже вищевказані зміни не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров'ю.
Згідно положення, закріпленого в п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.
Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом позивач звільнена від сплати судового збору на підставі положення п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому суд вважає необхідним, при частковому задоволенні позову, слід стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1500 грн на користь держави.
На підставі ст.43 Конституції України, ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, внаслідок виконання трудових обов'язків - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір у розмірі 1500,00 грн. на користь держави.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду або через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцевих положень» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повний текст рішення складено та підписано 04.10.2021.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 00191023, місцезнаходження за адресою: 50079, м. Кривий Ріг, Тернівський район.
Суддя: