04 жовтня 2021 рокум. Ужгород№ 260/3465/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
10 серпня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), яким просить суд: "1. Відкрити адміністративне провадження; 2. Оскільки предметом спору є захист соціальних прав - п.3 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" - розстрочити сплату судового збору до прийняття судового рішення; 3. Визнати протиправним не реагування відповідача на заяву про призначення пенсії від 22.06.20 р. 035808825088; 4. Стягнути відповідача упущену мною вигоду за період з 22.06.20 р. по 27.08.20 р. з розрахунку: 2 місяці 5 днів = 66 днів; 3900*2міс/платежі = 7800 грн. + 5 днів; 4. Судові витрати покласти на відповідача.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року дану позовну заяву було залишено без руху
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року позов було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
03 вересня 2021 року та 28 вересня 2021 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшли заяви позивача про повернення зайво сплаченої суми судового збору, в розмірі 908 грн, оскільки позивач вважає, що нею заявлена в даній справі одна позовна вимога немайнового характеру за подання якої необхідно сплачувати судовий збір в розмірі, а відтак 908 грн позивачем було зайво сплачено (а.с.а.с. 10, 30).
Відповідно до статті 132 частин 1, 2 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI (надалі Закон України № 3674-VI).
Суд звертає увагу, що згідно зі статтею 7 частиною 1 пунктом 1 Закону України № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Статтею 7 частиною 2 Закону України № 3674-VI передбачено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Отже, як видно сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року дану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви позивачу, а саме позивачу необхідно сплатити судовий збір згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру та немайнового характеру у розмірі 1816 грн.
03 вересня 2021 року на виконання вказаної ухвали суду позивачем було усунено вищевказані недоліки позовної заяви, а саме позивачем було долучено до матеріалів справи квитанцію № 1018300591 від 02 вересня 2021 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру та немайнового характеру у розмірі 1816 грн (а.с. 14).
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено дві позовні вимоги, що містять одночасно майновий і немайновий характер, а саме:
1. Визнати протиправним не реагування відповідача на заяву позивача від 22.06.2020 року; 2. Стягнути відповідача упущену мною вигоду за період з 22.06.20 р. по 27.08.20 р. з розрахунку: 2 місяці 5 днів = 66 днів; 3900*2міс/платежі = 7800 грн. + 5 днів;
Положеннями статті 4 частин 1 та 2 Закону України № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Приписами статті 6 частини 3 Закону України № 3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що позивачем в даній справі було внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, у зв'язку із чим, у задоволенні клопотання позивача про повернення судового збору слід відмовити.
14 вересня 2021 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про об'єднання в одне провадження справи № 260/3465/21 зі справою № 260/3727/21 та розгляд об'єднаної справи в колегіальному складі. В обґрунтування клопотання позивач вказує, що у зв'язку із тим, що позивачем було помилково сплачено два судові збору у справі № 260/3465/21 є підстава для об'єднання вказаних справ, оскільки надміру сплачений судовий збір можна не повертати позивачу. Крім того вказує, що у вказаних справах позовні вимоги зверненні до одного й того самого відповідача та одинакові докази (а.с. 21).
При вирішенні клопотання представника позивача про об'єднання в одне провадження справ, суд виходив з такого.
Згідно із положеннями статті 172 частин 1-3 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Суд з урахуванням положень частини першої вказаної статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Відповідно до статті 172 частин 7, 8, 10 КАС України про об'єднання справ в одне провадження або роз'єднання позовних вимог, про відмову в об'єднанні справ в одне провадження, роз'єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу. Справи, що перебувають у провадженні адміністративного суду, в разі об'єднання їх в одне провадження, передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі. Справи, об'єднані в одне провадження, роз'єднанню не підлягають.
Як вбачається зі змісту поданого до суду клопотання, останнє не містить обґрунтувань щодо доцільності об'єднання позовних заяв, які на думку позивача слід об'єднати в одне провадження.
В контексті наведеного, суд зазначає, що інститут об'єднання/роз'єднання позовів, в першу чергу спрямований на пришвидшення розгляду справи. Водночас, об'єднання в одне позовне провадження вищезазначених справ, з відмінністю заявлених в кожній з них позовних вимог, може призвести до сповільнення їх розгляду, що не відповідає принципам адміністративного судочинства, зокрема щодо розумності строків розгляду справи судом.
Крім того, суд вважає за необхідне також звернути увагу на те, що об'єднання справ є правом, а не обов'язком суду. При цьому, положенням статті 172 КАС України, не передбачає обов'язку об'єднання справ за позовними заявами скерованими до одного і того самого відповідача.
При цьому, положенням статті 172 КАС України, не передбачає обов'язку об'єднання справ за позовними заявами одного й того ж позивача до того ж відповідача. З наведеного також вбачається, що об'єднання справ є правом, а не обов'язком суду.
На підставі викладеного та з урахуванням вимог статті 172 КАС України, суд не вбачає підстав для об'єднання справ в одне провадження.
Керуючись статтями 132, 143, 172, 248 КАС України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення судового збору - відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про об'єднання в одне провадження адміністративної справи № 260/3465/21 та адміністративної справи № 260/3727/21 - відмовити.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи
СуддяС.Є. Гаврилко