04 жовтня 2021 року м. Житомир справа № 240/12667/21
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Майстренко Н.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності, стягнення грошової допомоги,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить визнати протиправною бездіяльність Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо ненарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у встановленому Законом розмірі та стягнути з відповідача на його користь недоотриману щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн.; стягнути на його користь судові витрати.
В обґрунтування позову вказує, що відповідач у 2021 році виплатив разову грошову допомогу до 5 травня у зменшеному розмірі. У той же час, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 поновлено право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах, встановлених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у відзив на позовну заяву виклав пояснення щодо своєї правової позиції.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені статтею 12 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" для ветеранів війни - учасників бойових дій, у тому числі, і на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, що підтверджується копією посвідчення, наявною у матеріалах справи.
Відповідач здійснив позивачу виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік відповідно до постанови КМУ від 08.04.2021 №325 у розмірі 1491,00 грн.
Позивач звертався до відповідача із заявою, у якій просив здійснити нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, передбаченому Законом №3551-XII.
Листом від 31.05.2021 відповідач повідомив позивача про те, що разова грошова допомога до 5 травня за 2021 рік нарахована та виплачена відповідно до чинного законодавства. Головним розпорядником таких коштів є Мінсоцполітики.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII).
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 статтю 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України. Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 08.04.2021 №325 "Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова № 112), де передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня.
Конституційний Суд України Рішенням від 27.02.2020 № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. При цьому, Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22.05.2008 №10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлено дію статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Отже, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і постанова від 08.04.2021 №325.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році слід застосовувати не постанову від 08.04.2021 №325, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Враховуючи викладене, разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році повинна виплачуватися учасникам бойових дій у розмірі, встановленому статтею 12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV.
При цьому, вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком, визначений у частині першій статті 28 Закону України №1058-IV, який є єдиним законодавчим актом, що визначає розмір мінімальної пенсії за віком. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Вказані висновки щодо застосування норм права викладені при розгляді зразкової справи у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі №440/2722/20.
Враховуючи викладене, невиплата позивачу грошової допомоги до 5 травня у 2021 році у розмірі, встановленому Законом, а виплата її відповідно до постанови від 08.04.2021 №325 у зменшеному розмірі, є неправомірними.
З огляду на встановлену судом протиправну бездіяльність відповідача, яка призвела до ненарахування та невиплати разової грошової допомоги позивачу як учаснику бойових дій у визначеному законом розмірі, та правові висновки Верховного Суду у зразковій справі, суд вважає за необхідне задовольнити позов.
Що стосується розподілу судових витрат, то відповідно до ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для цілей розподілу судових витрат, до витрат на правничу допомогу, включається:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Отже, витрати на правничу допомогу адвоката мають бути: пов'язаними з конкретною справою; співмірними із: складністю справи, що визначається предметом спору, обсягом дослідження доказів, тривалістю розгляду справи, тощо; ціною позову; обсягом наданих послуг, що має бути підтверджено актами наданих послуг, актами виконаних робіт, тощо; витраченим часом адвоката на надання правничої допомоги; підтверджені належними доказами.
На підтвердження понесених витрат у справі суду надано договір про надання правничої допомоги від 02.02.2021, акт виконаних робіт по наданню правничої допомоги від 14.06.2021, квитанцію від 14.06.2021 №1.
Відповідно до акту виконаних робіт по наданню правничої допомоги виконані такі роботи та надані послуги: попереднє вивчення матеріалів, формування позиції та консультування 1 год. - 200 грн.; опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, та вивчення судової практики, складання позовної заяви до суду 2 год. - 2000 грн. Всього 2200 грн.
Дослідивши зміст наданих документів, суд констатує відсутність такого критерію для відшкодування цих витрат як їх зв'язок з конкретною справою.
Так, ні наданий договір, ні акт виконаних робіт не містить жодних положень, які б вказували на те, що правнича допомога пов'язана з даною справою або принаймні стосується питання судового захисту на отримання позивачем разової щорічної допомоги до 5 травня за 2021 рік. Не містить таких підтверджень і квитанція про отримання гонорару. Усі зазначені документи містять загальні формулювання про суть наданих послуг.
Оскільки у суду немає доказів для підтвердження зв'язку витрат на правничу допомогу з даною справою, у відшкодуванні таких витрат суд відмовляє.
Зважаючи на те, що позивач був звільнений від сплати судового збору, підстави для його відшкодування відсутні.
Керуючись статтями 242-246, 295 КАС України,
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Чуднівська, 105, м. Житомир, 10005, ЄДРПОУ 20405992), яка призвела до ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі, визначеному статтею 12 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Стягнути з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 недоплачену як учаснику бойових дій щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн. (п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04.10.2021.
Суддя Н.М. Майстренко