Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 жовтня 2021 р. Справа№200/10476/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 41247274, 85400, Донецька область, м.Селидове, вул.Героїв праці, 6) про визнання дій протиправними щодо неврахування до страхового стажу періоду навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1977 по 31.10.1982 в повному розмірі (недоврахування 4-х міс. 15 днів); додаткових двох років за період роботи вальцювальником з 09.11.1982 по 31.01.1985 в сортопрокатному цеху Донецького металургійного заводу, зобов'язання провести перерахунок пенсії з 25.01.2021 з урахуванням страхового стажу за період навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1977 по 31.10.1982 та періоду роботи вальцювальником з 09.11.1982 по 31.01.1985 в сортопрокатному цеху Донецького металургійного заводу. В обґрунтування позову зазначено, що позивачем через портал електронних послуг ПФУ подано заяву на призначення пенсії, до якої додані необхідні документи. 22.02.2021 рішенням Селидовського об'єднаного управління ПФУ №057250003126 позивачу призначено пенсію з 25.01.2021. Після призначення пенсії позивач звернувся із адвокатським запитом. Відповідно до листа відповідача б/н, б/д управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача, в якому до страхового стажу позивача пораховано 2 місяці після 01.01.2004. Зазначено, до загального трудового стажу позивача зараховано період навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1977 по 31.10.1982 (4 роки 9 місяців 15 днів). Вважає, що відповідачем не донараховано до стажу 4 місяці 15 днів. Період роботи з 09.11.1982 по 31.01.1985 на підприємстві ПАТ «Донецький металургійний завод» не зараховано до пільгового стажу позивача. Позивач вважає, що відповідачем протиправно не зараховано зазначені періоди до його стажу. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
25 серпня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з вимогами частини п'ятої статті 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Станом на час розгляду справи, відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, про причини неподання відзиву на позовну заяву відповідачем суду не повідомлено.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
18 лютого 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, звернувся до управління із заявою про призначення пенсії за віком.
Відповідно до відповіді Селидовського ОУПФУ Донецької області на адвокатський запит з 25.01.2021 ОСОБА_1 отримує пенсію, призначену відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 складає 35 років 4 місяці 7 днів. До загального страхового стажу враховано всі без виключення періоди трудової діяльності згідно записів трудової книжки та індивідуальної відомості про застраховану особу, в тому числі і період навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01.10.1977 по 31.10.1982 (4 роки 9 місяців 15 днів). До пільгового стажу не зараховано період з 09.11.1982 по 31.01.1985 на підприємстві ПАТ «Донецький металургійний завод», оскільки довідка видана підприємством яке розташовано на непідконтрольній українській владі території.
У відповіді ГУПФУ в Донецькій області на адвокатський запит зазначено, що в травні 2021 року ОСОБА_1 проведено перерахунок з урахуванням сплати страхових внесків підприємством ТОВ «Альянс» за період з 01.11.2013 по 31.12.2013. Після здійснення допризначення пенсії страховий стаж складає 35 років 4 місяців 7 день.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення відповідного віку та за наявності відповідного страхового стажу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною 4 ст. 21 Закону № 1058-IV до страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (до 01.01.2001 року), а також періоди, починаючи з 1 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню за цим Законом, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 05.11.1991 № 1788-XII(далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Пунктом «д» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788-XII визначено, що до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до п. «е» ст. 3 Закону № 1788-XII право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема, вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти.
На час навчання позивача порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію за віком, регулювався Постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 «Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій»(далі - Порядок).
Підпунктом «і» п. 109 Порядку було визначено, що крім роботи в якості робітника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також «навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах і т.д.), партійних школах, совпартшколах, школах профрухів, на робфаках, перебування в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі. При призначенні пенсій по старості періоди, вказані у підпункті «і», зараховуються в стаж при умові, що цим періодам передувала робота в якості робітника чи службовця, або служба в складі Військових сил СРСР.
Підготовчі відділення при вищих навчальних закладах були створені у відповідності до Постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР від 20.08.1969 року №681 «Про організацію підготовчих відділень при вищих навчальних закладах» та Постанови ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР від 08.10.1969 року №573.
Цими нормативно-правовими актами передбачалося, що: 1) «при організації підготовчих відділень передбачається проведення учбових занять по денній, вечірній та заочній формах навчання...; створення відділень при наявності не менше 100 слухачів, які навчаються з відривом і без відриву від виробництва; строк навчання з відривом від виробництва - 8 місяців, без відриву від виробництва - 10 місяців» (п. 2 зазначених нормативних актів); 2) «на підготовчі відділення приймаються особи з закінченою середньою освітою з числа передових робітників, колгоспників і демобілізованих з рядів Збройних Сил СРСР. Молоді робітники і колгоспники, які вступають на підготовчі відділення, повинні мати стаж практичної роботи (не менше одного року). Відбір і направлення молоді на ці відділення здійснюються безпосередньо керівниками промислових підприємств, установ, організацій транспорту і зв'язку, радгоспів, колгоспів, командуванням військових частин за рекомендацією партійних, комсомольських і профспілкових організацій» (п.3 зазначених нормативних актів). 3) «слухачам підготовчих відділень, зарахованим на навчання з відривом від виробництва, виплачується, стипендія в розмірі, встановленому для студентів І курсів вищих учбових закладів (п. 5 та 10 відповідно), при яких організовані підготовчі відділення, у відповідності з Постановою Ради Міністрів СРСР від 09 липня 1963 року № 774 та розпорядження Ради Міністрів УРСР від 27 липня 1963 року № 1114».
Пунктом 21 Положення про підготовче відділення при вищому навчальному закладі, що затвердженого наказом Міністерства вищої та середньої освіти СРСР від 14.07.1987 року №504 передбачалось, що час навчання на підготовчому відділенні не перериває трудового стажу.
Статтею 62 Закону № 1788-XII та ст. 48 Кодексу законів про працю України визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до записів в трудовій книжці серії НОМЕР_2 позивач:
01.09.1977 зарахований студентом першого курсу в Донецький політехнічний інститут;
31.10.1982 відрахований зі складу студентів у зв'язку із закінченням ДПІ.
Згідно із Дипломом серії НОМЕР_3 , який видано ОСОБА_1 він в 1977 році вступив до Донецького політехнічного інституту і в 1982 році закінчив повний курс Донецького політехнічного інституту.
Відповідно до п. 2.15 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 року № 162, чинної у період навчання позивача, студентам, особам, які навчаються, аспірантам та клінічним ординаторам, що мають трудові книжки, учбовий заклад (науковий заклад) вносить запис про час навчання на денних відділеннях (в тому числі підготовчих) вищих і середніх спеціальних учбових закладах, в партійних школах і школах профруху. Підставою для таких записів є накази учбового закладу (науковий заклад) про зарахування або відрахування студента, особи, яка навчається, аспіранта, клінічного ординатора.
За таких обставин, спірний період навчання позивача підлягав зарахуванню до трудового (страхового) стажу позивача, а розмір його пенсії - перерахунку.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до пенсійної справи позивачу зараховано навчання у вищому навчальному закладі з 01.09.1977 по 15.06.1982.
Отже, належним та допустимим доказом, а саме трудовою книжкою ОСОБА_1 підтверджено період навчання з 01.09.1977 по 31.10.1982.
Отже, до навчання позивача необхідно врахувати період з 01.09.1977 по 31.10.1982.
Щодо вимог про зарахування до страхового стажу періодів роботи з 09.11.1982 по 31.01.1985 в сортопрокатному цеху Донецького металургійного заводу, суд зазначає наступне.
Трудовою книжкою позивача підтверджено, що 09.11.1982 ОСОБА_1 прийнято вальцювальником гарячого прокату сортопрокатного цеху, 31.01.1985 звільнено у зв'язку з призивом на службу в органи МВС.
При цьому, довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 08/31-328 від 16.03.2017 що видана ПАТ «Донецький металургійний завод», підтверджено те, що позивач з 09.11.1982 по 31.01.1985 ОСОБА_1 повний робочий день працював в металургійному прокатному виробництві вальцювальником гарячого прокату сортопрокатного цеху, що передбачено Списком №1, розділ ІІІ, підрозділ 3, пункт «а» згідно постанови ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173.
Підставою для не зарахування до пільгового стажу вказаних періодів роботи з боку управління зазначена неможливість здійснення перевірки пільгових довідок, оскільки первинні документи знаходяться на непідконтрольній українській владі території.
Згідно Витягів Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «Донецький металургійний завод» (ідентифікаційний код 25580174) зареєстровано в м. Донецьк, тобто в населеному пункті, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014№ 1085-р).
В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності пільгового характеру роботи, у зв'язку з знаходженням підприємств на території, непідконтрольній Українській владі та не перереєстрації його на території підконтрольній Українській владі.
Також, суд зазначає, що підстав вважати наведені в довідці та трудовій книжці відомості недостовірними, відповідачем не наведено.
Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Окрім цього, трудовий стаж позивач набув, працюючи в період, коли територія м. Донецьк перебував під контролем української влади, і підприємство, на якому працював позивач, також було утворено відповідно до законодавства України.
Разом з тим, частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, наявні підстави для захисту прав позивача шляхом визнання дій Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області протиправними щодо неврахування до страхового стажу періоду навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1977 по 31.10.1982 в повному розмірі; періоду роботи вальцювальником з 09.11.1982 по 31.01.1985 в сортопрокатному цеху Донецького металургійного заводу, зобов'язання провести перерахунок пенсії з 25.01.2021 з урахуванням страхового стажу за період навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1977 по 31.10.1982 та зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи вальцювальником з 09.11.1982 по 31.01.1985 в сортопрокатному цеху Донецького металургійного заводу.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Щодо зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов'язок суду зобов'язувати подати суб'єкта владних повноважень звіт про виконання судового рішення, тому підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд не вбачає.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судового збору у розмірі 908 грн.
Керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1977 по 31.10.1982 в повному розмірі.
Визнати протиправними дії Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо неврахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи вальцювальником з 09.11.1982 по 31.01.1985 в сортопрокатному цеху Донецького металургійного заводу.
Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 25.01.2021 з урахуванням до страхового стажу періоду навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1977 по 31.10.1982 в повному розмірі; з урахуванням до пільгового стажу періоду роботи вальцювальником з 09.11.1982 по 31.01.1985 в сортопрокатному цеху Донецького металургійного заводу.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош