Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 вересня 2021 р. Справа№200/6347/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Голуб В.А., за участі секретаря судового засідання Гуменної В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він отримав разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі, меншому ніж передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». На думку позивача після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 № 3-р/2020 він набув право на допомогу до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Позивач вважає, що виплата йому в 2020 році разової грошової допомоги у сумі 1 390, 00 грн не відповідає ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі. Крім того, у 2021 році позивачеві зовсім не була виплачена грошова допомога. З огляду на вищевикладене, позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради в частині невиплати у 2020 та у 2021 році ОСОБА_1 разової грошової допомоги як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
стягнути з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради за рахунок коштів державного бюджету на користь ОСОБА_1 частину разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, розрахованої виходячи із розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченого ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплачених сум, - в розмірі 6 800,00 грн.
стягнути з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради за рахунок коштів державного бюджету на користь ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, розрахованої виходячи із розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченого ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі 8 845, 00 грн.
30 червня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що механізм надання разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 та 2021 роках регламентується постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 19 лютого 2020 року № 112 та постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 08 квітня 2021 року № 325. Виплату грошової допомоги позивачеві у 2020 та 2021 роках визначено у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 19 лютого 2020 року № 112 та постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 08 квітня 2021 року № 325 у розмірі 1 390, 00 грн. та 1 491, 00 грн. відповідно.
Крім того, відповідачем самостійно прийнято рішення про донарахування сум разової грошової допомоги до 5 травня на виконання вимог рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 за 2020 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням суми призначеної допомоги, в розмірі 6 800, 00 грн. та за 2021 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням суми призначеної допомоги, в розмірі 7 354, 00 грн. Водночас, вказані суми не було сплачено через відсутність фінансування.
З огляду на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою від 31.05.2021 Донецький окружний адміністративний суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
07 червня 2021 року судом винесено ухвалу, відповідно до якої задоволено клопотання представниці позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Суд визнав поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та поновив пропущений строк. Прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості та відкрив провадження по справі № 200/6347/21. Розгляд адміністративної справи № 200/6347/21 визначив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою від 05.07.2021 суд залишив без задоволення клопотання представника Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про залучення в якості співвідповідача Міністерство соціальної політики України.
21 липня 2021 року суд виніс ухвалу, якою витребував у відповідача докази перерахування грошової допомоги до 05 травня 2021 року у розмірі 1 491, 00 грн. на спеціальний рахунок Військової частини НОМЕР_1 для подальшого зарахування на особистий рахунок ОСОБА_1 . Розгляд адміністративної справи визначив проводити за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 12-00 год 01.09.2021. Продовжив строк підготовчого провадження по адміністративній справі, - на тридцять днів з ініціативи суду.
У підготовчому засіданні суд закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд по суті на 13 годину 30 хвилин 22 вересня 2021 року, про що виніс відповідно ухвалу суду від 1 вересня 2021 року.
На судове засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з'явились.
Представник позивача надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджено копією паспорта № НОМЕР_3 від 17.01.2018 (а.с.9, 11).
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 від 02.02.2015 позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 10).
Відповідач не заперечує того факту, що у 2020 році позивачу була виплачена разова грошова допомога до 5 травня у розмірі 1 390, 00 грн.
В свою чергу, щодо виплати на користь позивача грошової допомоги у 2021 році, відповідач повідомив суд, що військовою частиною НОМЕР_1 на адресу департаменту були надані списки для здійснення виплати допомоги в 2021 році, до яких, зокрема, і включено позивача. З метою здійснення виплати нарахованої допомоги в розмірі 1 491, 00 грн. департаментом 31.05.2021 на адресу департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації направлено заявку на здійснення фінансування за програмою КПКВК 2501150 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною». Після надходження бюджетних асигнувань на рахунок департаменту ОСОБА_1 буде здійснено виплату нарахованої допомоги (а.с. 44).
Крім того, Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради, на виконання вимог рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 було прийнято рішення № 02.3.18-1590 від 17.05.2021 та № 02.03.18-2540 від 18.06.2021, якими донараховано разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі 6 800, 00 грн, та за 2021 рік у розмірі 7 354, 00 грн відповідно (а.с.29).
Проте, доказів сплати донарахованих сум, відповідачем до суду не надано.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правовий статус ветеранів війни визначає та створення належних умов для їх життєзабезпечення забезпечує Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"№ 3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон № 3551-XII).
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону № 3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) частину п'яту статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року.
В подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31 березня 2015 року, № 141 від 02 березня 2016 року, № 233 від 05 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року, № 237 від 20 березня 2019 року та № 112 від 19 лютого 2020 року, № 325 від 08 квітня 2021 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань» № 112 від 19 лютого 2020 року (набрала чинності 25 лютого 2020 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій - 1 390, 00 гривень, у постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 08 квітня 2021 року № 325 визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій - 1 491, 00 гривня.
Водночас рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення "Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 294-IX від 14 листопада 2019 року установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1 638, 00 гривень.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році становить 8 190, 00 грн. (1 638, 00 грн. х 5).
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" № 1082-IX від 15 грудня 2020 року установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року - 1 769, 00 гривень.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році становить 8 845, 00 грн. (1 769, 00 грн. х 5).
Оскільки разова грошова допомога до 5 травня позивачу у 2020 році виплачена у розмірі, меншому ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме у розмірі 1 390, 00 грн., суд дійшов висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі, а тому позовні вимоги про стягнення грошової допомоги у розмірі 6 800, 00 грн. (8 190, 00 - 1 390, 00) підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік та стягнення зазначеної допомоги у розмірі 8 845, 00 грн., суд зазначає наступне.
Так, приписами ст. 17-1 Закону № 3551-XII передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою здійснення виплати нарахованої допомоги в розмірі 1 491, 00 грн. відповідачем 31.05.2021 на адресу Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації направлено заявку на здійснення фінансування за програмою КПКВК 2501150 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною».
Проте, суд зазначає, що доказів виплати будь-якої частини щорічної разової грошової допомоги у 2021 році відповідачем до матеріалів справи не долучено.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо необхідності стягнення з відповідача на користь позивача грошової допомоги за 2021 рік у повному розмірі.
При розгляді даної адміністративної справи суд ураховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29 вересня 2020 року у справі № 440/2722/20.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред'явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до положень статті 5 Закону України «Про судовий збір», а тому судові витрати не підлягають розподілу.
Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 244-247, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 70, код ЄДРПОУ: 41336065) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради в частині невиплати у 2020 та у 2021 році ОСОБА_1 разової грошової допомоги як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Стягнути з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради за рахунок коштів державного бюджету на користь ОСОБА_1 частину разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, розрахованої виходячи із розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченого ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплачених сум, в розмірі 6 800, 00 грн (шість тисяч вісімсот гривень).
Стягнути з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради за рахунок коштів державного бюджету на користь ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, розрахованої виходячи із розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченого ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі 8 845, 00 грн (вісім тисяч вісімсот сорок п'ять гривень).
Повний текст рішення складено та підписано 4 жовтня 2021.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб