Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 жовтня 2021 р. Справа№200/10826/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 21910427, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (ЄДРПОУ: 21366538, 18001, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23) про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Черкаській області від 02.07.2021 року № 912410803597 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року згідно з заявою від 29.06.2021;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 19 лютого 2020 року у розмірі 90 % від суддівської винагороди згідно довідки Донецького апеляційного суду № 311-16/63/21 від 02.04.2021.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у перерахунку довічного грошового утримання з урахуванням показників вищевказаної довідки.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.08.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного судового провадження.
Представник ГУ ПФУ в Черкаській області до суду надав відзив проти адміністративного позову. У відзиві відповідач зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, зокрема пункт 25. Таким чином порядок визначення розмірів щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці регулюється статтею 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно якої розмір щомісячного грошового утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди.
Питання перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного утримання суддям у відставці вирішується у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Оскільки після 19.02.2020 року зміни розміру складових суддівської винагороди не відбулось, позивач не має права на проведення перерахунку.
Представник ГУ ПФУ в Дніпропетровській області також надав до суду відзив на адміністративний позов. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог з аналогічних підстав. Також відповідач наголосив, що позивачу відмовлено у проведенні перерахунку довічного грошового утримання у зв'язку з відсутністю підстав для цього. Спору щодо відсоткового розміру суддівської винагороди для перерахунку на час звернення позивача до суду не існувало. Таким чином позовна вимога в цій частині є передчасною.
Відповідно до статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку ГУ ПФУ в Дніпропетровській області як отримувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
29.06.2021 позивач звернулась з заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки № 311-16/63/21 від 02.04.2021 року.
Постановою Правління ПФУ від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» передбачено опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсії бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від місця подачі заяви та місця проживання пенсіонера.
Відповідно до пункту 4.2 розділу ІV вказаної постанови після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електрону справу.
За принципом екстериторіальності виконавцем за заявою позивача визначено ГУ ПФУ в Черкаській області.
Рішенням ГУ ПФУ в Черкаській області від 02.07.2021 року № 912410803597 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку з тим, що зміни розміру складових суддівської винагороди після Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року не відбулось. Отже у позивача відсутнє право на здійснення перерахунку.
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
16.06.2020 у справі № 620/1116/20 (№ Пз/9901/5/20) ухвалено Рішення Верховного Суду у зразковій справі щодо перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці (http://reyestr.court.gov.ua/Review/89872243).
Це рішення суду є зразковим для справ, у яких: позивачі мають статус судді у відставці та не проходили (не пройшли) кваліфікаційне оцінювання суддів під час перебування на посаді судді та (або) не пропрацювали на посаді судді три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання; відповідачем у них є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи) - територіальні органи Пенсійного фонду України - Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку із відмовою відповідним територіальним органом Пенсійного фонду України здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці після 18.02.2020 (дата ухвалення рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020) з врахуванням розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу - судді у відставці, який не проходив (не пройшов) кваліфікаційне оцінювання суддів та (або) не пропрацював на відповідній посаді судді три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання, здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді, у правовідносинах, що виникли після дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020.
Відповідно до положень частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
У рішенні від 16.06.2020 у зразковій справі щодо перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці за результатами розгляду зразкової справи № 620/1116/20 (№ Пз/9901/5/20) Верховним Судом викладені наступні правові висновки, які суд враховує при ухваленні рішення у даній типовій справі.
Так, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.
У вказаному рішенні (пункти 15-17) зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).
Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
У зв'язку з викладеним, Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.
Згідно з частиною першою статті 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 у справі № 638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі № 200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Отже зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Як вбачається з рішення Головного управління ПФУ в Черкаській області від 02.07.2021 року, суддям у відставці, яким за зверненням до 18.02.2020 перерахунок проведено з 01.01.2020 виходячи із розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010, перерахунок буде здійснюватися при збільшені розміру суддівської винагороди після 18.02.2020.
Разом з цим, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Відтак позивач має право на обчислення його грошового утримання, як для судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Позивач до заяви про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці надав довідку Донецького апеляційного суду від 02.04.2021 року № 311-16/63/21 з зазначення суддівської винагороди станом на 01.01.2021 року в розмірі 184976,00 грн. Проте органом пенсійного фонду ця довідка не прийнята для перерахунку, що порушує право позивача на отримання належного довічного утримання.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року 2102 грн., тобто аналогічно 2020 року. Вказане підтверджується і Головним управлінням ПФУ в Черкаській області в своєму рішенні.
Отже позивач має право на перерахунок її довічного грошового утримання з 19.02.2020 року, виходячи з суддівської винагороди, вказаної в довідці Донецького апеляційного суду в розмірі 184976,00 грн.
Разом з тим, суд вважає, що позовна вимога в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% задоволенню не підлягає, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, не стосуються розміру щомісячного довічного грошового утримання, що свідчить про відсутність порушених прав позивача та необхідності їх захисту в судовому порядку.
Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень. Чинним законодавством України суди не наділені правом приймати рішення, які за законом мають прийматися органами державної влади або іншими суб'єктами владних повноважень. Суди наділені лише компетенцією перевіряти вже прийняті рішення на їх відповідність нормам права.
За таких обставин та з урахуванням того, що дана справа є типовою, беручи до уваги правову позицію, висловлену Верховним Судом у зразковій справі №620/1116/20 (адміністративне провадження № Пз/9901/5/20), суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову частково.
Для захисту прав позивача суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Черкаській області від 02.07.2021 року № 912410803597 та зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідку Донецького апеляційного суду від 02.04.2021 року № 311-16/63/21, починаючи з 19.02.2020.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн. Суд вважає необхідним стягнути судовий збір у сумі 605,33 грн. з ГУ ПФУ в Черкаській області на користь позивача, оскільки позовні вимоги до другого відповідача мають похідний характер та пов'язані з прийняттям ГУ ПФУ в Черкаській області протиправного рішення
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 21910427, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (ЄДРПОУ: 21366538, 18001, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23) про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 02.07.2021 року № 912410803597 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 19 лютого 2020 року згідно довідки Донецького апеляційного суду № 311-16/63/21 від 02.04.2021.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (ЄДРПОУ: 21366538, 18001, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 605,33 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.П. Бабаш