Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 жовтня 2021 р. Справа№200/10272/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 44070187, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) про визнання протиправною та скасування вимоги, скасування податкового боргу,-
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якій просила визнати протиправною та скасувати вимогу № Ф-193257-45 У від 16.05.2019, скасувати податковий борг в сумі 21030,90 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковий орган безпідставно нарахував заборгованість, оскільки платники єдиного внеску звільняються від виконання своїх обов'язків на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції. Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.08.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно ухвали суду від 07.09.2021 замінено відповідача у справі з Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 43142826) на Головне управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 44070187).
Ухвалою суду від 01.10.2021 поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що станом на 30.04.2019 в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 значиться сума боргу (недоїмка) по сплаті єдиного внеску у сумі 21030,90 грн. Вимога є узгодженою 03.07.2019. Звільнення платника єдиного внеску від виконання обов'язків, передбачених законом, пов'язується з необхідністю подання до податкового органу відповідної заяви. Проте, посилаючись на постанову Верховного Суду у справі № 812/292/18-а, відповідач зазначає, що зміст п.9-4 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VІ не скасовує взагалі обов'язків платників єдиного внеску, а лише на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового надзвичайного стану дає можливість не виконувати обов'язки. На підставі цього відповідач просив у позові відмовити.
Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Позивач ОСОБА_1 з 05.02.2013 по 31.01.2020 перебувала на обліку Головного управління ДПС у Донецькій області на загальній системі оподаткування. На тперішній час у зв'язку з поданням заяви обліковується за станом «11-припинено, але не знято з обліку (КОР- не пусті)».
Наявність у позивача станом на 16.05.2019 заборгованості з єдиного внеску у розмірі 21030,90 грн. підтверджується інтегрованою карткою платника.
16.05.2019 Головним управлінням ДФС у Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-193257-45 У, згідно якої заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 становить 21030,90 грн. Вимога надсилалась позивачу засобами поштового зв'язку, проте не вручена адресату, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464).
Абзацом 3 п. 1 ст. 4 Закону № 2464 передбачено, що платниками єдиного внеску, зокрема, є фізичні особи - підприємці.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 даного Закону на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Статтею 9 зазначеного вище Закону визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Відповідно до п. 61.1 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 74.1 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів (п.п. 19-1.10 п. 19-1.1 ст. 19 ПК України).
На виконання вимог Податкового кодексу України, з метою реалізації п.п. 19-1.10 п. 19-1.1 ст. 19 цього кодексу, п.п. 5 п. 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 року № 375 та з метою удосконалення оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванням Міністерством фінансів України розроблено Порядок ведення органами Державної податкової служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422.
Вказаний порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п. 2 Розділу 1 Порядку № 422 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Згідно пп. 1 п. 1 Розділу ІІ Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Відповідно до пп. 1 п. 3 розділу V Порядку № 422 не пізніше наступного робочого дня після дня вручення платнику податків податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску або отримання інформації про їх вручення працівник структурного підрозділу, який склав документ, вносить дату вручення документа до підсистеми, що забезпечує відображення результатів КПР.
Після внесення до підсистеми, що забезпечує відображення результатів КПР, інформації про дату вручення податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску облікові показники щодо донарахованих/зменшених органом ДПС грошових зобов'язань, єдиного внеску, зменшення суми бюджетного відшкодування, відмови у бюджетному відшкодуванні, зменшення суми від'ємного значення ПДВ, врахованого у зменшення податкового боргу, одночасно переносяться до ІКП та відображаються датою граничного строку сплати/зменшення з використанням відповідних облікових показників (кодів операцій).
Позивач наголошує, що згідно пункту 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 він був звільнений від виконання своїх обов'язків.
Відповідно до пункту 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
13 лютого 2020 року пункт 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 виключено на підставі Закону України від 14 січня 2020 року № 440-IX "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи".
Отже, пункт 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 був діючим по 12 лютого 2020 року включно.
З правового аналізу наведених законодавчих норм слідує, що до 13 лютого 2020 року факт перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, був підставою для звільнення платників єдиного внеску як від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, так і від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його вчасної сплати. При цьому, вказані норми не скасовували обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надавали можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі, що було підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464.
За таких обставин формування податковим органом оскаржуваної вимоги, яка до того ж є виконавчим документом, 16.05.2019 є протиправним, відтак дана вимога підлягає скасуванню.
Разом з цим, суд вважає безпідставною вимогу позивача скасувати податковий борг, оскільки, як вказано вище, обов'язок платника сплачувати єдиний внесок жодним з наведених нормативних актів не був відмінений.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При вирішенні даного спору, суд враховував правові висновки Верховного Суду, які викладені в рішенні від 30.03.2018 за результатами розгляду зразкової справи у справі № 812/292/18-а, яке набрало законної сили 06.11.2018.
Положеннями частини 3 статті 291 КАС України визначено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Таким чином позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн. Суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 454,00 грн.
Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 44070187, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) про визнання протиправною та скасування вимоги, скасування податкового боргу задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управлінням ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 № Ф-193257-45 У.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 44070187, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.П. Бабаш