про передачу адміністративної справи за підсудністю
04 жовтня 2021 року ЛуцькСправа № 140/10624/21
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Андрусенко О. О., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Президента України про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернулася до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Держави України в особі Президента України, в якому просить зобов'язати Президента України забезпечити відповідно до статті 1 Конституції України виконання усіма суб'єктами владних повноважень норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-ІV на підконтрольній території держави України та стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України на її користь 5000000,00 грн. на відшкодування завданої в період з травня 2016 по даний час бездіяльністю Президента України моральної шкоди шляхом списання цієї суми з єдиного казначейського рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої фізичній особі бездіяльністю службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
З'ясовуючи відповідність позовної заяви вказаним вимогам, суддя зазначає наступне.
Статтею 22 Кодексу адміністративного судочинства України визначено інстанційну підсудність адміністративних справ.
Так, відповідно до частини першої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
При цьому, частиною четвертою статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Таким чином, діючим законодавством України передбачено можливість оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України виключно до Верховного Суду як до суду першої інстанції.
Зі змісту поданої позовної заяви ОСОБА_1 слідує, що остання обґрунтовує свою позовну заяву допущеною, на її думку, бездіяльністю Президента України щодо незабезпечення відповідно до статті 1 Конституції України виконання усіма суб'єктами владних повноважень норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-ІV.
Таким чином, такий спір інстанційно підсудний Верховному Суду як суду першої інстанції.
Згідно з пункту 2 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З системного аналізу наведеної норми вбачається, що підставою для передачі справи на розгляд іншого адміністративного суду є порушення позивачем правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Одночасно, суд враховує, що інстанційна підсудність має імперативний характер, порушення правил якої, відповідно до статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Відповідно до частини шостої та восьмої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Отже, враховуючи викладене та з метою забезпечення права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, встановленого законом, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для передачі матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 до Держави України в особі Президента України про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди на розгляд Верховного Суду як суду першої інстанції.
Керуючись статтями 22, 29, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Адміністративну справу №140/10624/21 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Президента України про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди передати за підсудністю до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О. О. Андрусенко