про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
04 жовтня 2021 р. Справа № 120/12080/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс М.Б., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судом встановлено, що в позовній заяві позивачкою заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру.
Проте до позовної заяви не долучено документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, при перевірці позовної заяви встановлено, що позивачкою заявлено клопотання про звільнення її від сплати судового збору.
Клопотання обґрунтовується тим, що розмір судового збору, який необхідно сплатити перевищує 5 % розміру річного доходу позивачки за 2020 рік.
Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст. 132 КАС України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).
Суд ураховує, що Закон від 08.07.2011 № 3674-VI не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява N 73547/01).
Клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору мотивоване недостатнім рівнем її доходів, на підтвердження чого позивачкою у переліку додатків до позовної заяви зазначено: "довідка про доходи за 2020 рік.". Проте такий документ в матеріалах адміністративного позовну відсутній.
У зв'язку із відсутністю у матеріалах адміністративного позову довідки про доходи за 2020 рік, складено Акт «Про відсутність вкладень конверта» від 27.09.2021.
У Акті зазначено, що при відкритті конверта із позовною заявою не виявлено вказаних у додатках документів, а саме: "довідки про доходи за 2020 рік ".
Відтак, до клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачкою не додано достатніх доказів, із урахуванням яких суд може розглянути клопотання та об'єктивно встановити майновий стан заявника у 2020 році в цілях вирішення процесуального питання про звільнення від сплати судового збору.
За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення позивачки від сплати судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2021 встановлено у розмірі 2270,00 гривні.
Позивачкою заявлено одну вимогу немайнового характеру. Відтак розмір належного до сплати судового збору за подання позову становить (2270,00 х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) 908,00 грн.
Таким чином, з метою виконання вимог Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, та приведення позовної заяви у відповідність із вимогами КАС України, позивачці слід здійснити оплату судового збору за звернення до суду в розмірі 908,00 грн. або подати до суду достатні докази сум отриманих у 2020 році доходів у вигляді довідки з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в цілях вирішення питання про звільнення від сплати судового збору.
За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачці строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви у спосіб:
подання до суду документу, який підтверджує сплату судового збору у сумі 908,00 грн. (реквізити для сплати судового збору: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд;
або подання до суду доказів в підтвердження сум отриманих позивачкою у 2020 році доходів у вигляді довідки з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в цілях вирішення питання про звільнення від сплати судового збору.
Керуючись ст. 132, 160, 161, 169, 256 КАС України,
1. У задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
3. Запропонувати позивачці у 5-ти денний строк з дня вручення копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
4. Копію ухвали направити на адресу позивачки.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Богоніс Михайло Богданович