Ухвала від 01.10.2021 по справі 120/12079/21-а

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

01 жовтня 2021 р. Справа № 120/12079/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви за позовом:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Київської міської ради

про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.

Разом з позовною заявою подано до суду клопотання, в якому ОСОБА_1 просила звільнити її від сплати судового збору за подання даної позовної заяви на підставі п.ґ ч.1 та ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір".

Перевіривши доводи поданого клопотання суд враховує таке.

Приписами п.ґ ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за клопотанням особи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, серед інших, коли позивачем є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Тобто, за вказаної норми, суд може звільнити позивача - особу, яка дії в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, за умови скрутного матеріального становища позивача.

Матеріалами поданого позову зокрема, копією свідоцтва про народження, підтверджено, що ОСОБА_2 є малолітньою дитиною.

Однак, ОСОБА_1 (мати) у клопотанні, просила врахувати, що її малолітня дитина не працює, у неї відсутній дохід, що свідчить про її скрутне матеріальне становище, а відтак, є підстави для задоволення клопотання та відкриття провадження у справі.

Разом з тим, відповідно до п.ґ ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, коли позивачем є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

У свою чергу, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь (ч.2 ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, малолітня ОСОБА_2 , за приписами Кодексу адміністративного судочинства України, не може самостійно виступати як позивач у даній категорій справі. Більш того, подання позову особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності відповідно до п.3 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, має наслідком повернення позовної заяви.

У той же час, відповідно до ч. 1ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

При цьому, відповідно до ч.5 ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України законний представник самостійно здійснює процесуальні права та обов'язки сторони чи третьої особи, яку він представляє, діючи в її інтересах.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , відповідно до клопотання необхідно звільнити від сплати судового збору за подання позовної заяви в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 , судом зроблено висновок, що саме ОСОБА_1 подано позов в інтересах своєї малолітньої дитини, здійснюючи як законним представником самостійно процесуальні права та обов'язки позивача відповідно до зазначених вище норм ст.56 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, суд не приймає до уваги доводи законного представника ОСОБА_1 з приводу того, що оскільки у її малолітньої доньки відсутні доходи, вказане звільняє матір від сплати судового збору відповідно до п.ґ ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", оскільки, за приписами даної норми суд може звільнити від сплати саме особу, яка діє в інтересах малолітньої дитини, за умови скрутного матеріального становища особи, яка діє в інтересах малолітньої дитини.

Тобто, з аналізу вищенаведеної норми законодавства вбачається, що необхідною умовою для звільнення позивача від сплати судового збору, окрім подання позовної заяви в інтересах малолітньої чи неповнолітньої особи, є також наявність майнового стану сторони позивача, який не дозволяє особі, яка діє в інтересах малолітньої дитини, сплатити судовий збір. При цьому, вказаний майновий стан такої особи має бути підтверджений належними доказами.

Відсутність відповідних доказів фактичного доходу та його розміру унеможливлює задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору за подання позову в інтересах своєї доньки.

Згідно з пунктом третім частини першої статті 171 КАС України суддя, після одержання позовної заяви, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою, та доданими матеріалами, встановлено, що позовна заява не відповідає таким вимогам, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 8 липня 2011 року.

Так, відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

У силу вимог ч.1 ст.4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно положень ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 становить 2270 грн.

Згідно матеріалів позовної заяви, позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо не розгляду клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок: Землі житлової та громадської забудови, комунальної форми власності, для житлової забудови, орієнтовною площею: 0,10 га, яка є сформована, має кадастровий номер: 8000000000:79:562:0001 (загальна площа: 86.4814 га), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території АДРЕСА_1 ; зобов'язати Київську міську раду на найближчому пленарному засіданні розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок: Землі житлової та громадської забудови, комунальної форми власності, для житлової забудови, орієнтовною площею: 0,10 га, яка є сформована, має кадастровий номер: 8000000000:79:562:0001 (загальна площа: 86.4814 га), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території АДРЕСА_1 ; зобов'язати Київську міську раду подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в частині зобов'язання надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок для відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Суд вважає зазначені позовні вимоги похідними, тому ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру із однією позовною вимогою для Позивача становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270 грн * 0.4 = 908,00 грн). Однак, доказів сплати судового збору позивачем до позовної заяви не надано.

Також, відповідно до ст.31 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право: 1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета який має невисоку вартість; 2) здійснювати особисті немайнові права на результаті інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.

Так, наведеною нормою не передбачено право малолітньої особи на вчинення правочинів щодо нерухомого майна за наявності нотаріально посвідченої згоди батьків. Право на вчинення правочинів щодо нерухомого майна малолітніми особами взагалі не передбачено законодавством. Наявність такої згоди передбачено ст. 32 ЦК України.

Нормами ч.1 ст.141 Сімейного кодексу України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Ч.6 ст.177 СК України встановлено, що при вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового. На вчинення одним із батьків правочинів щодо транспортних засобів та нерухомого майна малолітньої дитини повинна бути письмова нотаріально засвідчена згода другого з батьків.

Як видно з копії Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис за №112 від 02.11.2016. У зазначеному свідоцтві окрім матері ОСОБА_1 записаний також батько ОСОБА_3 .

Але суду не надано його (батька) письмову згоду на подання даного позову до суду, (згода належним чином оформлена), суд звертає увагу, що батько ОСОБА_3 являється також законним представником дитини, на рівні матері ОСОБА_1 . Вказані вище недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, вважаю, що дану заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом оплати судового збору в розмірі 908,00 грн за наступними реквізитами: (Одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101 Код ЄДРПОУ:37979858, Банк: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UA028999980313181206084002856, та згоду батька належним чином оформлену щодо пред'явлення позову до суду.

Керуючись статтею 169 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.

Надати заявнику у 5-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя /підпис/ Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом

Суддя

Секретар

Попередній документ
100068423
Наступний документ
100068425
Інформація про рішення:
№ рішення: 100068424
№ справи: 120/12079/21-а
Дата рішення: 01.10.2021
Дата публікації: 06.10.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (27.09.2021)
Дата надходження: 27.09.2021
Предмет позову: визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії
Учасники справи:
суддя-доповідач:
КРАПІВНИЦЬКА Н Л
відповідач (боржник):
Київська міська рада
позивач (заявник):
Ющишена Іванна Василівна
представник позивача:
Загородній Віталій Сергійович
Ющишена Оксана Василівна