04 жовтня 2021 р. Справа № 120/10535/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії,
31.08.2021 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення позивачу основного розміру пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 74% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 01.01.2018 перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років, виходячи з 74% від відповідних сум грошового забезпечення з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови позивачу здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 19.07.2021 № ХЛ45189;
- зобов'язання відповідача з 01.04.2019 перерахувати та виплачувати позивачу пенсію у розмірі 74% від відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням при її обчисленні у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" на підставі оновленої довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 19.07.2021 № ХЛ45189 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у зв'язку з набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, позивач звернувся з заявою до Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якій просив видати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії станом на 05.03.2019.
22.07.2021 Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (Вінницький обласний військовий комісаріат) видав позивачу нову довідку від 19.07.2021 № ХЛ45189, оригінал якої було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. В оновленій довідці зазначено основні та додаткові види грошового забезпечення позивача для обчислення та перерахунку пенсії.
10.08.2021 позивач звернуся до відповідача з листом, в якому просив перерахувати та виплачувати йому пенсію з 01.04.2019 на підставі довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 19.07.2021 № ХЛ45189, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення. Однак листом від 13.08.2021 за № 0200-0202-8/49584 пенсійний орган відмовив у цьому, посилаючись на відсутність правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача, оскільки Кабінет Міністрів України не прийняв іншого порядку після скасування судом пунктів 1, 2 постанови від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Крім того, на виконання постанов Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 та № 704 від 30.08.2017 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача починаючи з 01.01.2018. Однак при цьому неправомірно, на думку позивача, обчислив розмір пенсії виходячи з 70%, а не 74% сум грошового забезпечення, як це передбачено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" у редакції, що була чинною на момент призначення пенсії позивачу. Позивач з такими діями пенсійного органу не погоджується та вважає, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, під час перерахунку вже призначеної пенсії має застосовуватись розмір грошового забезпечення у відсотках, який було встановлено на момент призначення пенсії.
Позивач з вищевказаними діями відповідача не погоджується, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.
Ухвалою суду від 03.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 06.09.2021 позов ОСОБА_1 роз'єднано та вирішено в межах адміністративної справи № 120/10535/21-а розглядати позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення позивачу основного розміру пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 74% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 01.01.2018 перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років, виходячи з 74% від відповідних сум грошового забезпечення з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
21.09.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що відповідно до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться на умовах, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. На виконання вимог статті 63 Закону № 2262-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2018 № 103, у зв'язку з чим позивачу здійснено перерахунок пенсії. Стаття 13 Закону № 2262-ХІІ визначає, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Тому перерахунок пенсії позивача здійснено за чинною на час перерахунку редакцією Закону № 2262-ХІІ, тобто у розмірі 70% грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що позивач ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Розмір пенсії позивача на час її призначення і до 01.01.2018 становив 74% грошового забезпечення.
У зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, виходячи з 70% сум грошового забезпечення.
При цьому відповідач застосував положення ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії під час її перерахунку з 74% до 70%, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Частиною першою статті 46 Конституції України закріплено право громадяни на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон № 2262-ХІІ.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 цього Закону всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Так, згідно з пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 року (далі - Порядок № 45), пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103), якою вирішено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Відтак відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 виходячи з 70% сум грошового забезпечення. Разом з тим, пенсія позивачу за вислугу років була призначена та виплачувалась в розмірі 74% сум грошового забезпечення. У зв'язку з цим між сторонами виник спір, оскільки позивач вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача відбулося зменшення розміру пенсії з 74% до 70% сум грошового забезпечення.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, пенсії за вислугу років призначаються, зокрема, в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України № 3668-VI від 08 липня 2011 року "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності 01.10.2011, внесено зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
27 березня 2014 року прийнято Закон № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри "80" замінено цифрами "70". Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.
Таким чином, положення статті 13 Закону № 2262-ХІІ, якими максимальний розмір пенсії обмежено 70 відсотками грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після набрання чинності Законом № 1166-VII.
Водночас системний аналіз наведених вище норм права в їх сукупності вказує на те, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.
Натомість при здійснені перерахунку пенсії позивача на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018, відповідач неправомірно застосував норми, які регулюють питання саме призначення пенсії.
Отже, у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку.
Згідно з пунктами 21, 22 частини першої статті 4 КАС України:
типові адміністративні справи - це адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги;
зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для з зразкового рішення.
Частиною п'ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 залишено без змін рішення Верховного Суду від 04.02.2019 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення позивачу відсоткового значення розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення та зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії позивача, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення.
Вирішуючи зазначену зразкову справу на користь пенсіонера, Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії відповідно до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 в пенсійного органу не було правових підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії із урахування положень частини другої статті 13 цього ж Закону, оскільки при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Велика Палата Верховного Суду з вказаними висновками погодилась та додатково звернула увагу на те, що застосування пенсійним органом до перерахунку пенсії показника максимального розміру пенсії у 70% грошового забезпечення є протиправним як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 та від 21.08.2018 № 103. Тому застосування статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка регулює призначення пенсій, є неправомірним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Враховуючи наведене суд приходить до переконання, що відповідач безпідставно зменшив відсоткове значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку до 70% сум грошового забезпечення. Відтак позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Водночас не можуть бути задоволені позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити виплату компенсації втрати частини грошових доходів.
Суд зазначає, що вказана вимога є передчасною, оскільки спір в цій частині фактично не існує, а нарахування компенсації втрати частини доходів відбувається разом із виплатою пенсії за минулий період, яка в цьому випадку ще не перерахована.
До того ж обов'язок відповідача нарахувати компенсацію втрати частини доходів під час виплати пенсії за минулий період передбачений положеннями ч. 2 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом норм ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково.
Позивач також просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, у випадку задоволення позову.
У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, необхідність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення вирішується судом залежно від обставин кожної адміністративної справи та є його розсудом, а не обов'язком.
В силу положень ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Принцип обов'язковості судового рішення також закріплений у статті 14 КАС України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відтак, оскільки судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання, а обставини справи не вказують на необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення в зобов'язальній частині, суд не вбачає достатніх підстав для покладення на відповідача обов'язку подати звіт про виконання судового рішення у відповідності до вимог ст. 382 КАС України. При цьому додатково враховуються положення ст. 383 КАС України.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а інших судових витрат не встановлено, питання про їх розподіл не вирішується.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 74% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.01.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.01.2018 здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії за вислугу років, виходячи з розміру 74% від відповідних сум грошового забезпечення, та провести виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );
2) відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).
Повне рішення суду складено 04.10.2021.
Суддя Сало Павло Ігорович