Ухвала
01 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 2-4051/2009
провадження № 61-15461ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року у справі за позовом Акціонерного комерційного банку «Імексбанк» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості,
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 31 березня 2010 року позов Акціонерного комерційного банку «Імексбанк» (далі - АКБ «Імексбанк») задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 62,6 кв. м, яка належить ОСОБА_1 на праві власності, в рахунок заборгованості за кредитним договором у розмірі 662 092,31 грн шляхом реалізації через проведення прилюдних торгів. Встановлено початкову ціну реалізації квартири АДРЕСА_1 на рівні 86 388 дол. США. Виселено ОСОБА_1 , 1941 року народження, з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 у жовтні 2020 року оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 31 березня 2010 року у цій справі відмовлено на підставі частини другої статті 358 ЦПК України.
15 вересня 2021 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційного скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню із таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
У поданій касаційній скарзі заявник не виклав конкретних підстав касаційного оскарження судового рішення та не зазначив у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Враховуючи те, що заявник не виконав процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судового рішення, така скарга підлягає поверненню заявнику.
Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 389, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Яремко