Ухвала
01 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 263/4213/20
провадження № 61-15586ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 березня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 17 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
17 вересня 2021 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 березня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 17 серпня 2021 року (повний текст складено 18 серпня 2021 року) у цивільній справі № 263/4213/20.
За змістом частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
I. Щодо підстав касаційного оскарження
Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга містить окремі посилання на постанову Верховного Суду, однак в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України заявником в касаційній скарзі чітко не зазначено підстав касаційного оскарження передбачених статтею 389 цього Кодексу.
Одночасно суд звертає увагу заявника, що постанови Пленуму Верховного Суду України, не є судовими рішеннями Верховного Суду/Верховного Суду України неврахування висновків яких є підставою для касаційного оскарження.
Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).
II. Щодо надання копій касаційної скарги відповідно до учасників справи
До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи (пункт 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
Таким чином вказані положення закону передбачають подання до суду оригіналу касаційної скарги та її копій відповідно до кількості учасників справи.
Натомість касаційна скарга подана до суду в одному екземплярі, що суперечить вимогам пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України та унеможливлює виконання вимог частини сьомої статті 394 ЦПК України в частині направлення судом відповідачу копії касаційної скарги та доданих до неї документів.
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом:
1) надання уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав);
2) надання копії уточненої касаційної скарги з доданими матеріалами відповідно для відповідача.
Згідно частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено судом після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 березня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 17 серпня 2021 року у справі № 263/4213/20 залишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович