04 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 917/2001/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України", скаржник)
на рішення Господарського суду Полтавської області від 30.03.2021 та
постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2021
у справі № 917/2001/20
за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України"
до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго"
про стягнення 2 520 354,06 грн,
АТ "НАК "Нафтогаз України" 20.08.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 30.03.2021 постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у справі № 917/2001/20 у частині відмови в стягненні 460 121,28 грн пені та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Крім того, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження у справі №917/2001/20.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 15.09.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 917/2001/20 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Булгакової І.В., Колос І.Б.
Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також щодо сплати судового збору в порядку і розмірі передбаченому Законом України "Про судовий збір", Верховний Суд встановив таке.
На обґрунтування своєї правової позиції скаржник у поданій касаційній скарзі із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що підставою касаційного оскарження рішень судів попередньої інстанції є неправильне застосування судами норм матеріального права та процесуального права, а саме 233 Господарського кодексу України, статей 525, 526, 549-552, 599, 625 Цивільного кодексу України, 236, 238 ГПК України. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14, від 31.03.2020 у справі № 910/8698/19 та від 24.06.2021 у справі № 904/3177/20, від 12.06.2018 у справі №922/1010/16, від 16.10.2020 у справі №903/918/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19.
Наведена скаржником підстава касаційного оскарження судових рішень, не є явно неприйнятна, а відтак достатня для касаційного розгляду на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.
Згідно з положеннями пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.03.2021, з урахуванням ухвали про виправлення описки: позов задоволено частково; стягнуто з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" 115 030,32 грн пені, 90 665,63 грн 3% річних та 33 285,78 грн інфляційних втрат, а також 10 486,54 грн витрат по сплаті судового збору; закрито провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 1 821 251,05грн, повернуто АТ "НАК "Нафтогаз України" з Державного бюджету України 27 318,77грн судового збору.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 30.03.2021 у справі №917/2001/20 в частині відмови у стягненні пені в розмірі 460 121,28 грн і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 рішення Господарського суду Полтавської області від 30.03.2021 у справі №917/2001/20 в оскаржуваній частині залишено без змін.
У касаційній скарзі АТ "НАК "Нафтогаз України" просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 30.03.2021 постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у справі № 917/2001/20 у частині відмови в стягненні 460 121,28 грн пені та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
За таких обставин та враховуючи наведені приписи Закону України "Про судовий збір" на час подання касаційної скарги скаржник повинен був сплатити судовий збір виходячи з вимоги майнового характеру, а саме у розмірі 13 803, 64 грн (460 121,28 грн х 1.5% = 6 901,82 х 200 % =13 803,64 грн ).
Натомість, звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, скаржник наведеного вище не врахував та не сплатив судовий збір у встановленому законом порядку і розмірі, що підтверджується також переліком додатків до касаційної скарги.
У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати документ на підтвердження сплати судового збору у розмірі 13 803, 64 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Враховуючи, що касаційна скарга містить недоліки, Суд вважає за необхідне залишити її без руху, а відтак, заявлене в тексті касаційної скарги клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, розглядатиметься у разі належного усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 123, 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 6 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Полтавської області від 30.03.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у справі № 917/2001/20 - залишити без руху.
2. Надати Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: 01016, м.Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова