Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" вересня 2021 р.Справа № 922/6026/15
Господарський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Калантай М.В.
судді: Суслова В.В. , Аюпова Р.М.
при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.
розглянувши матеріали скарги Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Харків) Пересічанської Я.В. у справі
за позовом Приватного підприємства "Ліфт електро-виробництво", м.Харків
до Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт", м.Харків
про стягнення 3 897 228,07грн.
за участю представників:
від позивача: Жамакочян Т.Р., довіреність від 21.08.2019
від відповідача: Бикова О.Ю., ордер серія АХ №1053772 від 31.05.2021
від ВДВС: не з'явився
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.02.2017 у даній справі, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020, задоволено позов Приватного підприємства "Ліфт електро-виробництво" (надалі - позивач, стягувач) до Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" (надалі - відповідач, боржник) та з відповідача на користь позивача стягнуто 2509468,20грн. основного боргу, 1272461,89грн. збитків від інфляції, 115297,98грн. 3% річних, 58458,43грн. судового збору.
30 вересня 2020 року господарським судом Харківської області було видано відповідний наказ.
20 вересня 2021 року від Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" надійшла скарга на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Харків) Пересічанської Я.В. (надалі - державний виконавець), в якій боржник просить суд:
- скасувати постанову державного виконавця від 25.08.2021 про арешт коштів боржника, які перебувають на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ "Приватбанк", МФО 351533, та № НОМЕР_2 у АБ "Укргазбанк", МФО 320478;
- зобов'язати державного виконавця усунути порушення - вжити заходів щодо зняття арешту (припинення чинності арешту) з коштів, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ "Приватбанк", МФО 351533, та № НОМЕР_2 у АБ "Укргазбанк", МФО 320478, в межах суми, необхідної для виплати заробітної плати на суму 743780грн., в тому числі заробітна плата працівникам КСП "Харківгорліфт" 609656,00грн. (до виплати 490773,00грн.), податок на доходи фізичних осіб 109738,00грн., військовий збір 9145,00грн., єдиний соціальний внесок 13424,00грн.
Ухвалою від 24.09.2021 дана скарга прийнята до розгляду та призначено судове засідання на 29.09.2021.
29 вересня 2021 року від ПП "Ліфт електро-виробництво" надійшло заперечення на скаргу боржника, в якій він проти її задоволення заперечив, посилаючись на відсутність будь-яких доказів того, що арештовані рахунки є рахунками зі спеціальним режимом або є інша заборона накладати арешт на таке майно.
У судовому засіданні представник боржника підтримала доводи, викладені у скарзі, просила суд її задовольнити в повному обсязі.
Державний виконавець відзиву на скаргу не надав, в судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце засідання повідомлений належним чином.
Частинами 1, 2 статті 342 ГПК України визначено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності державного виконавця.
Дослідивши матеріали скарги боржника, заслухавши представників боржника та стягувача, суд встановив наступне.
В провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Харків) знаходиться зведене виконавче провадження №66585395, що включає в себе: виконавче провадження №56028699 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області №922/1286/16 від 26.02.2018, №63267259 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області №922/6026/15 від 30.09.2020, №65503449 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області №922/1612/16 від 06.05.2021.
В межах зведеного виконавчого провадження державним виконавцем 25.08.2021 в порядку статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на рахунках: № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 ; № НОМЕР_4 ; № НОМЕР_5 ; № НОМЕР_6 ; № НОМЕР_1 та належать боржнику, у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 5398461,93грн.
Як зазначає боржник у скарзі, про наявність даного арешту він дізнався з смс-повідомлення банківської установи.
03 вересня 2021 року боржник звернувся до державного виконавця із заявою №3644/о від 03.09.2021, в якій просив надати копії постанов про відкриття виконавчих проваджень №560286999, №63267259, №65503449 та накладення арешту на рахунки та майно підприємства.
Також 03.09.2021 боржник подав до ВДВС заяву №3645/о від 03.09.2021 про скасування арешту з грошових коштів, передбачених на виплату заробітної плати, в якій просив припинити чинність арешту коштів, накладеного на рахунок № НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ "Приватбанк", на суму 14500000,00грн., передбачених для виплати заробітної плати, податків, які підлягають одночасній оплаті разом із виплатою заробітної плати, та відрахувань із заробітної плати.
До даної заяви боржником додано розрахунок, копію банківської виписки за серпень 2021 року на підтвердження виплати заробітної плати та податків з вказаного рахунку.
Як зазначила представник боржника в судовому засіданні 29.09.2021 вказана сума (14500000,00грн.) була визначена як загальний розмір грошових коштів, необхідних на виплату всього фонду заробітної плати.
Не отримавши відповіді на вказані заяви, боржник 16.09.2021 подав повторну заяву №3853/о від 16.09.2021 про скасування арешту з грошових коштів, передбачених на виплату заробітної плати, в якій також просив припинити чинність арешту коштів, накладеного на рахунок № НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ "Приватбанк", однак на суму 743780,00грн., передбачених для виплати заробітної плати, а також податків, які підлягають одночасній оплаті разом із виплатою заробітної плати, та відрахувань із заробітної плати.
До даної заяви боржником додано розрахунок (бухгалтерська довідка), копію банківської виписки за серпень 2021 року на підтвердження виплати заробітної плати та податків з вказаного рахунку.
Як зазначила представник боржника в судовому засіданні 29.09.2021 вказана сума (743780,00грн.) була визначена з урахуванням розміру грошових коштів, необхідних на виплату заробітної плати, нарахованої за серпень 2021 року.
Як зазначає боржник у скарзі, 17.09.2021 він отримав лист Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Харків) №29750 від 13.09.2021. У даному листі боржника повідомлено про неможливість зняття арешту, накладеного на кошти, які містяться на рахунках боржника. Дана відмова обґрунтована тим, що підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини зазначені в п.п.1-9 ч.4 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження". Згідно казначейських виписок щодо надходження грошових коштів на депозитний рахунок відділу, відомості щодо надходження коштів в рахунок погашення боргу боржником, відсутні. Наразі, борг за виконавчими документами, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій в межах суми боргу за зведеним виконавчим провадженням, боржником не сплачено.
Разом із вказаним листом боржнику направлено копії постанов про відкриття виконавчих проваджень №560286999, №63267259, №65503449, а також постанову про арешт коштів боржника від 25.08.2021 ВП№56028699.
Враховуючи, що вимоги боржника про зняття арешту з грошових коштів не були задоволені, він звернувся з даною скаргою до господарського суду Харківської області, в якій просить:
- скасувати постанову державного виконавця від 25.08.2021 про арешт коштів боржника, які перебувають на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ "Приватбанк", МФО 351533, та № НОМЕР_2 у АБ "Укргазбанк", МФО 320478;
- зобов'язати державного виконавця усунути порушення - вжити заходів щодо зняття арешту (припинення чинності арешту) з коштів, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ "Приватбанк", МФО 351533, та № НОМЕР_2 у АБ "Укргазбанк", МФО 320478, в межах суми, необхідної для виплати заробітної плати на суму 743780грн.
Статтею 339 ГПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно зі статтею 341 ГПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Суд зазначає, що скарга в частині вимог про скасування постанови від 25.08.2021 є такою, що заявлена з пропуском 10-денного строку, однак враховує, що копія оскаржуваної постанови була направлена боржнику лише разом з листом ВДВС від 13.09.2021. При цьому, боржник подав скаргу в межах 10-денного строку з дня отримання копії постанови.
За таких обставин, суд вважає за можливе поновити строк на оскарження постанови державного виконавця від 25.08.2021.
Щодо інших вимог скарги, то вони обумовлені отриманням листа ВДВС від 13.09.2021 №29750 про неможливість зняття арешту, а тому боржник дізнався про своє порушене право саме з 13.09.2021. Отже, в цій частині скарга заявлена своєчасно.
Стосовно доводів, якими боржник обґрунтовує свою скаргу, суд зазначає наступне.
Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Положеннями частини першої статті 18 ГПК України також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За змістом статей 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").
Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб'єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.
Разом з тим кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).
Згідно із частиною п'ятою статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
З наведених норм права вбачається, що зобов'язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов'язаннями суб'єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.
У разі виникнення в боржника зобов'язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.
Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов'язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов'язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.
Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19.
З наданих боржником доказів, а саме: бухгалтерської довідки від 16.09.2021 про нарахування заробітної плати за 1-шу частину вересня 2021 року вбачається, що у боржника існують зобов'язання з виплати заробітної на суму 743780грн., в тому числі заробітна плата працівникам КСП "Харківгорліфт" 609656,00грн. (до виплати 490773,00грн., податок на доходи фізичних осіб 109738,00грн., військовий збір 9145,00грн.), єдиний соціальний внесок 134124,00грн.
Також, боржником надано банківську виписку по рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ "Приватбанк", МФО 351533, яка підтверджує, що вказаний рахунок використовувався для здійснення виплати заробітної плати працівникам КСП "Харківгорліфт" у серпні 2021 року.
Аналогічні відомості подавалися боржником до його заяв №3645/о від 03.09.2021 та №3853/о від 16.09.2021 про скасування арешту з грошових коштів, передбачених на виплату заробітної плати, однак були проігноровані державним виконавцем.
У зв'язку з цим, суд вважає, що арешт з грошових коштів, передбачених для виплати заробітної плати не було знято державним виконавцем неправомірно.
Частиною 2 статті 343 ГПК України встановлено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити скаргу боржника в частині вимог про зобов'язання державного виконавця усунути порушення - вжити заходи щодо зняття арешту (припинення чинності арешту) з коштів, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ "Приватбанк", МФО 351533, в межах суми, необхідної для виплати заробітної плати на суму 743780грн., в тому числі заробітна плата працівникам КСП "Харківгорліфт" 609656,00грн. (до виплати 490773,00грн., податок на доходи фізичних осіб 109738,00грн., військовий збір 9145,00грн.), єдиний соціальний внесок 134124,00грн.
При цьому, суд зауважує, що боржником не надано будь-яких доказів використання для виплати заробітної плати своїм працівникам іншого рахунку щодо якого подано скаргу, а саме: № НОМЕР_2 у АБ "Укргазбанк", МФО 320478. Тому, підстави для зняття арешту, який було накладено державним виконавцем на грошові кошти на даному рахунку, відсутні.
Також, слід зазначити, що боржником не було доведено і те, що державний виконавець неправомірно наклав арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ "Приватбанк", МФО 351533, та № НОМЕР_2 у АБ "Укргазбанк", МФО 320478, в частині, що не стосується виплати заробітної плати.
Зокрема, боржником не доведено, що ці рахунки є рахунками із спеціальним режимом використання і законом заборонено накладати на них арешт. Отже, у суду відсутні підстави вважати, що державний виконавець неправомірно наклав арешт на грошові кошти боржника, що розміщені на цих рахунках і при цьому не використовуються для виплати заробітної плати.
У зв'язку з цим, суд вважає скаргу в частині вимог про скасування постанови державного виконавця від 25.08.2021 про арешт коштів боржника, які перебувають на вказаних рахунках, такою що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 234, 240, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
Скаргу комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Харків) Пересічанської Я.В. - задовольнити частково.
Зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Харків) Пересічанську Я.В. усунути порушення - вжити заходи щодо зняття арешту (припинення чинності арешту) з коштів, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ "Приватбанк", МФО 351533, в межах суми, необхідної для виплати заробітної плати на суму 743780грн., в тому числі заробітна плата працівникам КСП "Харківгорліфт" 609656,00грн. (до виплати 490773,00грн., податок на доходи фізичних осіб 109738,00грн., військовий збір 9145,00грн.), єдиний соціальний внесок 134124,00грн.
У задоволенні іншої частини скарги - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.
Повна ухвала складена 04.10.2021.
Головуючий суддя Суддя Суддя М. В. Калантай В. В. Суслова Р. М. Аюпова