04.10.2021м. СумиСправа № 7/314-07(920/782/21)
Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №7/314-07(920/782/21)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Шостка-тепло” (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Орджонікідзе, буд. 3 код 32478934)
до відповідача: Державного підприємства “Шосткинський завод “Імпульс” (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Заводська, буд. 41, код 14314452)
про стягнення 309576 грн 24 коп
Ухвалою господарського суду Сумської області від 03.08.2021 відкрито провадження у справі № 7/314-07(920/782/21) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 309576 грн 24 коп, заборгованості за договорами № 19-ТЕ та №38-ТЕ про надання послуг з теплопостачання від 15.10.2007 та №19-ТЕ про надання послуг з теплопостачання від 15.10.2007, а також судові витрати по справі.
Відповідач в письмовому відзиві №11/17а-3/21/336 від 17.08.2021 (вх. №7448/21 від 19.08.2021) визнав позовні вимоги у повному обсязі та просить суд надати розстрочку в погашенні суми боргу строком на шість місяців. В обґрунтування заявленого клопотання вказує, що у зв'язку з економічно-фінансовими труднощами, що склалися на підприємстві, а саме: зменшення обсягів виробництва, наявність значної суми заборгованості населення та інших споживачів за спожиту теплову енергію перед ДП “Шосткинський завод “Імпульс”, на даний час відповідач не має можливості сплатити заборгованість перед позивачем у повному об'ємі.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, , оцінивши та дослідивши докази у справі, суд встановив:
15.10.2007 між сторонами у справі укладені договори про надання послуг з теплопостачання № 19-ТЕ та №38-ТЕ. Відповідно до умов укладених договорів позивач зобов'язується згідно з «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», які затверджені Постановою від 21.07.2005 № 630, надавати відповідачеві вчасно та відповідної якості послуги з теплопостачання, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договорами.
Відповідно до пункту 4 договору № 38-ТЕ тариф на послуги станом на 15.10.2007, затверджений рішенням Шосткинського міськвиконкому, з централізованого опалення становить 155,51 грн за одну використану Гкал (договір 19-ТЕ), а за договором № 19-ТЕ - 250,79 грн/Гкал. В разі зміни тарифів позивач застосовує їх з дати, зазначеної у рішенні Шосткинського виконкому, без внесення змін до цього договору. Позивач повідомляє відповідача про зміни тарифів на послуги з теплопостачання письмово, або через засоби масової інформації.
Сторони у пункті 6 договорів передбачили, що розрахунковим періодом є календарний місяць, пунктом 7 визначили, що система оплати послуг є щомісячною, а у пункті 8 визначили, що відповідач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує позивачу вартість послуг, зазначених в договорі, передбачених на розрахунковий період. Кінцеві розрахунки за розрахунковий період проводяться відповідачем до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.
Згідно з пунктом 18 договору споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.
Як свідчать матеріали справи, заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію становить 309576,24 грн. Відповідач заборгованість визнає у повному обсязі.
Позивачем щомісяця надсилалися відповідачеві рахунки, акти прийому-передачі теплової енергії, але сплачені не були.
Згідно зі статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої стаття 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язань, встановлених статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (стаття 714 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.
Факт надання позивачем відповідачеві послуг за вищевказаними договорами повністю підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, шляхом стягнення з відповідача на його користь основного боргу за надані послуги з теплопостачання в сумі 309576,24 грн.
Відповідач в письмовому відзиві просив суд надати розстрочку в погашенні суми боргу строком на шість місяців.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява відповідача про розстрочку виконання рішення підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
За приписами ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, обов'язковою умовою надання відстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України.
До того ж, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд для юридичних осіб зобов'язаний також враховувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач вказує, що у зв'язку з економічно-фінансовими труднощами, що склалися на підприємстві, а саме: зменшення обсягів виробництва, наявність значної суми заборгованості населення та інших споживачів за спожиту теплову енергію перед ДП “Шосткинський завод “Імпульс”, на даний час відповідач не має можливості сплатити заборгованість перед позивачем у повному об'ємі.
Відповідно до Постанови КМУ від 04.03.2015 підприємство відповідача відноситься до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави в сфері оборони і є єдиним підприємством в Україні, що виробляє засоби ініціювання вибуху для підприємств гірничорудної промисловості.
Суд вважає, що відповідачем доведено наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення у даній справі.
Суд зауважує, що частиною 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Зважаючи на наведені відповідачем доводи та обґрунтування необхідності вжиття такої процесуальної дії, враховуючи можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення, беручи до уваги інтереси обох сторін, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача про надання розстрочити виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 4643,65 грн. покладаються на відповідача.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для надання відповідачу розстрочки виконання рішення Господарського суду Сумської області від 04.10.2021 у справі № 7/314-07(920/782/21) рівними частинами щомісячно протягом шести місяців.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Державного підприємства “Шосткинський завод “Імпульс” (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Заводська, буд. 41, код 14314452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Шостка-тепло” (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Орджонікідзе, буд. 3 код 32478934) 309576 грн 24 коп (триста дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят шість гривень 24 копійки) - боргу, 4643 грн 65 коп витрат по сплаті судового збору. Виконання рішення господарського суду Сумської області від 04.10.2021 у справі № 7/314-07(920/782/21) розстрочити з дати ухвалення рішення 04.10.2021 на шість місяців, за умови сплати рівними частинами щомісяця - 52369,98 грн.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.
Повний текст рішення підписаний 04.10.2021.
Суддя О.Ю. Соп'яненко