"04" жовтня 2021 р. Справа № 916/1512/21
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.,
при секретарі судового засідання: Чернюк В.С.,
За участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши заяву Громадської спілки “Коаліція аудіовізуальних і музичних прав” від 21.09.2021 за вх.№2-1176/21 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №916/1512/21 за позовом Громадської спілки “Коаліція аудіовізуальних і музичних прав” (01021, м. Київ, вул. Шовковична, 10, оф.28; адреса для листування: 61072, м. Харків, вул. 23-го Серпня,4, кв.1; ел. пошта: guriev.partners@uk.net) до Приватного підприємства“РИЧ” (68643, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кам'янка, вул. Суворова, 1, корп. Б) про укладення договору,
06.09.2021р. Господарським судом Одеської області ухвалено рішення, яким задоволено повністю позов Громадської спілки “Коаліція аудіовізуальних і музичних прав” до Приватного підприємства “РИЧ” про укладення договору, ухвалено з 10 квітня 2020 року вважати укладеним між Громадською спілкою “Коаліція аудіовізуальних і музичних прав” і Приватним підприємством “РИЧ” договір №04-11/03/21 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об'єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, стягнуто з Приватного підприємства “РИЧ” на користь Громадської спілки “Коаліція аудіовізуальних і музичних прав” 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн судового збору.
21.09.2021 за вх.№2-1176/21 до суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій заявник просить суд прийняти заяву про ухвалення додаткового судового рішення до розгляду, визнати поважними причини пропуску строку на подання доказів на підтвердження понесення судових витрат та поновити ГС «КАМП» строк на подання доказів на підтвердження понесення судових витрат та ухвалити додаткове судове рішення у справі № 916/1512/21, яким здійснити розподіл витрат за результатами розгляду справи та стягнути з ПП “РИЧ” на користь ГС “КАМП” витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00грн.
Ухвалою суду від 22.09.2021 призначено засідання суду для розгляду заяви позивача від 21.09.2021 за вх.№2-1176/21 про ухвалення додаткового судового рішення на 04.10.2021р. о 14год. 00 хв.
В обґрунтування вказаної заяви, заявник зазначив, що рішенням суду від 06.09.2021 у справі №916/1512/21 позовні вимоги ГС «КАМП» задоволено та ознайомившись із текстом рішення, сторона позивача звернула увагу, що судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу (правову) допомогу. В обґрунтування строку на подання доказів заявник вказує, що відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Сторона позивача була відсутня в судовому засідання під час ухвалення рішення, станом на подання цієї заяви рішення суду позивач не отримував, проте, зміг ознайомитись із його змістом в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в якому воно було оприлюднено 17.09.2021. Заявник, також вказує, що під час подання позовної заяви позивач заявив попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. Наразі позивач вказує, що фактично поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00грн.
При цьому, позивач звернув увагу, що жодних заперечень від відповідача щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу у порядку ч.6 ст.126 ГПК України до господарського суду не надходило.
Позивач зауважив, що розмір судових витрат, які ГС “КАМП” фактично понесла, в повній мірі відповідає принципу пропорційності, розумності та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якою заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.1 ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Беручи до уваги вищезазначене, а також те, що позивачем у поданій заяві вказано про поновлення строку на її подання та, у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України, зважаючи на наявність підстав для такого, а також подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу які, на його думку, підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу, у зв'язку з розглядом даної справи, зокрема заявлення при поданні позову попередньго орієнтовного розміру судових витрат, який містить суму витрат адвоката, неможливість прийняття участі в судовому засіданні по розгляду справи по суті та відповідно обізнаність щодо змісту судового рішення після виготовлення його повного тексту, публікації рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у суду наявні підстави для вирішення питання щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу у цій справі.
В судове засідання 04.10.2021 відповідач явку повноважних представників не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся судом своєчасно та належним чином.
За правилами ч.ч.2, 3 ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст.244 цього Кодексу.
Згідно ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Розглянувши заяву за вх.№2-1176/21 від 21.09.2021 Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" про ухвалення додаткового судового рішення суд виходить з наступного.
Господарським процесуальним законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначені розміру витрат на правничу допомогу.
Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Як визначено ч.ч.1,2 ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з ч.ч.3,4 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України, відповідно до ч. 5 цієї норми, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, як визначено ч. 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться у ст.6 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (ч.1 ст.15 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно до ч.2,3 ст.30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статус адвоката Гур'єва Андрія Альбертовича підтверджується копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХВ №000355 від 18.01.2017.
Як свідчать матеріали справи, 28.02.2020 між ГС “Коаліція аудіовізуальних і музичних прав” (далі-Клієнт) та Адвокатським об'єднанням “Гур'єв та партнери” (далі-Адвокатське об'єднання) було укладено договір №01/02/2020 про надання професійної правничої допомоги.
Клієнт доручає, а Адвокатське об єднання приймає на себе зобов'язання надавати професійну правничу допомогу (юридичні послуги), які споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов'язується прийняти її та оплатити Адвокатському об'єднанню зазначені послуги. Адвокатське об'єднання протягом строку дії Договору надає Клієнту наступні види професійної правничої допомоги: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності Клієнта; складення заяв, клопотань, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського та адміністративного судочинства. Перелік, визначений п.1.2. не є вичерпним. Адвокатське об'єднання надає інші види професійної правничої допомоги (юридичних послуг), якщо це необхідно для забезпечення виконання доручення Клієнта. Прийняття кожного доручення оформляється Додатковою угодою до цього Договору, яка є окремим договірним зобов'язанням і в якій зазначаються вид правничої допомоги, орієнтовні строки її надання, розмір гонорару (винагороди) та фактичних витрат, а також порядок їх сплати тощо (п.1.1., пп.пп.1.2.1., 1.2.2., 1.2.6., п.1.2., п.п.1.3., 2.4. договору №01/02/2020 від 28.02.2020 про надання професійної правничої допомоги).
Пунктами 10.1., 10.2, 10.3., 11.1. договору №01/02/2020 від 28.02.2020 про надання професійної правничої допомоги встановлено, що розмір гонорару (винагороди) за надання професійної правничої допомоги та порядок його сплати визначається Сторонами у порядку, що передбачений п. 2.4. Договору. Остаточний розмір гонорару (винагороди) за надання професійної правничої допомоги та/або порядок його сплати визначається сторонами шляхом підписання Акту. При розрахунку вартості надання професійної правничої допомоги, вказаної в. п.п.10.1 та 10.2 цього договору, враховується час, витрачений Адвокатським об'єднанням, його адвокатами, помічниками та співробітниками, а також обсяг та складність наданих послуг. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021 року.
23.09.2020 року між ГС “Коаліція аудіовізуальних і музичних прав” та Адвокатським об'єднанням “Гур'єв та партнери” підписано Додаткову угоду №91 до договору №01/02/2020 про надання професійної правничої допомоги, відповідно до п.3 умов якої загальна сума гонорару (винагороди) складає 20000грн та сплачується Клієнтом протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати ухвалення місцевим господарським судом судового рішення, яким закінчується провадження.
При цьому, судом встановлено, що строк дії додаткової угоди від 15.09.2020р. №92 до договору №01/02/2020 припинено 06.09.2021р., оскільки, п.7 вищезазначеної угоди встановлює, що строк дії додаткової угоди припинається у день ухвалення господарським судом судового рішення, яким закінчується провадження, а провадження у справі №916/1512/21 завершено ухваленим рішенням від 06.09.2021.
Так, на підтвердження факту та обсягів наданих послуг, позивач подав акт прийому-передачі наданих послуг від 20.09.2021, в якому зазначено, що у період з 23.09.2020 по 06.09.2021. Адвокатським об'єднанням було надано Клієнту наступні види правничої допомоги у рамках господарського судочинства щодо укладення договору із ПП “РИЧ”, справа №916/1512/21: надання усних/письмових юридичних консультацій, вивчення судової практики (4 години) - 2000,00грн; формування доказової бази, в тому числі складання та направлення одного адвокатського запиту, а також складання і узгодження з Клієнтом проекту договору (4 години) - 2000,00грн; складання, оформлення і надсилання позовної заяви з додатками, включаючи роботу помічника адвоката - 4000,00грн; представництво інтересів Клієнта у місцевому господарському суді (2 судових засідання) - 2000,00 грн. Загальна сума винагороди (гонорару) за надані послуги складає 10000,00грн.
Приписами частини 5 статті 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Як вбачається із матеріалів справи, адвокатом Гур'євим А.А. було підготовлено та надано до суду наступні документи: позовну заяву від 31.05.2021 за вх.№1567/21, заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду від 09.06.2021 за вх.№15638/21, від 27.07.2021 за вх.№20030/21, від 09.08.2021 за вх.№21212/21, клопотання про проведення судового засідання без участі представника позивача від 06.09.2021 за вх.№23398/21, клопотання про відкладення розгляду справи від 06.09.2021 за вх.№23272/21, заяву про ухвалення додаткового рішення від 21.09.2021 за вх.№2-1176/21.
Також, судом встановлено, що представник позивача - адвокат Гур'єв А.А. (довіреність б/н від 01.03.2020) брав участь у судових засіданнях 30.06.2021 та 06.08.2021, що відображено у відповідних протоколах судових засідань.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, з огляду на зміст пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Крім того, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, відповідно до ч.5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, передбачено ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст.129 цього Кодексу.
Так, суд дослідивши подані позивачем докази та виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку про те, що заявлена сума судових витрат не є повністю обґрунтованою позивачем та пропорційною у відношенні до предмета спору.
При цьому суд наголошує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, не викликає публічного резонансу, з боку органів державної, місцевої влади або засобів масової інформації відсутні прояви публічного інтересу до справи. Крім того, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Відтак, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, керуючись критерієм розумності та реальності розміру адвокатських витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат виходячи із наступного.
Надання усних/письмових юридичних консультацій, вивчення судової практики в сумі 2000,00грн (4 години), зазначені в акті 4 години затраченого робочого часу є значно завищеними, оскільки судова практика та законодавство, яке підлягає застосуванню у сфері інтелектуальної власності у цій справі, а також інших аналогічних справах, які розглядаються господарськими судами однакові, а “вивчення судової практики”, яке зазначено, як частина наданої адвокатом позивачу правничої допомоги, взагалі то є запорукою успішного професійного розвитку адвоката та із вищеназваного акту не вбачається пов'язаності факту вивчення адвокатом судової практики та обставин конкретного спору між собою.
На погляд суду, у конкретних спірних правовідносинах надання усних/письмових юридичних консультацій позивачу з боку адвоката не потребує витрачання 4-х годин, для такого достатнім є час у розмірі однієї години.
Також, представництво адвокатом Гур'євим А.А. інтересів позивача у судових засіданнях у розмірі 2000,00грн на думку суду є завищеним та складає 1000,00грн, оскільки судові засідання 30.06.2021 та 06.08.2021 по справі №916/1512/21 відбувалися за клопотанням позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, що в свою чергу дало можливість адвокату Гур'єву А.А. не бути присутнім у Господарському суді Одеської області, а брати участь у даних судових засідань поза межами суду на вибір останнього. Водночас дані судові засідання за відсутності на них представників відповідача, не поданих останніми заперечень щодо позову, доказів, провадились в період підготовчих засідань, а отже були покликані до виконання завдань підготовчого засідання, не носили складний характер.
Крім того, складання та направлення адвокатського запиту не пов'язано з розглядом справи, оскільки згідно Акту прийому-передачі послуги надавалися у період з 23.09.2020 по 06.09.2021, в той час як з відповіді Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення не можливо встановити ані вихідний номер запиту, ані дату його складання та направлення. Отже, вартість цієї послуги судом виключається з суми відшкодування. Також, не пов'язані з розглядом справи послуги щодо складення і узгодження з клієнтом проекту договору.
Тому ці витрати не входять до складу судових витрат, які підлягають розподілу та не можуть бути покладені на відповідача.
Судом, також враховується обставина посилання адвоката на додаткову угоду яка припинила свою дію.
Наразі, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір, тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою та необхідною.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19 і від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Дослідивши надані документи, врахувавши, що відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не подав, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою належними та достатніми доказами суму судових витрат у розмірі 5500,00грн, яка згідно з ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається у разі задоволення позову на відповідача.
Керуючись ст.ст. 119, 123, 129, 130, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Поновити Громадській спілці “Коаліція аудіовізуальних і музичних прав” (01021, м. Київ, вул. Шовковична, 10, оф.28) строк для подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.
2. Задовольнити частково заяву від 21.09.2021 за вх.№2-1176/21 Громадської спілки “Коаліція аудіовізуальних і музичних прав” (01021, м. Київ, вул. Шовковична, 10, оф.28) про ухвалення додаткового судового рішення.
3. Стягнути з Приватного підприємства “РИЧ” (68643, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кам'янка, вул. Суворова, 1, корп. Б, код ЄДРПОУ 34397134) на користь Громадської спілки “Коаліція аудіовізуальних і музичних прав” (01021, м. Київ, вул. Шовковична, 10, оф.28, код ЄДРПОУ 43080257) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 (п'ять тисяч п'ятсот)грн 00коп.
4. Відмовити в решті частини заяви Громадської спілки “Коаліція аудіовізуальних і музичних прав” (01021, м. Київ, вул. Шовковична, 10, оф.28) від 21.09.2021 за вх.№2-1176/21.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 04.10.2021р.
Суддя І.А. Малярчук