"23" вересня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1455/21
Господарський суд Одеської області у складі:
Суддя Гут С.Ф.
При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Тодорашко А.В.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши справу за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про стягнення 2 953 277,65 грн.
Встановив:
26.05.2021 р. Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (далі - ДП "АМПУ", позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (далі - ДП "МТП "Чорноморськ", відповідач) заборгованості у розмірі 2 953 277,65 грн, з яких 2 672 258,96 грн основної заборгованості, 112 345,63 грн інфляційних нарахувань, 135 959,04 грн пені та 32 714,02 грн 3% річних, у зв'язку з порушенням останнім умов договору про відшкодування витрат з утримання мереж електропостачання від 23.01.2020 р. № 15-Пп-ЧФ-20 в частині оплати вартості наданих за актами від 30.09.2020 р. № Пр/12 339, від 31.10.2020 р. № Пр/13 983, від 31.12.2020 р. № Пр/16 595 послуг.
В обґрунтування позовних вимог ДП "АМПУ" посилається на приписи ст.193 ГК України, ст.ст.525,526,529,530,610,625 ЦК України, умови названого вище договору, акти надання послуг, рахунки на оплату.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2021 р. позовній заяві ДП "АМПУ" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/1455/21 та передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Гуту С.Ф.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.05.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати останню за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 29.06.2021 р.
18.06.2021 р. ДП "МТП "Чорноморськ" звернулось до Господарського суду Одеської області з клопотанням про зменшення розміру пені до 1 000,00 грн, з мотивів погіршення як у 2020 р., так і у 1 кварталі 2021 р. фінансового становища ДП "МТП "Чорноморськ", відсутністю в матеріалах справи доказів понесення ДП "АМПУ" збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання за договором, наявність заборгованості контрагентів та третіх осіб перед ДП "МТП "Чорноморськ", що в свою чергу також є причиною несвоєчасного виконання покладеного на останнього зобов'язань. Крім того, звертає увагу суду на часткове погашення заборгованості (здійснено оплату за рахунком від 31.10.2020 р. № Пр/13 983 у сумі 260 833,36 грн, в підтвердження чого надано платіжне доручення від 29.12.2020 р. № 702).
Також 18.06.2021 р. від ДП "МТП "Чорноморськ" надійшло клопотання про закриття провадження у справі в чистині стягнення заборгованості за рахунком від 31.10.2020 р. № Пр 13 983.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.06.2021 р. відкладено підготовче засідання на 20.07.2021 р.
20.07.2021 р. ДП "АМПУ" звернулось до Господарського суду Одеської області з запереченнями на клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені, у зв'язку з тим, що період прострочення відповідачем оплати є значним; відповідачем не надано доказів підтвердження обставин, за наявності яких можливе зменшення неустойки, а лише зазначено про скрутне матеріальне становище; відповідно до звітів про фінансовий стан як на кінець 2020 р., так і на кінець 1 кварталу 2021 року, у відповідача наявний прибуток, що свідчить про можливість сплатити заборгованості; зменшення розміру штрафних санкцій спонукатиме відповідача в подальшому ухилятись від своєчасної оплати виставлених позивачем рахунків.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.07.2021 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 20.08.2021 р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.08.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.08.2021 р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.08.2021 р. відкладено розгляд справи на 23.09.2021 р.
Вищезазначеними ухвалами Господарського суду Одеської області забезпечено участь представника ДП "АМПУ" в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon".
Представник ДП "МТП "Чорноморськ" в судові засідання 20.07.2021 р., 20.08.2021 р., 25.08.2021 р. та 23.09.2021 р. не з'явився. ДП "МТП "Чорноморськ" про засідання суду повідомлялось шляхом надсилання ухвал суду на електронну адресу, зазначену у наявних в матеріалах справи клопотаннях та заявах останнього.
Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами ч.1 ст.9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання…
Згідно з ч.ч.1,2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
23.09.2021 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст.240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
23.01.2020 р. між ДП "МТП "Чорноморськ" (Замовник) та ДП "АМПУ" (Виконавець) укладено договір про відшкодування витрат з утримання мереж електропостачання № 15-Пп-ЧФ-20 (Договір), відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Виконавець зобов'язується надати послуги з утримання мереж електропостачання, що знаходяться на балансі Виконавця (Послуги), а Замовник зобов'язується сплачувати вартість наданих Послуг відповідно до умов Договору.
Найменування Послуг: відшкодування витрат з утримання мереж електропостачання (код по ДК 021:2015 - 65320000-2 експлуатація електричних установок) (п.1.1.1 Договору).
Замовник оплачує надані послуги згідно з умовами розділу 3 цього Договору та Додатком 1 "Порядок відшкодування наданих Послуг", який є його невід'ємною частиною (п.1.2 Договору).
Оплата за Послуги з утримання мереж електропостачання Виконавця здійснюється за фактом їх надання, згідно наданого Виконавцем та узгодженого Замовником Акту наданих послуг Виконавця, не пізніше 30 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі рахунків Виконавця з додатком Акту наданих послуг. У разі порушення строків оплати більше, ніж 10 діб, Виконавець має право на відключення об'єктів Замовника від електричних мереж Виконавця (п.2.3 Договору).
Ціною цього Договору є вартість послуг, що надається Виконавцем (п.3.1 Договору).
Загальна ціна даного Договору становить орієнтовно 24 700 000,00 (двадцять чотири мільйони сімсот тисяч грн 00 коп.) без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 4 940 000 грн. (чотири мільйони дев'ятсот сорок тисяч грн 00 коп.), разом ціна становить - 29 640 000,00 грн (двадцять дев'ять мільйонів шістсот сорок тисяч грн 00 коп.) з ПДВ (п.3.2 Договору).
Тариф за надання Виконавцем Замовнику Послуг з утримання мереж електропостачання за даним Договором складає 0,95 грн./кВтгод. (п.3.3 Договору).
Розрахунковим періодом є календарний місяць (з першого по останнє число місяця) (п.4.1 Договору).
Протягом 7-ми (семи) календарних днів після закінчення розрахункового періоду Виконавець складає Акт наданих послуг з зазначенням фактичних обсягів та вартості наданих Замовнику Послуг за даним Договором (п.4.2 Договору).
Сторони погодились, що Акт наданих послуг є документом, що підтверджує факт надання Виконавцем Послуг за даним Договором Замовнику. Прийом-передача акту наданих послуг та рахунку здійснюється Сторонами шляхом передачі їх Виконавцем до канцелярії Замовника.
Замовник зобов'язаний, не пізніше 5 (п'яти) календарних днів після отримання Акту наданих послуг, повернути Виконавцю підписаний та засвідчений власною печаткою належний йому екземпляр Акту або, у разі наявності підстав, надати свої мотивовані зауваження (п.4.3 Договору).
3амовник оплачує надані за даним договором Послуги не пізніше 30 числа місяця наступного за розрахунковим, шляхом здійснення прямого банківського переведення грошових коштів на рахунок Виконавця у безготівкової формі після підписання відповідного Акту наданих послуг, згідно виставленого Виконавцем рахунку (п.4.4 Договору).
У випадку порушення зобов'язань, що виникають з цього Договору (порушення Договору), винна Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України (п.7.1 Договору).
В разі порушення Замовником терміну оплати наданих послуг, він сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожний день прострочення (п.7.2 Договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє по 31.12.2020 р., а в частині розрахунків - до повного виконання. Сторони досягли згоди, що умови даного Договору, відповідно ст.631 Цивільного кодексу України, застосовуються до договірних відносин між ними, які виникли з 01.01.2020 р. (п.11.1 Договору).
Відповідно до додатку № 1 "Порядок формування величини вартості відшкодування витрат з утримання мереж електропостачання" до Договору:
«Вартість відшкодування наданих послуг з утримання мереж електропостачання Виконавця (Ум) Замовнику розраховується за наступною формулою: Ум = А х Т, де А - кількість підключень ДП "МТП "Чорноморськ" до технологічних електричних мереж Виконавця за розрахунковий період, згідно "Акту розподілу електричної енергії по підрозділам ДП "АМПУ" та ДП "МТП "Чорноморськ""; Т - величина оплати послуги з утримання мереж. З 01 січня 2020 року вартість послуги з утримання мереж електропостачання складає 0.95 грн./кВтгод.
Обсяг наданих послуг за розрахунковий період, визначається відповідно до наданого Виконавцем та узгодженого Замовником "Акту розподілу електричної енергії по підрозділам ДП "АМПУ" та ДП "МТП "Чорноморськ""».
На виконання умов договору Виконавцем у вересні, жовтні та грудні 2020 р. надано Замовнику послуги з відшкодування витрат по утриманню технологічних електричних мереж на загальну суму 2 672 258,96 грн з ПДВ, що підтверджується актами надання послуг від 30.09.2020 р. № Пр/12 339 на суму 678 478,98 грн, від 31.10.2020 р. № 13 983 на суму 829 833,36 грн (при цьому звертаючись з позовом ДП "АМПУ" враховано здійснену ДП "МТП "Чорноморськ" 29.12.2020 р. оплату за відповідним актом у сумі 260 833,36 грн), від 31.12.2020 р. № Пр/16 595 на суму 1 424 779,98 грн.
Договір, додаток до нього, акти надання послуг підписано повноважними представниками та скріплено печатками контрагентів.
З метою оплати вартості наданих послуг ДП "АМПУ" оформлено рахунки на оплату та виставлено їх ДП "МТП "Чорноморськ".
Вказуючи на неоплату Замовником сум, названих у рахунках, Виконавець подав позов до господарського суду в рамках провадження у даній справі.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Приписами ч.ч.1,2 ст.20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а як встановлено у ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В свою чергу, частиною 1 ст.275 ГК України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір про відшкодування витрат з утримання мереж електропостачання.
При цьому ДП "АМПУ" як Виконавцем виконано належним чином взяті на себе обов'язки та у вересні, жовтні та грудні 2020 р. надано ДП "МТП "Чорноморськ" послуги з відшкодування витрат по утриманню технологічних мереж на загальну суму 2 672 258,96 грн, що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення актами надання послуг та не заперечується сторонами.
В свою чергу ДП "МТП "Чорноморськ" як Замовником в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,901,903 ЦК України, ст.ст.193,275 ГК України та умов Договору вартість отриманих послуг неоплачено не дивлячись на те, що з урахуванням приписів ч.1 ст.530 ЦК України та умов п.п.2.3,4.4 Договору строк виконання відповідних щомісячних зобов'язань на суму 2 672 258,96 грн настав.
Враховуючи викладене, позов про стягнення основного боргу підлягає задоволенню в сумі 2 672 258,96 грн.
Крім того, ДП "АМПУ" заявлено позовні вимоги про стягнення з ДП "МТП "Чорноморськ" 112 345,63 грн інфляційних нарахувань, 135 959,04 грн пені та 32 714,02 грн 3% річних у зв'язку з невиконанням останнім умов Договору в частині своєчасної оплати наданих послуг у сумі 2 672 258,96 грн.
Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання… Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Як визначено у п.7.2 Договору в разі порушення Замовником терміну оплати наданих послуг, він сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки сум 3% річних та інфляційних втрат надані позивачем, суд встановив, що такі розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, здійснені належним чином, у зв'язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Стягнення нарахованої ДП "АМПУ" пені у розмірі 135 959,04 грн унеможливлюється наступним.
У ч.1 ст.230 ГК України унормовано, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із ч.4 ст.231 зазначеного Кодексу розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Водночас за змістом ч.3 ст.509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а ч.1 ст.627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених ст.3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.
Так, зокрема, неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило ч.3 ст.551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.
За ч.2 ст.216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі N 902/417/18 та постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі N 922/4294/19.
Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 7-рп/2013.
Поряд з цим, відповідно до ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно із ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Приймаючи до уваги те, що ДП "АМПУ" не надано будь-яких доказів завдання йому збитків внаслідок порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, те, що розмір пені є надмірно великим, а також те, що сторонами за Договором є державні підприємства, які відносяться до сфери управління Міністерства інфраструктури України, господарський суд зменшує належну до стягнення пеню до 50 000,00 грн. Зменшення пені на більшу суму, в т.ч. до 1 000.00 грн, є неможливим, т.я., по-перше, суд враховує майнові інтереси позивача, який тривалий час очікує на повну сплату боргу, по-друге, відповідач не надав належних та допустимих доказів відсутності у нього коштів на оплату вартості наданих йому послуг.
Стосовно наявного в матеріалах справи клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості за рахунком від 31.10.2020 р. № Пр/13 983 варто зазначити наступне.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Звертаючись з позовною заявою ДП "АМПУ" враховано здійсненну відповідачем за платіжним дорученням від 29.12.2020 р. № 702 оплату у розмірі 260 833,36 грн як при визначення розміру основної заборгованості, так і при визначення розміру пені, 3% річних та інфляційних нарахувань. Враховуючи вищевикладене відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості за рахунком від 31.10.2020 р. № Пр/13 983.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволених позовних вимог, без урахування зменшення розміру пені.
Керуючисьст.ст.13,20,73,74,76,86,126,129,165,232,233,237,238,240,241
Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про стягнення 2 953 277,65 грн задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 01125672) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (68001, Україна, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 38728418) 2 672 258/два мільйона шістсот сімдесят дві тисячі двісті п'ятдесят вісім/грн 96 коп. заборгованості, 112 345/сто дванадцять тисяч триста сорок п'ять/грн 63 коп. інфляційних нарахувань, 50 000/п'ятдесят тисяч/грн 00 коп. пені, 32 714/тридцять дві тисячі сімсот чотирнадцять/грн 02 коп. 3 % річних та 44 299/сорок чотири тисячі двісті дев'яносто дев'ять/грн 16 коп. судового збору.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.
Повний текст складено 04 жовтня 2021 р.
Суддя С.Ф. Гут