79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
27.09.2021 Справа № 914/2425/21
За позовом:Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ
до відповідача-1:Приватного підприємства «Абразив», м. Львів
до відповідача-2:ОСОБА_1 , с. Містки, Пустомитівський р-н, Львівська обл.
про:солідарне стягнення заборгованості за кредитом
Суддя - Р.В. Крупник Секретар - О.О. Шевчук
Представники сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача-1:не з'явився
від відповідача-2:не з'явився
ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява АТ КБ «Приватбанк» до ПП «Абразив», ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитом.
Ухвалою від 16.08.2021 суд залишив без руху позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» та надав заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви.
У строк, встановлений судом, від АТ КБ «Приватбанк» надійшла заява про усунення недоліків з додатками.
Ухвалою суду від 01.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 27.09.2021.
Представниця позивача у судове засідання 27.09.2021 не з'явилася, через канцелярію суду подала заяву (вх. №22480/21 від 27.09.2021), у якій просить суд розглянути справу без її участі та зазначає, що відповідачем-1 частково сплачено суму боргу, а відтак до стягнення підлягає 42824,88 грн.
Представник відповідача-1 у судове засідання 27.09.2021 не з'явився, на електронну адресу суду надіслав клопотання (вх. №22460/21 від 27.09.2021), у якому просить суд розгляд справи здійснювати без його участі та повідомляє, що відповідачем-1 частково сплачено заявлену до стягнення суму боргу і відповідач-1 визнає позовні вимоги у сумі 42824,88 грн. Крім цього, у поданому клопотанні зазначає, що ПП «АБРАЗИВ» не підписувало та не погоджувало «Умови та правила надання банківських послуг», копію витягу з яких долучено до позовної заяви.
Відповідач-2 явки повноважного представника у судове засідання 27.09.2021 не забезпечив.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Аргументи позивача.
Як вбачається з позовної заяви, позов обгрунтований тим, що 26.08.2020 між позивачем та відповідачем-1 підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої відповідач-1 приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 26.08.2020. Як стверджує позивач, на виконання договору відповідачеві-1 було встановлено кредитний ліміт в розмірі 200000,00 грн. Також, 30.09.2020 між банком та ОСОБА_1 як поручителем укладено договір поруки №P1601453797013946368, за яким відповідач-2 поручився перед банком (кредитором) за невиконання чи неналежне виконання боржником (відповідачем-1) зобов'язань за кредитним договором б/н від 26.08.2020. У позовній заяві позивач зазначає, що відповідач-1 належним чином взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не виконав, у результаті чого утворилася заборгованість 77215,13 грн. Наведене послугувало підставою звернення АТ КБ «Приватбанк» до суду із цим позовом про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості.
Аргументи відповідача-1.
Відповідач-1 відзиву на позовну заяву не подав, проте у клопотанні (вх. №22460/21 від 27.09.2021) визнав позовні вимоги у сумі 42824,88 грн.
Аргументи відповідача-2.
Відповідач-2 відзиву на позовну заяву не подав.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Як вбачається із позовної заяви, 26.08.2020 ПП «АБРАЗИВ»(відповідачем-1) (Клієнтом) підписав Анкету-заяву клієнта юридичної особи-резидента, згідно якої відповідач-1 просив відкрити поточний рахунок та приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (надалі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 26.08.2020.
Вид кредиту - «кредитний ліміт на поточний рахунок» корпоративного клієнта (п. 3.2.1.1. Умов).
Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - Кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - Ліміт). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (система клієнт-банк, Інтернет-банку «приват24», мобільний додаток Приват24, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебатування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.
Пунктом 3.2.1.1.3. Умов встановлено, зокрема, що кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.
Пунктом 3.2.1.1.5 Умов визначено, зокрема, що кредитний ліміт стосовно до цього розділу «Умов та правил надання банківських послуг» являє собою суму грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку.
Згідно Довідки АТ КБ «Приватбанк» вих. №00826LVO2S0S4 від 16.07.2021 та виписки по банківському рахунку відповідача-1, на поточний рахунок відповідача-1 були встановлені наступні кредитні ліміти: з 26.08.2020 - 0 грн., з 01.10.2020 - 10000 грн., з 08.12.2020 - 20000 грн., з 05.04.2021 - 200000 грн.
Також пунктами 3.2.1.1.6., 3.2.1.1.7 Умов передбачено порядок зміни встановлених клієнту лімітів.
До позовної заяви позивачем долучено Тарифи кредитування для малого та середнього бізнесу.
30.09.2020 між АТ КБ «Приватбанк» (кредитором) та ОСОБА_1 (відповідачем-2) (поручителем) укладено договір поруки №P1601453797013946368 (надалі - Договір поруки).
Відповідно до п. 1.1. Договору поруки, предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ПП «АБРАЗИВ» за договорами приєднання до розділу 3.2.1. «Кредитний ліміт» (Угода 1), розділу 3.2.2. «Кредит за послугою «Гарантовані платежі» Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку у мережі Інтернет за адресою: http://privatbank.ua/terms (Угода 2). Якщо під час виконання «Угоди 1» зобов'язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за «Угодою 1» (в т.ч. щодо збільшення розміру кредиту, процентної ставки, комісійної винагороди та інших зобов'язань за «Угодою 1») в розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження, повідомлення поручителя та укладення окремої угоди про такі збільшення з поручителем не потрібні.
У п. 1.2. Договору поруки сторонами погоджено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за «Угодою 1» та «Угодою 2» в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
Розділом 3.2.1.4. Умов передбачено порядок проведення клієнтом розрахунків за користування кредитом.
Відповідно до п. 3.2.1.4.1.4. Умов, під «непогашенням кредиту» мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.
Як стверджує позивач, всупереч взятих на себе зобов'язань, відповідач-1допустив прострочення виконання зобов'язань, як наслідок, позивач був змушений звернутися зіцим позовом до суду про солідарне стягнення з відповідачів 77215,13 грн. заборгованості за кредитом.
Разом з тим, судом встановлено, що після відкриття провадження у справі, відповідачем-1 здійснено часткове погашення заявленої до стягнення суми кредитної заборгованості, її залишок складає 42824,88 грн.
ОЦІНКА СУДУ.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Нормами ч. 1 ст. 633, ч. 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У клопотанні по справі (вх. №22460/21 від 27.09.2021) відповідач-1 зазначив про визнання залишку боргу перед позивачем та водночас про те, що ним не погоджувалися «Умови та правила надання банківських послуг», копію яких долучено до позовної заяви.
Разом з тим, наведені твердження відповідача-1 суд оцінює як безпідставні, оскільки підписавши Заяву про приєднання до Умов та здійснивши дії на виконання передбачених Умовами обов'язків (сплата періодичних платежів,згідно наявних у матеріалах справи виписок по рахунку та меморіальних ордерів, часткова сплата боргу після відкриття провадження у справі), відповідач-1 тим самим підтвердив ознайомленість та погодження встановлених банком Умов, у т.ч. тарифів, які є невід'ємною частиною підписаної Заяви.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Положеннями пп. «а» п. 3.2.1.2.3.4. Умов визначено, зокрема, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого цим розділом «Умов та правил надання банківських послуг», в т.ч. при порушенні цільового використання кредиту, банк на свій розсуд змінити умови кредитування - зажадати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.
У заяві (вх. №19832/21 від 27.08.2021) позивач вказав, що оскільки період безперервного користування кредитним лімітом на поточний рахунок становить не більше 30 днів, згідно п. 3.2.1.1.11. Умов, дебетове сальдо виникло на рахунку відповідача 05.03.2021, а отже враховуючи період безперервного користування кредитним лімітом на поточному рахунку, мало бути погашене не пізніше 04.04.2021, відповідно строком повернення кредиту є 04.04.2021. Оскільки строк повернення кредиту настав 04.04.2021, банк не вбачав підстав для реалізації права, передбаченого п. 3.2.1.2.3.4. Умов.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України унормовано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (положення ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Частиною 1 ст. 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Як встановлено судом, з метою забезпечення виконання відповідачем-1 зобов'язань за Договором, 30.09.2020 між позивачем (кредитором) та відповідачем-2 (поручителем) укладено Договір поруки, згідно якого поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати перед кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі відповідачем-1 зобов'язань за договором.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
У п. 2.1.2. Договору поруки сторонами погоджено, що у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п. 1.1. цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного (их) зобов'язання (нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язання іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов'язань за «Угодо 1» і/або «Угодою 2», незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.
Приписами ч. 1 ст. 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Враховуючи те, що відповідач-1 неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором у частині своєчасного перерахування кредитних коштів,суд дійшов висновку, що допущена заборгованість підлягає солідарному стягненню з відповідачів у судовому порядку в розмірі 42824,88 грн. Натомість провадження у справі в частині стягнення з відповідачів решти частини заявленої до стягнення суми боргу 34390,25 грн., підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмета спору, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи закриття провадження у справі у частині стягнення 34390,25 грн. боргу та задоволення позову у частині решти суми боргу, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1258,94 грн.
Судовий збір у розмірі 1011,06 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, після набрання рішенням у справі законної сили та подання позивачем письмового клопотання про повернення судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 129, 231, 233, 236, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Абразив» (79018, м. Львів, вул. Залізнична, буд. 6; код ЄДРПОУ 36670068) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) 42824,88 грн. заборгованості за кредитом та 1258,94 грн. судового збору.
3. Закрити провадження у справі в частині солідарного стягнення з ПП «Абразив» та ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» 34390,25 грн. заборгованості за кредитом.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 04.10.2021 року
Суддя Р.В. Крупник