79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
23.09.2021 справа № 914/2136/19
За позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів,
до відповідача: Акціонерного товариства «Оксі Банк», м. Львів,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Львівського комунального підприємства «Рембуд», м. Львів,
про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення,
Суддя Яворський Б.І.
при секретарі Прокопів І.І.
Представники сторін:
від позивача: Пучак І.А.
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи: не з'явився.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Відповідно до ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу “Акорд”.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Акціонерного товариства «Оксі Банк» про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір суборенди від 24.01.2014, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер» та Публічним акціонерним товариством «ОКСІ БАНК», припинив свою дію 01.08.2019 одночасно з первинним договором оренди №17 від 30.07.2004, у зв'язку з чим позивач просить суд усунути перешкоди в користуванні майном шляхом виселення Акціонерного товариства «ОКСІ БАНК» із нежитлових приміщень на пл. Галицькій, 15 у м.Львові, загальною площею 91,7 кв.м.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21.10.2019 справу № 914/2136/19 передано на розгляд судді Яворському Б.І.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.10.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.11.2019, надано відповідачу строк на подання відзиву-протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, явку сторін визнано обов'язковою.
15.11.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх.№47355/19), у якому вказав, що 30.07.2004 між Львівським комунальним підприємством «Рембуд» (орендодавець) та ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» (орендар) укладено договір оренди №17 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) із змінами та доповненнями, а 29.01.2010 між ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» (орендодавець), Акціонерним товариством публічного типу «ОКСІ БАНК» (орендар) (правонаступником якого є АТ «ОКСІ БАНК») та Львівським комунальним підприємством «Рембуд» (балансоутримувач) укладено трьохсторонній договір суборенди №1, відповідно до умов якого орендодавець надав в суборенду орендареві, а орендар орендував в орендодавця протягом терміну оренди, що зазначений у п.2.1 цього договору, приміщення першого поверху, позначені на плані цифрами 1-4, приміщення другого поверху, позначені на плані цифрами 73, 74, 75-а, 75-6, 75-в, 75-г, 75-д, 75-ц, які розташовані за адресою: м. Львів, пл.Галицька, 15, заг. площею 217,8 кв.м., та зазначив, що правовідносини майнового найму (оренди) у відповідача виникли у 2010 на підставі зазначеного договору суборенди, а не у 2014, як зазначає позивач. До вказаного договору суборенди укладено ряд додаткових договорів від 04.02.2010, 10.03.2010 та 24.01.2014. Зазначив при цьому, що у долученій до позовної заяви копії договору суборенди від 24.01.2014 відсутня печатка ЛКП «Рембуд» (орендодавця). Також вказав, що за укладеним договором про відступлення права вимоги від 12.10.2016 первісний кредитор (ЛКП «Рембуд») передав належне йому право вимоги, згідно з договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №17 від 30.07.2004, а новий кредитор (УКВ ДЕП ЛМР) прийняв право вимоги, що належить первісному кредитору за цим договором. Отже, у зв'язку з припиненням 15.03.2010 основного договору, позивач прийняв на себе права та обов'язки орендодавця у зобов'язаннях за договором суборенди №1 від 29.01.2010, який в той час вже діяв як договір оренди.
Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
10 лютого 2020 р. відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі до завершення розгляду справи № 914/167/20. Клопотання про зупинення провадження у справі обґрунтоване тим, що між сторонами у справі існує різне трактування правовідносин, тому АТ «Оксі Банк» звернувся до господарського суду із двома позовними вимогами до Управління комунальної власності ДЕР ЛМР за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Львівської міської ради та ЛКП «Рембуд»: 1) про визнання договору суборенди № 1 від 29.01.2010 договором оренди; 2) зобов'язання укласти договір оренди на новий термін. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22 січня 2020 р. відкрито провадження у справі №914/167/20. Відтак, результат розгляду справи № 914/167/20 впливатиме на оцінку доказів у даній справі.
Ухвалою від 10.02.2021 суд зупинив провадження у справі № 914/2136/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 914/167/20. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 ухвалу 10.02.2021 залишено без змін.
09.06.2021 позивач подав клопотання (вх.№13635/21) про поновлення провадження у справі, де зазначається, що 31.05.2021 Західним апеляційним господарським судом прийнято постанову у справі № 914/167/20, якою залишено без змін рішення Господарського суду Львівської області від 11.08.2020, яким в свою чергу відмовлено у задоволенні позову АТ «Оксі Банк» про визнання договору суборенди №1 від 29 січня 2010 року (зі змінами), укладеного між ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер», АТ публічного типу «Оксі Банк» (правонаступником якого є АТ «Оксі Банк») та ЛКП «Рембуд», договором оренди, а також зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір оренди на новий термін.
Ухвалою суду від 14.06.2021 провадження у справі №94/2136/19 поновлено, судове засідання призначено на 01.07.2021.
Протокольною ухвалою від 01.07.2021 Господарський суд Львівської області відклав судове засідання на 19.08.2021, а 13.08.2021 розгляд справи було відкладено на 23.09.2021. Ухвалами Господарський суд Львівської області у порядку ст.ст. 120-121 ГПК України повідомляв відповідача та третю особу про дату, час і місце судового засідання.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.09.2021 залишено без змін постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 та рішення Господарського суду Львівської області від 11.08.2020 у справі №914/167/20.
22.09.2021 відповідач подав клопотання (вх.№22052/21) про відкладення розгляду справи для мирного врегулювання спору.
Представник позивача у судове засідання 23.09.2021 з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти клопотання про відкладення розгляду справ заперечив та зазначив, що жодних перемовин про мирне врегулювання спору сторони не ведуть, а правова оцінка спірних договорів викладена у рішенні Господарського суду Львівської області від 11.08.2020 у справі №914/167/20, яке залишене без змін апеляційною та касаційною інстанцією.
Представник відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, причин відсутності не повідомили.
Відповідно до ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Після призначення справи до розгляду по суті суд неодноразово відкладав розгляд справи. Встановлений законодавством строк станом на 23.09.2021 сплив.
Згідно пункту 1 ч. 3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Таким чином, оскільки явка відповідача та третьої особи у судове засідання 23.09.2021 не визнавалася обов'язковою, сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, суд розглянув справу за відсутністю відповідача та третьої особи. У судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
30 липня 2004 року між Львівським комунальним підприємством «Рембуд» (орендодавець, балансоутримувач) та Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер» (орендар) укладено договір №17 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщення), згідно умов п.1 якого орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, приміщення загальною площею 215,7 кв.м. за адресою: м. Львів, пл.Галицька,15. Вартість об'єкта оренди визначена станом на 01.06.2004 і становить 397'890,00 грн. відповідно до звіту про експертну оцінку, затвердженого наказом від 28.07.2004 №296е.
Цільове призначення об'єкта оренди - розташування установ банку (п.2 договору).
Пунктом 4.1 та 4.3 договору сторони встановили, що термін договору оренди визначений з 01.08.2004 до 01.08.2009 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Чинність договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди; загибелі об'єкта оренди; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, господарського суду; банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України (п.4.8 договору).
Відповідно до п.7.19 договору орендар має право здавати частину об'єкта оренди у суборенду іншим особам чи організаціям лише за письмовим погодженням орендодавця.
22.10.2004 та 17.10.2007 до зазначеного договору внесено зміни у зв'язку із зміною загальної площі орендованих приміщень.
Повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання. Сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом пяти днів з моменту закінчення терміну оренди. Об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї з подій, вказаних в п.9.1 цього договору. При передачі об'єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується сторонами. Об'єкт оренди вважається переданим орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання. У разі припинення або розірвання договору, орендар повинен повернути орендодавцеві об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погірнення стану об'єкта оренди з вини орендаря. Орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди (розділ 9 договору оренди).
29.01.2010 ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» (орендодавець), АТ «Оксі Банк» (орендар) та Львівським комунальним підприємством «Рембуд» (балансоутримувач) укладено договір суборенди №1, відповідно до умов якого орендодавець надав в суборенду орендареві, а орендар орендує в орендодавця протягом терміну оренди, зазначеного в п. 2.1 цього договору, приміщення загальною площею 217,8 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.2.1 договору термін суборенди за цим договором починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі приміщень (надалі - дата початку) та закінчується після спливу двох років і одинадцяти місяців від дати початку. Орендар має переважне право продовжити термін оренди на три роки або укласти новий договір оренди на три роки на тих самих умовах. Однак сума орендної плати підлягатиме додатковому узгодженню сторонами.
Згідно п.2.2 договору орендодавець передає приміщення орендарю, а орендар приймає приміщення від орендодавця за актом приймання-передачі приміщень не пізніше ніж протягом десяти робочих днів після підписання сторонами цього договору.
Відповідно до п. 7.1 договору суборенди у випадку дострокового розірвання або припинення первинного договору оренди, орендар продовжує виконувати обов'язки, покладені на нього цим договором в повному обсязі, при цьому, права та обов'язки орендодавця одночасно відступаються на користь балансоутримувача, внаслідок чого цей договір продовжує діяти як договір оренди і надалі вважається укладеним між орендарем та балансоутримувачем, та за яким балансоутримувач має права та обов'язки орендодавця (при необхідності балансоутримувач та орендар можуть внести до даного договору зміни з метою приведення його у відповідність до нових правовідносин).
Цей договір припиняє свою дію за наявності хоча б однієї з наступних обставин: закінчення терміну оренди та небажання скористатися своїм правом на його подовження, як зазначено у п.2.1 цього договору; наявність письмової згоди сторін; за наявності інших обставин, передбачених чинним законодавством України (п.8 договору).
05.02.2010 підписано та скріплено печатками сторін акт прийому-передачі нежитлового приміщення до договору суборенди №1 від 29.01.2010.
До вказаного договору суборенди №1 внесено ряд додаткових договорів від 04.02.2010, 10.03.2010 та 24.01.2014. Так, додатковим договором до договору суборенди від 24.01.2014 сторонами договору суборенди (в тому числі і ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» (суборендодавець), від імені якого діяв ліквідатор, та ПАТ «Оксі Банк» (суборендар)) п.7.1 викладено в наступній редакції: у випадку дострокового розірвання або припинення первинного договору оренди, зокрема, у випадку ліквідації суборендодавця, суборендар та орендодавець продовжують виконувати обов'язки за цим договором в повному обсязі, внаслідок чого цей договір продовжує діяти як договір оренди і надалі вважається укладеним між суборендарем та орендодавцем, та за яким орендодавець набуває права та обов'язки орендодавця і суборендодавця за цим договором до моменту укладення нового договору оренди, а також обумовлено, що термін суборенди за цим договором триває до 23.12.2016 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (п.2.1 додаткового договору від 24.01.2014).
16.04.2015 нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , передана на баланс ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради», що підтверджується актом приймання-передачі.
12.10.2016 між Львівським комунальним підприємством «Рембуд» (первісний кредитор) та Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (новий кредитор, позивач у справі) укладено договір про відступлення права вимоги. За умовами вказаного договору первісний кредитор (ЛКП «Рембуд») передає належне йому право вимоги, згідно з договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №17 від 30.07.2004, укладеним між ЛКП «Рембуд» та АТ «Селянський комерційний банк «Дністер» (основний договір) з усіма додатками до нього, а новий кредитор (УКВ ДЕП ЛМР) прийняв право вимоги, що належить первісному кредитору за основним договором. Внаслідок укладення цього договору Управління займає місце орендодавця в зобов'язаннях, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору (п.1.2 договору). До зазначеного договору позивачем долучено копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер 44438935 від 24.09.2015 р.) згідно якого власником об'єкта нерухомого майна (будинок під літ. «А-4») за адресою: АДРЕСА_1 є територіальна громада міста Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності на підставі свідоцтва про право власності серії та номер НОМЕР_1 , виданого 05.05.2000 р. Галицькою районною адміністрацією ЛМР.
Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 20.12.2016 у справі №914/2699/16 задоволено позовні вимоги Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до ВАТ «СКБ «Дністер» за участю третьої особи ПАТ «Оксі Банк», та внесено зміни в договір оренди №17 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщення) від 30.07.2004, укладений між Львівським комунальним підприємством «Рембуд» (передав свої повноваження Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради) та ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер», а саме:
- абзац 4 розділу 1 договору викладено в такій редакції: «Згідно з висновком оцінювача, затвердженим наказом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради від 14.06.2016 №1983/е, ринкова вартість об'єкта оренди станом на 30.04.2016 становить 6'019'200,00 грн. (шість мільйонів девятнадцять тисяч двісті гривень 00 коп.) без ПДВ»;
- пункт 5.1 договору викладено в такій редакції : «Розмір орендної плати за Об'єкт оренди визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м.Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради №897 від 07.06.2007 ( із змінами і доповненнями) і складає 86'380,54 грн. ( вісімдесят шість тисяч триста вісімдесят гривень 54 коп.) без ПДВ за жовтень 2016 року. Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць квартал, рік). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством»;
- пункт 5.3 договору викладено в редакції: «Орендну плату Орендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок Орендодавця.
У разі прострочення сплати орендних платежів Орендар сплачує пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення , включаючи день оплати.
Несплата орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди».
Рішення Господарського суду Львівської області від 20.12.2016 у справі № 914/2699/16 в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрало законної сили.
22.02.2017 за актом приймання-передачі (вих.№5004-144) ПАТ «Оксі Банк» (відповідач у справі) повернув ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» частину приміщень загальною площею 126,1 кв.м. під індексами: 73, 74, 75а, 75б, 75в, 75г, 75д, 75, що знаходяться за адресою: м.Львів, площа Галицька, 15.
05.08.2019 Управління комунальної власності ДЕР ЛМР повідомило орендаря ВАТ Селянський комерційний банк «Дністер» про припинення договірних відносин, у зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди 01.08.2019 (повідомлення за вих.№2302-вих-3708 від 05.08.2019 надіслано 06.08.2019 на адреси орендаря: м. Львів, вул. Переяславська, 6а та м. Львів, пл. Галицька, 15). Листом за вих.№2302-вих-3707 від 05.08.2019 Управління звернулося до АТ «Оксі Банк» та зазначило про необхідність повернення об'єкта суборенди балансоутримувачу ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради».
Листом від 12.08.2019 за №1111-533 АТ «Оксі Банк» повідомив позивача, що договір суборенди №1 від 29.01.2010 з додатковим договором до нього від 24.01.2014 вважає продовженим до 23.11.2019, а тому відмовився повертати спірні приміщення.
У січні 2020 року Акціонерне товариство «Оксі Банк» звернулося до суду з позовом до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Львівське комунальне підприємство «Рембуд», та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Львівська міська рада) про визнання договору суборенди №1 від 29.01.2010 (зі змінами), укладеного між ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер», АТ публічного типу «Оксі Банк» (правонаступником якого є АТ "Оксі Банк") та ЛКП «Рембуд», договором оренди, а також про зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір оренди на новий термін. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі п.7.1 договору суборенди, останній слід вважати договором оренди, і оскільки відповідач вважає припиненим договір оренди 01.08.2019, то позивач має переважне право на переукладення договору оренди на новий термін, як належний орендар.
Відмовляючи у задоволенні позову, Господарський суд Львівської області у рішенні від 11.08.2020 у справі №914/167/20, з висновками якого погодився суд апеляційної та касаційної інстанції, виходив з того, що договір суборенди є похідним від договору оренди і може зберігати свою чинність виключно протягом строку дії договору найму; у разі втрати чинності договором оренди припиняються права наймача на орендоване майно, зокрема право передання його в суборенду суд встановив, що договір оренди припинив свою дію також 01.08.2019. Відтак, спірний договір суборенди припинив свою дію одночасно з первинним договором оренди 01.08.2019. При цьому, суд визнав необґрунтованими посилання позивача на умови п.7.1 договору суборенди, відповідно до якого у випадку дострокового розірвання або припинення первинного договору оренди, зокрема у випадку ліквідації суборендодавця, суборендар та орендодавець продовжують виконувати обов'язки за цим договором в повному обсязі, внаслідок чого цей договір продовжує діяти як договір оренди і надалі вважається укладеним між суборендарем та орендодавцем та за яким орендодавець набуває права та обов'язки орендодавця та суборендодавця за цим договором до моменту укладення нового договору, оскільки позивачем не доведено настання наслідків, зазначених у вказаному пункті договору суборенди. Верховний Суд у даній справі відзначив, що: «…зважаючи на умову п.7.1 та інші умови, погоджені сторонами у додатковому договорі від 24.01.2014 до договору суборенди, сторони (в тому числі і суборендодавець і суборендар (позивач у справі) визнали факт існування між ними правовідносин суборенди та чинність основного договору оренди станом на час укладення додаткового договору до договору суборенди, у зв'язку з чим твердження позивача про припинення договору оренди ще у 2010 році, у зв'язку з банкрутством суборендодавця ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер», правильно визнані апеляційним господарським судом безпідставними… Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» станом на 01.08.2019 та станом на час винесення постанови апеляційним судом не ліквідоване і перебувало в стані припинення, що свідчить про відсутність підстав вважати, що договір оренди №17 від 30.07.2004 був достроково припинений, а договір суборенди на підставі п.7.1 останнього трансформувався у договір оренди.».
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).
Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Під час розгляду справи встановлено, що 30.07.2004 Львівським комунальним підприємством «Рембуд» (орендодавець, балансоутримувач) та Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер» (орендар) укладено договір №17 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщення), а 29.01.2010 між ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» (орендодавець), АТ «Оксі Банк» (орендар) та Львівським комунальним підприємством «Рембуд» (балансоутримувач) 29.01.2010 укладено договір суборенди №1 (з додатковими договорами до нього від 04.02.2010, 10.03.2010 та 24.01.2014). У подальшому, 12.10.2016 між Львівським комунальним підприємством «Рембуд» (первісний кредитор) та Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (новий кредитор, позивач у справі) укладено договір про відступлення права вимоги за договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №17 від 30.07.2004. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер 44438935 від 24.09.2015 р.) власником об'єкта нерухомого майна (будинок під літ. «А-4») за адресою: м. Львів, вул. Галицька, 15 є територіальна громада міста Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності на підставі свідоцтва про право власності серії та номер Г-00022, виданого 05.05.2000 р. Галицькою районною адміністрацією ЛМР.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). У випадку передання в оренду комунального майна, такі особливості передбачені Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Статтею 761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму. Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (ст. 774 ЦК України).
Згідно з ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Положеннями п.31 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради вправі приймати рішення про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.
Нормативним документом Львівської міської ради, який регламентує питання оренди комунального майна, є Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 897 від 07.06.2007 року (зі змінами, внесеними ухвалою ЛМР №2472 від 27.06.2013 р.). Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.12.2007 р. за №1100 (зі змінами та доповненнями, внесеними рішеннями №303 від 27.04.2009 р. і №485 від 03.07.2009 р.) затверджено Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради, згідно з п.п.2.2, якого основними завданнями управління є передача в оренду, відчуження (приватизація) майна комунальної власності територіальної громади м.Львова та надання в оренду комунального майна у порядку, встановленому міською радою; здійснення обліку орендних платежів та контролю за їх надходженням (п.4.6 положення).
Згідно ч.7 ст.180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.08.2020 у справі №914/167/20, яке залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 та постановою Верховного Суду від 09.09.2021 встановлено, що договір №17 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщення) від 30.07.2004 та договір суборенди №1 від 29.01.2010 припинили свою дію 01.08.2019.
Згідно ч.1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Оскільки Управління є наймодавцем та користується всіма правами та обов'язками наймодавця, воно вправі звертатися до суду за захистом своїх прав та інтересів як наймодавця.
Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Положеннями ч. 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Пунктом 9.3 договору оренди №17 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщення) від 30.07.2004 встановлено, що об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї з подій, вказаних в п.9.1 цього договору.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності із ст.193 ГК України, що кореспондується із ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).
Оскільки строк дії договорів закінчився 01.08.2019, то з наступного дня відповідач не вправі користуватися спірним приміщенням і зобов'язаний звільнити його..
Враховуючи наведене, вимога про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення підлягає задоволенню.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обгрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням № 105 від 26.09.2019 на суму 1'921,00 грн.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд задовольняєі позов, судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 12, 13, 73-80, 123, 129, 221, 232-233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Акціонерне товариство «Оксі Банк» (ЄДРПОУ №09306278) усунути перешкоди в користуванні майном шляхом виселення із нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 , загальною площею 91,7 кв.м., а саме приміщень першого поверху, позначених на плані цифрами 1, 2, 2а, 3, 3а, 4, 4а, та приміщень підвалу, позначених на плані цифрами V та VI.
3. Стягнути з Акціонерного товариства «Оксі Банк» (79019, м.Львів, вул.Газова, 17; код ЄДРПОУ № 09306278) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл..Галицька, 15; код ЄДРПОУ 25558625) 1'921,00 грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено 04.10.2021.
Суддя Б.І. Яворський