79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
29.09.2021 Справа № 914/1833/21
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Тараса РИМА,
за участю секретаря судового засідання Лілії БЕРНАЦЬКОЇ,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі - Департамент, Позивач),
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Град" (далі - Товариство, Відповідач),
про: стягнення 3'016'864,68 грн,
за участю представників:
прокурора:Панькевич Роман Васильович,
позивача:Нагорняк Роман Ігорович - представник,
відповідача:Цимбала Ірина Зіновіївна - адвокат.
I. Процедури.
1. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Прокурора в інтересах Департаменту до Товариства про стягнення 3'016'864,68 гривень.
2. Ухвалою від 29.06.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 11.08.2021.
3. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.
4. У підготовчому засіданні 25.08.2021, враховуючи виконання завдань підготовчого провадження, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 29.09.2021.
5. У судовому засіданні 29.01.2021 суд ухвалив рішення у справі, проголосивши його вступну і резолютивну частини.
II. аргументи сторін.
Позиція Прокурора та Департаменту (а. с. 1-12, 43-44, 49-53).
6. Департамент та Товариство 14.05.2019 уклали договір про пайову участь у зв'язку з будівництвом багатоквартирного житлового будинку. Товариство взяло на себе зобов'язання здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску у розмірі 3'016'864,68 грн до 20.12.2020 (але не пізніше дати прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію).
7. Замовник будівництва не може здати об'єкт в експлуатацію, не вказавши в декларації про готовність об'єкта інформацію щодо сплати пайового внеску. Отже, Товариство повинне сплатити пайовий внесок до здачі об'єкта будівництва в експлуатацію.
8. Товариство не сплатило пайовий внесок у встановлений договором строк.
9. Предметом позову є стягнення 3'016'864,68 грн заборгованості зі сплати пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.
10. Підставою позову є порушення Товариством умов договору про пайову участь № 110 від 14.05.2019.
11. Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається з 45' 252,97 грн витрат на оплату судового збору.
Заперечення Товариства.
12. Товариство не подало відзиву на позов. У судовому засіданні 29.09.2021 представниця усно заперечила позовні вимоги у зв'язку з тим, що об'єкт не введено в експлуатацію. Товариство вважає, що розмір пайового внеску підлягає перегляду у зв'язку зі зміною техніко-економічних показників об'єкта (пункт 3 договору про пайову участь № 110 від 14.05.2019).
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
13. Обставини, що підлягають установленню:
13.1. Підстави представництва Прокуратурою інтересів Департаменту.
13.2. Виникнення між Департаментом та Товариством договірних правовідносин.
13.3. Виконання Товариством обов'язку зі сплати пайового внеску.
Підстави представництва Прокуратурою інтересів Департаменту.
14. Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у 2 випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
15. Станом на час укладення спірного договору діяли положення статті 40 Закону України "Про містобудівну діяльність", згідно з якими порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
16. Договір від 14.05.2019 укладений з Департаментом. Отже, саме Департамент є уповноваженим органом на звернення до суду з метою стягнення пайового внеску та був компетентним органом в розумінні положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
17. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (див. пункт 79 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
18. Невжиття компетентним органом жодних заходів упродовж розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності…), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (див. пункт 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
19. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (див. пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.200 у справі № 912/2385/18).
20. Так, Прокурор звернувся до Департаменту листом від 16.02.2021 (а. с. 18), у якому, серед іншого, просив повідомити про вжиті Департаментом заходи щодо стягнення з Товариства заборгованості зі сплати пайового внеску.
21. У відповідь на цей лист Департамент листом від 23.02.2021 (а. с. 19) повідомило, що Департамент не звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості зі сплати пайового внеску.
22. Прокурор листом від 22.03.2021 (а. с. 20-21) просив Департамент вжити заходів з метою стягнення заборгованості з Товариства. Зазначив, що у разі невжиття відповідних заходів, Прокурор буде вимушений самостійно звернутися до суду з відповідним позовом.
23. Оскільки Департамент не звернувся до суду з відповідним позовом, це зробив Прокурор самостійно.
24. Таким чином, суд установив наявність підстав для представництва Прокуратурою інтересів держави в суді. Зокрема, з моменту першого звернення Прокуратури до компетентного органу (16.02.2021) до моменту подання позову (24.06.2021) минуло 4 місяці. При цьому Прокурор так і не отримав від компетентного органу відповіді щодо здійснення ним захисту інтересів держави. Вказане свідчить про нездійснення або неналежне здійснення компетентним органом захисту інтересів держави. Прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", що свідчить про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді.
Виникнення між Департаментом та Товариством договірних правовідносин.
25. Позивач та відповідач уклали договір про пайову участь № 110 від 14.05.2019 (далі - Договір від 14.05.2019) (а. с. 15). Згідно з пунктом 1.1 Договору від 14.05.2019 замовник зобов'язується здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і в порядку, передбаченому цим договором.
26. Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
27. Отже, між сторонами виникли цивільні правовідносини з огляду на статтю 11 Цивільного кодексу України.
Виконання Товариством обов'язку зі сплати пайового внеску.
28. Згідно з частинами 1-3 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі - у редакції, чинній станом на час укладення Договору від 14.05.2019) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
29. Положеннями частини 5 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
30. Пунктами 2.1-2.2 Договору від 14.05.2019 встановлено, що до зобов'язань замовника належать:
30.1. Здійснення будівництва об'єкта містобудування, строк завершення - грудень 2020 року.
30.2. Сплата пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури у сумі 3'016'864,68 грн по 20.12.2020 (але не пізніше дати прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію).
31. Згідно з частиною 3 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
32. Отже, сторони погодили, що Товариство зобов'язане сплатити пайовий внесок до 20.12.2020. У разі ж, якщо об'єкт будівництва буде прийматися в експлуатацію раніше (до 20.12.2020), тоді Товариство повинне сплатити пайовий внесок до дати прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Такі положення договору відповідають вимогам частини 3 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
33. Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів здачі об'єкта будівництва в експлуатацію до 20.12.2020, строк оплати пайового внеску настав 20.12.2020.
34. Щодо аргументів Товариства (див. пункт 12 цього рішення), то такі не беруться судом до уваги. Зокрема, згідно з пунктом 3 Договору від 14.05.2019 у випадку зміни техніко-економічних показників об'єкта розмір пайового внеску буде відкоригований за фактичними техніко-економічними показниками та діючим показником опосередкованої вартості на час проведення перерахунку. Однак в матеріалах справи немає доказів зміни техніко-економічних показників об'єкта та немає доказів коригування розміру пайового внеску, внесення відповідних змін до Договору від 14.05.2019. Потрібно звернути увагу, що коригування теоретично може відбуватися як у сторону зменшення, так і збільшення. Згідно з приписами частини 5 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (див. пункт 29 цього рішення) величина пайової участі … визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування.
35. Товариство надіслало Департаменту лист від 16.12.2020 № 16-12/20-02 (а. с. 42) з проханням відтермінувати сплату пайового внеску до 20.06.2021 у зв'язку з перенесенням терміну здачі об'єкта будівництва в експлуатацію.
36. Департамент листом від 28.12.2020 (а. с. 17) у відповідь на прохання Товариства відтермінувати сплату пайового внеску відмовив відтермінування сплати пайового внеску.
37. Оскільки Товариство станом на час вирішення спору не сплатило пайового внеску, позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
IV. Судові витрати.
Розподіл витрат на оплату судового збору.
38. Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на Товариство.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 238, Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Град" (адреса: 79021, Львівська область, місто Львів, вулиця Садова, будинок 2А; ідентифікаційний код 41682096) на користь Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (адреса: 79008, Львівська область, місто Львів, площа Ринок, будинок 1; ідентифікаційний код 34814859) 3'016'864 (три мільйони шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн 68 коп. заборгованості зі сплати пайового внеску.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Град" (адреса: 79021, Львівська область, місто Львів, вулиця Садова, будинок 2А; ідентифікаційний код 41682096) на користь Львівської обласної прокуратури (адреса: 79005, Львівська область, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19; ідентифікаційний код 02910031) 45' 252 (сорок п'ять тисяч двісті п'ятдесят дві) грн 97 коп. витрат на оплату судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку та строки, які визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційну скаргу можна подати безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено та підписано 04.10.2021.
Суддя Т.Я. Рим