Рішення від 27.09.2021 по справі 914/2198/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2021 справа № 914/2198/21

За позовом: Центру оперативного зв'язку, телекомунікаційних систем та інформаційних технологій Державної служби України з надзвичайних ситуацій, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ОЙЛ СЕРВІС», м. Львів

про: стягнення 78 582, 81 грн

Суддя Синчук М.М.

За участю секретаря судового засідання

Кравчук І.В.

Представники учасників справи:

від позивача: Форміна О.О. - представник;

від відповідача: не з'явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Центру оперативного зв'язку, телекомунікаційних систем та інформаційних технологій Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ОЙЛ СЕРВІС» про стягнення 78 582, 81 грн.

Ухвалою суду від 26.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №914/2198/21. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Проведення судового засідання для розгляду справи по суті призначено на 15.09.2021.

Канцелярією Господарського суду Львівської області 14.09.2021 зареєстровано клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника у судове засідання 15.09.2021. До клопотання доказів на підтвердження наведених у клопотанні підстав для відкладення судового засідання заявником не надано.

З метою реалізації представником відповідача права на участь у судовому засіданні, враховуючи першу неявку представника у судове засідання та з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд відклав судове засідання з розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 15.09.2021 розгляд справи по суті відкладено на 27.09.2021 10:20.

20.09.2021 на електронну адресу суду надійшла заява представника позивача про участь у судовому засіданні, призначеному на 27.09.2021 р. о 10:20, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 21.09.2021 заяву представника позивача про участь в судовому засіданні у справі №914/2198/21 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів задоволено.

У судовому засіданні 27.09.2021 р. представник позивача взяв участь в режимі відеоконференції.

У судове засідання 27.09.2021 р. представник відповідача не з'явився. На електронну адресу суду 24.09.2021 надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з недостатністю часу для відповідача щодо забезпечення обставин, які мають значення для справи. Повідомлено, що представником відповідача подано до суду заяву про вступ у справу як представника, однак доступу до матеріалів справи станом на момент подання відповідного клопотання не надано.

Розглянувши клопотання представника відповідача, суд зазначає наступне.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зазначених в ч. 2 ст. 202 ГПК України, а саме: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р.).

Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Відповідно до положень статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Оскільки провадження у справі №914/2198/21 відкрито 26.07.2021, строк розгляду справи по суті закінчився 24.09.2021.

Суд констатує, що представник відповідача мав можливість в межах строку розгляду справи по суті скористатись процесуальними правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами справи, в тому числі у приміщенні суду, робити з них витяги, копії; подавати докази в межах строку розгляду справи по суті; брати участь у судових засіданнях; надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, тощо.

Зважаючи на вищевикладене, підстав для відкладення розгляду справи в судовому засіданні 27.09.2021р., визначених у ч. 2 ст. 202 ГПК України, не встановлено.

Представництво інтересів відповідача у Господарському суді Львівської області здійснювалось адвокатом Богославець О.М. на підставі ордеру на надання правової допомоги серія АТ №1009333 на підставі договору про надання правової допомоги №б/н від 05.03.2021.

У справі, що розглядається господарським судом представником відповідача: 14.09.2021 заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника у судове засідання 15.09.2021 (до клопотання доказів на підтвердження наведених у клопотанні підстав для відкладення судового засідання заявником не надано); 24.09.2021 заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з недостатністю часу для відповідача щодо забезпечення обставин, які мають значення для справи (24.09.2021 - останній день строку розгляду справи по суті відповідно до положень статті 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 42 Правил адвокатської етики, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Відповідно до ч. 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Однак, оскільки представник відповідача не вчинив активних дій з метою реалізації процесуальних прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, зважаючи на необґрунтованість заявленого клопотання, враховуючи повторну неявку в судове засідання представника відповідача, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, закінчення строку розгляду справи по суті, судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

А тому, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 27.09.2021 р. за відсутності представника відповідача.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором про закупівлю нафти і дистилятів (Дизельне паливо Євро - 5) №27 від 21.05.2020 р.

Так, Позивач зазначає, що в порушення умов Договору та не зважаючи на те, що Позивач своєчасно здійснив оплату всієї партії Товару, Відповідач не забезпечив відпуск дизельного палива за талонами на автозаправних станціях.

Позивач просить суд тягнути з Відповідача основний борг у сумі 65 280,00 грн; 3% річних 246, 81 грн.; штраф за невиконання або неналежне виконання зобов'язань щодо якості поставленого Товару, передбачений Пунктом 8.3 Договору у сумі 13 056, 00 грн.

Правова позиція відповідача.

Відповідач щодо позовних вимог не заперечив, відзиву на позовну заяву не подав.

Відтак суд здійснює розгляд справи за наявними матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом.

Між Центром оперативного зв'язку, телекомунікацій систем та інформаційних технологій Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - Позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ОЙЛ СЕРВІС» (далі - Відповідач, Учасник) було укладено Договір № 27 від 21 травня 2020 року (надалі-Договір) про закупівлю нафти і дистилятів (Дизельне паливо Євро-5).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Учасник зобов'язується у 2020 році поставити ДК 021:2015 код 09130000-9 Нафта і дистиляти (Дизельне паливо Євро - 5) (бланки дозволів (талони)), далі - Товар, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказаний Товар в порядку та на умовах визначених Договором.

Пунктом 2.1.- 2.3. Договору визначено, що Учасник зобов'язаний поставити Замовнику Товар, якість якого відповідає державним стандартам (або технічному регламенту) та законодавству України щодо показників якості такого роду/виду товарів.

Учасник відповідає за належну якість Товару, а також зобов'язаний засвідчити його якість належними підтверджувальними документами (копії документів про відповідність Товару державним стандартам (чи профільному технічному регламенту).

У разі невідповідності Товару умовам цього Договору, Замовник має право відмовитись від прийняття і оплати такого Товару, а якщо Товар уже оплачений Замовником - вимагати повернення сплаченої суми від Учасника.

Ціна Договору відповідно до п. 3.1. Договору становить 65 280 грн. 00 коп. (Шістдесят п'ять тисяч двісті вісімдесят грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ 10 880 грн. 00 коп. (Десять тисяч вісімсот вісімдесят грн. 00 коп.).

Згідно п. 5.1., 5.2 Договору, Учасник передає уповноваженому представнику Замовника за адресою м. Київ, вул. Олеся Гончара 55а, Товар у вигляді Талонів, що підтверджують право їх власника на отримання на АЗС Учасника фіксованої кількості Товару певного найменування і марки, які позначені на них.

Право власності на Товар переходить до Замовника під час його фактичного отримання на АЗС Учасника.

У разі необхідності заміни (фізичний знос, втрата, т.і.) виданих Талонів Учасник надає у користування Замовнику нові Талони на відпуск Товару без оплати їх вартості у кількості згідно поданих заявок Замовником.

Передача Учасником Товару (Талонів) Замовнику здійснюється на підставі накладної.

Термін дії бланків Талонів є необмежений та не залежить від терміну дії цього Договору. У разі зміни зовнішньої форми Талонів, Замовник (уповноважена особа Замовника) здійснює: обмін Талонів у Учасника на таку саму кількість, того ж номіналу та такого ж асортименту без додаткової оплати Замовником на інші (нової форми) Талони.

Згідно з видатковою накладною № 158/97 від 19 червня 2020 р., Позивачем отримано Товар на 4000 (чотири тисячі) літрів на загальну суму 65 280,00 грн, у тому числі ПДВ 10 880,00 грн. у вигляді талонів на дизельне паливо.

Позивач здійснив оплату в розмірі 65 280,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 22.06.2020 р. на суму 65 280,00 грн.

Позивачем був направлений Відповідачу лист (№ 74001-567/74 від 23.12.2020р.), у якому Позивачем повідомлено, що прибувши на АЗС (згідно переліку автозаправних станцій ТОВ «ТРАНС ОЙЛ СЕРВІС»), водію спеціального автомобіля мобільної оперативної групи ДСНС України було відмовлено в заправці, оскільки талони оперативної групи були заблоковані та не було надано пояснень з даного питання. Також Позивач у вказаному листі просив надати роз'яснення щодо причин блокування талонів.

Відповідачем 12.02.2021 року на електронну пошту Позивача скеровано лист, яким повідомлено про зміну свого місцезнаходження.

У зв'язку з відмовою у відпуску дизельного пального по бланкам дозволів (талонам), Позивачем, за участі представників Автозаправних станцій, що відмовились від підписання акту складено Акти про відмову відпуску товару (дизельного пального) на автозаправних станціях (АЗС) на підставі бланків дозволів (талонів), смарт карток (паливних карток) ТОВ «INTER CARD», оскільки вони заблоковані.

22.02.2021 р. на адресу Відповідача була відправлена Претензія (№ 74 003- 133/74) з вимогою виконати умови Договору в повному обсязі і розблокувати бланки дозволів (талони) на суму 65 280,00 грн. та забезпечити безперебійне отримання Позивачем дизельного пального.

31.05.2021 р. на адресу Відповідача було направлено Претензію № 74 001-346/74 від 28.05.2021 р. щодо виконання умов Договору в повному обсязі та відшкодування вартості бланків дозволів (талонів) на суму 65 280,00 грн., а також відшкодування збитків, завданих Позивачу у зв'язку з постачанням неякісного Товару.

Претензія 08.06.2021 року була повернута на адресу Позивача з відміткою відділення поштового зв'язку: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п. 7.2.1. Договору Замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від Договору у повному обсязі або частково у разі неможливості фактичного отримання Товару на будь-якій АЗС Учасника відповідно до Додатку № 2 до Договору.

Позивачем були надіслані листи на головні офіси АЗС (згідно Додатку № 2 до Договору) щодо надання інформації про причини невідпуску дизельного пального.

17.06.2021 року на адресу Позивача надійшов лист за № 74-706 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛУСКО-КАРТ УКРАЇНА», в якому зазначається, що з 11.03.2021 року в мережі АЗС ТОВ «ГЛУСКО-КАРТ УКРАЇНА» не відбувається відпуск пального за талонами ТОВ «INTER CARD».

24.06.2021 року на адресу Позивача надійшов лист за № 74-730 від Товариства з обмеженою відповідальністю «С КАРД СЕРВІС», в якому зазначається, що з вересня 2020 року у зв'язку з незадовільним фінансовим положенням у ТОВ «ІНТЕР КАРД», ТОВ «С КАРД СЕРВІС» зупинив прийом та обслуговування талонів «ІНТЕР КАРД» і на даний час з ними не співпрацює.

Пунктом 8.1. Договору визначено, що сторони у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором, несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України та цим Договором.

Відповідно до п. 8.3. Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань щодо якості поставленого Товару Учасник сплачує на користь Замовника штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) від ціни даного Договору за кожний такий випадок.

Позивач просить суд тягнути з Відповідача основний борг у сумі 65 280,00 грн; 3% річних 246, 81 грн.; штраф за невиконання або неналежне виконання зобов'язань щодо якості поставленого Товару, передбачений Пунктом 8.3 Договору у сумі 13 056, 00 грн; інфляційні збитки 3 116,48 грн.

Висновки суду.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами у справі, що розглядається господарським судом виникли з Договору № 27 від 21 травня 2020 року про закупівлю нафти і дистилятів (Дизельне паливо Євро-5).

Так, в силу умов Договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема згідно п .1.1 Договору, Відповідач зобов'язався поставляти Покупцю товар: код ДК 021:2015 код 09130000-9 Нафта і дистиляти (Дизельне паливо Євро - 5) (бланки дозволів (талони), а Позивач - прийняти і оплатити такий Товар в порядку та на умовах, визначених Договором.

Відповідно, позивач здійснив оплату всієї партії Товару в сумі 65 280,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 22.06.2020 р. на суму 65 280,00 грн.

Згідно з видатковою накладною № 158/97 від 19 червня 2020 р., Позивачем отримано Товар на 4000 (чотири тисячі) літрів на загальну суму 65 280,00 грн, у тому числі ПДВ 10 880,00 грн. у вигляді талонів на дизельне паливо.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст.538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, Позивачем був направлений Відповідачу лист (№ 74001-567/74 від 23.12.2020р.), у якому Позивачем повідомлено, що прибувши на АЗС (згідно переліку автозаправних станцій ТОВ «ТРАНС ОЙЛ СЕРВІС»), водію спеціального автомобіля мобільної оперативної групи ДСНС України було відмовлено в заправці, оскільки талони оперативної групи були заблоковані та не було надано пояснень з даного питання. Також Позивач у вказаному листі просив надати роз'яснення щодо причин блокування талонів.

22.02.2021 р. на адресу Відповідача була відправлена Претензія (№ 74 003- 133/74) з вимогою виконати умови Договору в повному обсязі і розблокувати бланки дозволів (талони) на суму 65 280,00 грн. та забезпечити безперебійне отримання Позивачем дизельного пального.

Позивач, 31.05.2021 р. на адресу Відповідача направляв Претензію № 74 001-346/74 від 28.05.2021 р. щодо виконання умов Договору в повному обсязі та відшкодування вартості бланків дозволів (талонів) на суму 65 280,00 грн., а також відшкодування збитків, завданих Позивачу у зв'язку з постачанням неякісного Товару.

Відтак, враховуючи положення ч.2 ст.530 ЦК України, у Відповідача виник обов'язок з повернення вартості бланків дозволів (талонів) на суму 65 280,00 грн.

З відомостей АТ «Укрпошта» (трекінг поштових відправлень) судом встановлено, що поштове відправлення (0105479558007) з претензією № 74 001-346/74 від 28.05.2021 р. повернуто за зворотною адресою 08.06.2021.

Додавши 7 днів в порядку ст. 530 ЦК України від 08.06.2021, зобов'язання мало бути виконане до 15.06.2021р.

З огляду на те, що на момент постановлення рішення у справі, що розглядається судом матеріали справи не містять доказів виконання Відповідачем умов Договору № 27 від 21 травня 2020 року про закупівлю нафти і дистилятів, а саме відпуску Товару на підставі талонів на суму здійсненої Позивачем оплати, а також не містять доказів повернення Позивачу сплачених коштів за неотриманий Товар, наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення основної суми заборгованості.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, розглянувши вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 246, 81 грн., зазначає, що такий здійснено частково не правильно, адже неправильно визначено початок виникнення прострочення заборгованості. Як було встановлено судом, зобов'язання Відповідачем з повернення сплавленої Позивачем вартості Товару мало бути виконане до 15.06.2021р., отже прострочення слід рахувати з 16.06.2021р.

Відтак, суд здійснивши власний розрахунок 3% річних у період з 16.06.2021р. - 15.07.2021р., вказує, що правильним є нарахування 3% річних у сумі 160, 96 грн.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання.

Позивач просить суд тягнути з Відповідача штраф за невиконання або неналежне виконання зобов'язань щодо якості поставленого Товару, передбачений Пунктом 8.3 Договору у сумі 13 056, 00 грн.

Пунктом 8.1. Договору визначено, що сторони у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором, несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України та цим Договором.

Згідно п. 5.1., 5.2 Договору, Учасник передає уповноваженому представнику Замовника за адресою м. Київ, вул. Олеся Гончара 55а, Товар у вигляді Талонів, що підтверджують право їх власника на отримання на АЗС Учасника фіксованої кількості Товару певного найменування і марки, які позначені на них.

Право власності на Товар переходить до Замовника під час його фактичного отримання на АЗС Учасника.

Разом з тим, оскільки предметом Договору є закупівля Товару - ДК 021:2015 код 09130000-9 Нафта і дистиляти (Дизельне паливо Євро - 5), бланки дозволів (талони) - є засобом реалізації Позивачем права на отримання Товару - об'єкта закупівлі, положення Договору щодо якості стосуються Товару - ДК 021:2015 код 09130000-9 Нафта і дистиляти (Дизельне паливо Євро - 5).

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази невідповідності отриманого Позивачем Товару встановленим вимогам щодо якості такого Товару.

Відтак, відсутні підстави для задоволення вимоги Позивача та стягнення з Відповідача заявленої суми штрафу на підставі п. 8.3 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань щодо якості поставленого Товару.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 77 ГПК України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Судові витрати.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 252 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ОЙЛ СЕРВІС» (79008, Львівська обл., місто Львів, вул.Староєврейська, будинок 7А; ідентифікаційний код 42647162) на користь Центру оперативного зв'язку, телекомунікаційних систем та інформаційних технологій Державної служби України з надзвичайних ситуацій (01030, місто Київ, вулиця Олеся Гончара, будинок 55-А; ідентифікаційний код 23000385) 65 280, 00 грн заборгованості за Договором № 27 від 21.05.2020р., 160, 96 грн 3% річних та 1 890, 38 грн витрат на оплату судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 04.10.2021р.

Суддя М.М. Синчук

Попередній документ
100067296
Наступний документ
100067298
Інформація про рішення:
№ рішення: 100067297
№ справи: 914/2198/21
Дата рішення: 27.09.2021
Дата публікації: 06.10.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (26.07.2021)
Дата надходження: 20.07.2021
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
15.09.2021 11:40 Господарський суд Львівської області
27.09.2021 10:20 Господарський суд Львівської області