79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
21.09.2021 справа № 914/999/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Куцик І.М., розглянувши матеріали справи
за позовом: Борщівської міської ради, м. Борщів, Тернопільська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондор Логістик”, м. Львів
про: стягнення 122 671,47 грн. заборгованості
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
16.04.2021р. Борщівська міська рада звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондор Логістик” про стягнення 122 671,47 грн. заборгованості.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.04.2021 р. позовну заяву Борщівської міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондор Логістик” про стягнення 122 671,47 грн. заборгованості судом залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.
29.04.2021 р. позивачем, на виконання вимог ухвали суду від 21.04.2021 р. про залишення позовної заяви без руху, долучено до матеріалів справи уточнену позовну заяву з додатками за вх. 10301/21.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.05.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 02.06.2021 р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.06.2021 р. розгляд справи по суті відкладено на 29.06.2021 р.
15.06.2021 р. позивачем подано на адресу суду заяву за вих. № 1185/01-18 від 10.06.2021 р. (вх. № 14057/21 від 15.06.2021 р.), в якій позивач просить суд розгляд справи № 914/999/21 проводити без участі представника позивача за наявними матеріалами справи. Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задоволити.
29.06.2021 р. відповідачем направлено на електронну адресу суду відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення строку на подання відзиву від 29.06.2021 р. Відповідно до поданого відзиву, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю з підстав, викладених у відзиві.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.06.2021 р. судом постановлено задоволити клопотання відповідача вх. № 2802/21 від 01.07.2021 р. про поновлення строку на подання відзиву. Поновлено строк відповідачу для подання відзиву у справі № 914/999/21 та долучено відзив до матеріалів справи. Також судом постановлено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 914/999/21 за правилами загального позовного провадження за ініціативою суду, розгляд справи почати зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання у даній справі призначено на 26.07.2021 р.
29.06.2021 р. відповідачем направлено на адресу Господарського суду Львівської області аналогічний відзив на позовну заяву, який зареєстрований відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 15015/21 від 01.07.2021 р.
Крім того, відповідачем разом з відзивом на позовну заяву 29.06.2021 р. направлено на адресу суду аналогічне клопотання про поновлення строку на подання відзиву, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 2802/21 від 01.07.2021 р.
20.07.2021 р. позивачем подано на адресу суду відповідь на відзив за вх. № 16857/21, відповідно до якої позивач просить суд задоволити позовні вимоги повністю з підстав, викладених у відповіді на відзив.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.07.2021 р. підготовче засідання у даній справі відкладено на 18.08.2021 р. Роз'яснено позивачу про необхідність здійснення наступних дій, а саме: надати суду докази, які вказують перелік АЗС та договори, через які здійснюватиметься видача нафтопродуктів за талонами відповідно до укладеного договору про закупівлю товарів № 6-2020 від 03.02.2020 р. з відповідними зразками талонів, за якими буде здійснюватись обслуговування клієнта, що були додатками до тендерної документації для сторін.
05.08.2021 р. представником позивача, на виконання вимог ухвали суду від 26.07.2021 р., подано клопотання з додатками про долучення документів до матеріалів справи за вх. № 18330/21.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.08.2021 р. судом постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу № 914/999/21 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 21.09.2021 р.
21.09.2021 р. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).
Суд зазначає, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.08.2021 р. явка представників сторін у судове засідання з розгляду спору по суті судом не визнавалась обов'язковою.
15.06.2021 р. позивачем подано на адресу суду заяву за вих. № 1185/01-18 від 10.06.2021 р. (вх. № 14057/21 від 15.06.2021 р.), в якій позивач просить суд розгляд справи № 914/999/21 проводити без участі представника позивача за наявними матеріалами справи. Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задоволити.
21.09.2021 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, хоча належно був повідомлений про час, місце та дату судового засідання за адресою відповідно (докази містяться в матеріалах справи).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи ч.3 ст.222 ГПК України, відповідно до якої, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Відтак, фіксування судового процесу під час судового засідання 21.09.2021 р. не здійснюється.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Згідно ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.
Враховуючи те, що норми ст. 81 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.
В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.
Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими учасники справи обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення позовних вимог і які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи і те, що явка учасників справи не визнавалась судом обов'язковою ухвалою суду від 18.08.2021 р., суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/999/21.
В судовому засіданні 21.09.2021 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
03.02.2020 р. Між Борщівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНДОР ЛОГІСТИК» укладено договір про закупівлю товарів № 6-2020 (надалі договір). У пункті 1.1 договору сторони передбачили, що постачальник приймає на себе зобов'язання поставити та передати Покупцю у власність Бензин А-92, бензин А - 95 та дизельне паливо код ДК 021:2015 « 09130000-9 Нафта і дистиляти» (Бензин А- 92, бензин А - 95 та дизельне паливо талонами/скрейтч-картами або паливними картками), надалі - Товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар та оплатити загальну вартість Товару в порядку і на умовах, передбачених даним Договором. У зв'язку з невиконанням відповідачем умов укладеного договору, як зазначає позивач, 07.12. 2020 року, 21.01.2021 року, 26.01.2021 року, 24.02.2021 року при заправці водієм міської ради службового автомобіля на АЗС WOC в місті Борщеві Тернопільської області, встановлено, що талони не дійсні, проте в жовтні - листопаді 2020 року всі талони пройшли обмін, а термін їх дії вказаний на звороті - листопад 2021 року. Позивач також звертає увагу, що аналогічні факти зафіксовано актами від 07.12.2020 року, 21.01.2021 року, 26.01.2021, 24.02.2021 року, 05.03.2021 року складеними водієм відділу бухгалтерського обліку, звітності виконавчого комітету Борщівської міської ради ОСОБА_1 , заступником Борщівського міського голови з питань діяльності виконавчих органів Малинником О.Я. та першим заступником Борщівського міського голови Дуплавим В.І.
Станом на 24.02.2021 року залишаються не активними талони на пальне марки А-95 кількістю 332,27 л. згідно паливної картки 7825990003301256 на загальну суму 7 496,01 грн.; талони на пальне А-92 кількістю 140 л. згідно паливної картки 7825990003299583 на загальну суму 3 988,60 грн. та талони на дизельне паливо кількістю 4860 л. згідно паливних карток7825990003299625;7825990003300597;7825990003300589;7825990003300472;7825990003300480;825990003300498;7825990003300431;7825990003300449;7825990003300464;7825990003300456;7825990003300407;7825990003300415;7825990003300423;7825990003301231;7825990003300100; 7825990003301298 на загальну суму 106 434,00 грн.
Враховуючи заходи досудового врегулювання спору, вжиті позивачем, які не дали позитивного результату, позивач звернувся з позовною заявою до Господарського суду Львівської області та просить суд стягнути з відповідача 117 918,61 грн. основної заборгованості та 4 752,86 грн. нарахованої пені. Також позивач просить суд судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.
Позиція відповідача.
У поданому на адресу суду відзиві на позовну заяву за вх. № 15015/21 від 01.07.2021 р. відповідач посилається на те, що 03 лютого 2020 року між Борщівською міською радою (Покупець) та ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» (Постачальник) було укладено Договір про закупівлю товарів №6-2020 (надалі Договір), де пунктом 1.1 передбачено, що Постачальник приймає на себе зобов'язання поставити та передати Покупцю у власність Бензин А-92, бензин А-95 та дизельне паливо талонами та скрейтч-картами або паливними картками) надалі - Товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар та оплатити загальну вартість Товару в порядку та на умовах передбачених даним Договором.
Позивач стверджує, що передача талонів на пальне (картки), які підтверджують право на отримання товару (а не сам факт його отримання), не звільняє ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» від обов'язку передати Борщівській міській раді товар, придбаний ним згідно Договору, так як Борщівською міською радою придбавався безпосередньо товар - бензин марки А-92, А-95 та дизельне пальне, а не паливні картки, які підтверджують право власності на нього.
Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки за кожну отриману партію Товару здійснюються після отримання партії Товару Покупцем в національній валюті Україні гривнях, в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника згідно наданого рахунку на оплату товару протягом 10 (десяти) календарних днів. Договірні платіжні зобов'язання Сторін виникають залежно від реального фінансування при наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань).
На підтвердження вказаного позивач зазначив, що з моменту передавання відповідачем за видатковою накладною та відповідним актом приймання-передачі карток на пальне Борщівській міській раді, останній набув право власності на нафтопродукти в об'ємах, які зазначені у видатковій накладній.
Як зазначає відповідач, враховуючи умови договору, оплата Покупцем здійснюється після отримання відповідної партії Товару, тобто в даному випадку згідно умов Договору, позивач отримав Товар та оплатив його, про що сам стверджує у позовній заяві, та на підтвердження чого надав копії платіжних доручень від 25.02.2020 року №63, №76, №105, №106, №42, №43, №8.
Відповідач вважає, що він належним чином виконав взяті на себе зобов'язання зокрема, але не виключно щодо поставки Товару Покупцю, за що було отримано відповідну плату від позивача.
Також зазначає, що позивачем не надано достовірних доказів, які б підтверджували неможливість отримання паливно-мастильних матеріалів 07.12.2020р., 21.01.2021р., 26.01.2021р., зокрема і 24.02.2021р. та 05.03.2021р. за допомогою паливних карток переданих ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» Покупцю, що унеможливлює ідентифікацію приналежності відповідних паливних карток емітенту та не може слугувати підтвердженням невиконання Відповідачем своїх зобов'язань чи неотоварення відповідних паливних карток з вини Відповідача.
Саме по собі твердження та самостійне формування Актів про відсутність можливості від 07.12.2020р. 21.01.2021р., 26.01.2021р., 24.02.2021р., 05.03.2021р. заправити автомобіль працівниками Борщівської міської ради, на думку відповідача, відображає односторонню думку, а не об'єктивні обставини справи.
ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» зазначає, що виконав свої обов'язки, передбачені Договором, щодо поставки Товару, проте з власної ініціативи вживає всіх заходів щодо забезпечення функціонування системи за допомогою якої здійснюється обслуговування користувачів паливних карток. На підставі наведеного, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, суд встановив наступне.
03.02.2020 р. Між Борщівською міською радою (за договором покупець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНДОР ЛОГІСТИК» (постачальник за договором, відповідач у справі) укладено договір про закупівлю товарів № 6-2020 (надалі договір).
Пунктом 1.1. договору передбачено, що постачальник приймає на себе зобов'язання поставити та передати Покупцю у власність Бензин А-92, бензин А - 95 та дизельне паливо код ДК 021:2015 « 09130000-9 Нафта і дистиляти» (Бензин А- 92, бензин А - 95 та дизельне паливо талонами/скрейтч-картами або паливними картками), надалі - Товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар та оплатити загальну вартість Товару в порядку і на умовах, передбачених даним Договором.
Відповідно до пункту 1.4 Договору Одиницею виміру кількості Товару Сторони визначили літри. Кількість Товару, що передається на умовах даного договору становить: Дизельне паливо EURO - 6800 л (паливними картками або талонами/скрейтч-картками, номіналом 10л, 20л, 40л або еквівалент); бензин А-92 - 1400 л (паливними картками або талонами/скрейтч-картками, номіналом 10л, 20л, або еквівалент); бензин А-95 - 4000 л (паливними картками або талонами/скрейтч-картками, номіналом 10л, 20л, або еквівалент).
Строк поставки кожної окремої партії товару: з 17 лютого 2020 року по 31 грудня 2020 року на вимогу Покупця (п. 5.1 договору).
Відповідно до пункту 3.2. Договору ціна цього Договору становить 269 400,00 грн., у т.ч. ПДВ 44900,00 грн.
Відповідно до пунктів 10.1 - 10.2 Договору встановлено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін. Строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 цього Договору та діє до 31 грудня 2020 року, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що розрахунки за кожну отриману партію Товару здійснюються після отримання партії Товару Покупцем в національній валюті України - гривнях, в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника згідно наданого рахунку на оплату товару протягом 10 (десяти) календарних днів. Договірні платіжні зобов'язання Сторін виникають залежно від реального фінансування при наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань).
Відповідно до пунктів 5.2.1 та 5.2.2 Договору передача Покупцю Товару за цим Договором здійснюється Постачальником на АЗС шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця довірчого документу.
Довірчий документ є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у довірчому документі об'єму і марки Товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених довірчих документах вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю Товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в довірчому документі.
Факт отримання талонів на паливо-мастильні матеріали, а саме: бензин А-95 кількістю 3900 л. та дизельне паливо в кількості 5950 л. підтверджується видатковою накладною №170220/1 від 17.02.2020 року та актом приймання - передачі паливних карток на пальне від 2020 року згідно видаткової накладної №170220/1 від 17 лютого 2020 р. Борщівською міською радою оплачено товар на загальну суму 218 289,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: платіжне доручення № 63 від 25.02.2020 р. на суму 81 216,00 грн., платіжне доручення № 79 від 25.02.2020 р. на суму 4 512,00 грн., платіжне доручення № 105 від 25.02.2020 р. на суму 105 120,00 грн., платіжне доручення № 106 від 25.02.2020 р. на суму 10 950,00 грн., платіжне доручення № 42 від 25.02.2020 р. на суму 2 256,00 грн., платіжне доручення № 43 від 25.02.2020 р. на суму 3 285,00 грн., платіжне доручення № 8 від 25.02.2020 р. на суму 10 950,00 грн. Вказані платіжні доручення долучені позивачем до матеріалів справи.
Борщівською міською радою направлено претензії рекомендованими листами від 07.12.2020 №1968/01-18, від 21.01.2021 №122/01-18 та від 25.01.2021 №143/01-18 ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК», з метою зобов'язати відповідача виконати взяті на себе зобов'язання в натурі, а саме: розблокувати талони на пальне на АЗС, розташованих в місті Борщеві Тернопільської області та передати паливо-мастильні матеріали згідно Договору .
Факт направлення претензій Борщівською міською радою та отримання їх відповідачем підтверджується інформацією про отримання останніх, розміщеної на офіційному веб-сайті УКРПОШТА (http://www.ukrposhta.ua). Докази містяться в матеріалах справи.
У відповідь на претензії ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» повідомив листами від 02.02.2021 № 958 та від 05.02.2021 № 1032 Борщівську міську раду про те, що «паливна картка - технічний засіб отримання Покупцем (довіреною особою) у власність згідно умов Договору Товарів, отримання Послуг. Паливна картка не є платіжним документом. Наявність паливної картки дозволяє її пред'явнику фактично отримати Товар. Проте, в системі, що здійснює комунікацію, облік та видачу пального відбувся технічний збій, що в свою чергу спричинило обнуління транзакцій по всім карткам. Тому для відновлення цілісності системи проводились технічні роботи та частково проводяться на даний час. При відновленні роботи позивача буде повідомлено в телефонному режимі та буде можливість здійснення заправки автомобілів. ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» вживає усіх необхідних заходів для виконання договірних зобов'язань та зобов'язується здійснити відпуск товару частинами, але в будь - якому випадку в повному обсязі».
В подальшому при заправці службового автомобіля Борщівської міської ради на АЗС WOC в місті Борщеві Тернопільської області, позивачу стало відомо, що талони не активні, у зв'язку із цим, заправити автомобіль не є можливим. Це підтверджено актами, які долучені позивачем до матеріалів справи.
Загальна вартість непоставленого товару згідно Договору становить 117 918,61 грн. Також позивачем нарахована пеня на суму заборгованості за період з 07.12.2020 р. по 05.04.2021 р. в розмірі 4752,86 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Позиція суду
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами договору про закупівлю товарів № 6-2020 від 03.02.2020 р.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
У пункті 4.1 договору № 6-2020 від 03.02.2020 року сторони узгодили, що розрахунки за кожну отриману партію Товару здійснюються після отримання партії Товару Покупцем в національній валюті України - гривнях, в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника згідно наданого рахунку на оплату товару протягом 10 (десяти) календарних днів. Договірні платіжні зобов'язання Сторін виникають залежно від реального фінансування при наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань).
Відповідно до пунктів 5.2.1 та 5.2.2 Договору передача Покупцю Товару за цим Договором здійснюється Постачальником на АЗС шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця довірчого документу.
Позивачем на підтвердження отримання від відповідача талонів (карток, скретч-картки) для заправки автомобілів в АЗС долучено до матеріалів справи видаткову накладну № 170220/1 від 17.02.2020 р. на суму 218 289,00 грн. та акт приймання-передачі паливних карток на пальне згідно видаткової накладної № 170220/1 від 17.02.2020 р. Вказана видаткова накладна підписана повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб.
За період дії договору обмін паливних карток між Борщівською міською радою та ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» відбувся 16.12.2020 року, що підтверджується актом приймання - передачі паливних карток на заміну від 16.12.2020 у кількості 19 штук на загальний літраж 700 л. бензину А-95, 140 л. бензину А-92, 4900 л. дизельного палива, а саме: Картка 782599000329983, бензин А-92; Картка 7825990003301223, бензин А-95; Картка 7825990003301256, бензин А-95; Картка 7825990003299625, дизельне паливо; Картка 7825990003300597, дизельне паливо; Картка 7825990003300589, дизельне паливо; Картка 7825990003300472, дизельне паливо; Картка 7825990003300480, дизельне паливо; Картка 7825990003300498, дизельне паливо; Картка 7825990003300431, дизельне паливо; Картка 7825990003300449, дизельне паливо; Картка 7825990003300464, дизельне паливо; Картка 7825990003300456, дизельне паливо; Картка 7825990003300407, дизельне паливо; Картка 7825990003300415, дизельне паливо; Картка 7825990003300423, дизельне паливо; Картка 7825990003301231, дизельне паливо; Картка 7825990003300100, дизельне паливо; Картка 7825990003301298, дизельне паливо.
Згідно паливної картки 7825990003301223, бензин А -95 використаною 30 л., а згідно паливної картки 7825990003301256, бензин А-95 використано 337,73 л. Проте станом на 26.01.2021 року паливні картки були не дійсні.
Як встановлено судом, станом на 24.02.2021 року залишаються не активними талони на пальне марки А-95 кількістю 332,27 л. згідно паливної картки 7825990003301256 на загальну суму 7 496,01 грн.; талони на пальне А-92 кількістю 140 л. згідно паливної картки 7825990003299583 на загальну суму 3 988,60 грн. та талони на дизельне паливо кількістю 4860л.згіднопаливнихкарток7825990003299625;7825990003300597;7825990003300589;7825990003300472;7825990003300480;825990003300498;7825990003300431;7825990003300449;7825990003300464;7825990003300456;7825990003300407;7825990003300415;7825990003300423;7825990003301231;7825990003300100; 7825990003301298 на загальну суму 106 434,00 грн. Відтак, всього на загальну суму 117 918,61 грн.
Позивачем також долучено до матеріалів справи платіжні доручення про сплату позивачем відповідачу коштів на загальну суму 218 289,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: платіжне доручення № 63 від 25.02.2020 р. на суму 81 216,00 грн., платіжне доручення № 79 від 25.02.2020 р. на суму 4 512,00 грн., платіжне доручення № 105 від 25.02.2020 р. на суму 105 120,00 грн., платіжне доручення № 106 від 25.02.2020 р. на суму 10 950,00 грн., платіжне доручення № 42 від 25.02.2020 р. на суму 2 256,00 грн., платіжне доручення № 43 від 25.02.2020 р. на суму 3 285,00 грн., платіжне доручення № 8 від 25.02.2020 р. на суму 10 950,00 грн.
Суд відзначає, що факт підписання сторонами видаткових накладних з актом приймання-передачі паливних карток не свідчить про факт передачі відповідачем товару позивачу, а лише підтверджував факт передачі талонів, які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Картка являє собою емітований Покупцем документ встановленого зразку та форми, одноразового використання, що посвідчує право Покупця та/або уповноваженого ним користувача на одержання певної кількості та певної марки нафтопродукту на АЗС Постачальника.
Отже, з моменту передання відповідачем за видатковою накладною та відповідним актом приймання-передачі карток на пальне Борщівській міській раді, останній набув право власності на нафтопродукти в об'ємах, які зазначені у видатковій накладній.
Суд зазначає, що передача талонів на пальне (картки), які підтверджують право на отримання товару (а не сам факт його отримання), не звільняє ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» від обов'язку передати Борщівській міській раді товар, придбаний ним згідно Договору, так як Борщівською міською радою придбавався безпосередньо товар - бензин марки А-92 , А-95 та дизельне пальне по вказаному вище договору, а не паливні картки, які підтверджують право власності на нього.
Таким чином, оскільки з моменту передання Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНДОР ЛОГІСТИК» карток на пальне Борщівській міській раді, Борщівська міська рада набула право власності на пальне в об'ємах, які зазначені у видатковій накладній, незважаючи на фактичні обставини, за якими згідно таких паливних карток (талонів) Борщівська міська рада не має можливості отримати товар, а тому вправі вимагати повернення коштів, які перераховані нею відповідачу за договором і на які не отримано товар.
За умовами укладеного договору № 6-2020 від 03.02.2020 року, відповідачем прийнято безумовне зобов'язання із забезпечення позивачу можливості використання талонів та заправки автомобілів бензином та дизельним паливом.
Водночас таку можливість має бути гарантовано відповідачем шляхом заправляння паливом у мережі АЗС.
Позивачем долучено до матеріалів справи копію гарантійного листа з сайту Prozorro, наданого у складі тендерної пропозиції ТзОВ “Кондор Логістик” згідно процедури відкритих торгів, оголошення UA-2019-12-28-000718-b від 08.04.2019 р.; копію гарантійного листв з сайту Prozorro, наданого у складі тендерної пропозиції ТзОВ “Кондор Логістик” згідно процедури відкритих торгів, оголошення UA-2019-12-28-000718- b від 08.04.2019 р.; копію листа від 11.05.2019 № 13920 з описом та зразками талонів з сайту Prozorro, наданого у складі тендерної пропозиції ТзОВ “Кондор Логістик” згідно процедури відкритих торгів, оголошення UA-2019-12-28-000718-b; копію довідки про перелік АЗС від 11.01.2020 № 434 з сайту Prozorro, наданого у складі тендерної пропозиції ТзОВ “Кондор Логістик” згідно процедури відкритих торгів, оголошення UA-2019-12-28-000718- b.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов'язання із своєчасної та повної оплати за товар, який мав бути використаний позивачем шляхом обміну у мережах АЗС оплачених талонів.
Водночас, як зазначено позивачем, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, останнім не передано позивачу замовлений та оплачений товар на загальну суму 117 918,61 грн.
Відповідач доказів належного виконання зобов'язань за договором № 6-2020 від 03.02.2020 року суду не подав.
Щодо тверджень відповідача стосовно відсутності доказів неможливості позивачем використати талони (паливні картки), такі спростовуються наявними в матеріалах відповідями самого відповідача на претензії позивача.
Як передбачено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.09.2020 року у справі № 910/16505/19, тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Аналізуючи твердження та подані на їх підтвердження докази позивачем і ненадання жодних доказів на спростування позиції позивача відповідачем, керуючись наведеним критерієм доказування, суд доходить висновку, що зазначені вище докази, надані позивачем, відповідають критеріям належності та вірогідності, тому вважаються такими, що підтверджують обставини щодо неможливості фактичного отримання позивачем товару, придбаного у відповідача у формі паливних карток, вартістю 117 918,61 грн.
Відтак, обставину неможливості реалізувати паливні картки, придбані у відповідача, суд визнає доведеною. Встановлена поведінка відповідача не відповідає умовам зобов'язань, що виникли між сторонами, адже, здійснюючи повну оплату товару - палива при придбанні карток, сторона (позивач) розраховує на відпуск відповідного пального у відповідних АЗС у спосіб пред'явлення паливних карток, обов'язок забезпечення здійснення якого покладається на відповідача.
Таким чином, неможливість використання талонів у повній кількості доводить не виконання відповідачем зобов'язання з поставки товарів у обсязі та в кількості, погодженій сторонами у договорі № 6-2020 від 03.02.2020 року.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 117 918,61 грн.
Станом на момент прийняття рішення у справі у матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не подані докази, які б спростували позовні вимоги або свідчили про добровільне погашення відповідачем боргу в сумі 117 918,61 грн., доказів протилежного суду не надано.
У суду відсутні докази про те, що договір № 6-2020 від 03.02.2020 року визнавався судом недійсним чи неукладеним.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За порушення умов договору № 6-2020 від 03.02.2020 року, позивач нарахував відповідачу 4 752,86 грн. пені за період з 07.12.2020 р. до 05.04.2021 р.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ст. 1,3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Крім того, пунктом 2.9 Постанови пленуму ВГС України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” від 17.12.2013 р. № 14 передбачено, що за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
Відповідно до пунктів 7.1- 7.4. Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової Ставки НБУ. При порушенні строку оплати за отриманий Товар, передбаченого п.4.3 цього Договору і виникненні заборгованості, Постачальник має право припинити відпуск Товару Замовнику, до сплати ним у повному обсязі заборгованості. У разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі партії товару, заявленої Замовником, Постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової Ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожний день затримки. Оплата пені не звільняє Замовника від виконання взятих на себе забов'язань за даним Договором.
Перевіривши розрахунок розміру пені, який позивачем долучено до матеріалів справи, суд встановив, що такий проведений вірно, а позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Станом на день прийняття рішення у даній справі, доказів оплати зі сторони відповідача проведених позивачем нарахувань пені та доказів в спростування наведених обставин суду не надано.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду.
Враховуючи те, що позивачем подано суду достатньо доказів на обгрунтування позовних вимог, а відповідачем не подано жодних доказів, які б спростовували позовні вимоги або свідчили про добровільне їх погашення, позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення в заявленій сумі, а саме: 117 918,61 грн. основної заборгованості, 4 752,86 грн. пені.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У зв'язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами, не спростовані відповідачем і таким чином позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом, сплачено судовий збір в розмірі 2 270,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 181 від 22.03.2021 р. на суму 2 270,00 грн.
Судовий збір в розмірі 2 270,00 грн., відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача, так як спір виник з його вини і ним не погашено суму заборгованості на час ухвалення рішення у справі.
Докази про сплату учасниками справи інших судових витрат чи докази судових витрат, які сторона має сплатити у зв'язку з розглядом даної справи, суду не надано, і такі в матеріалах справи відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч.3 ст.222 ст.ст. 236-241, 327 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондор Логістик” (79044, м. Львів, вул. Єфремова, буд. 84, кв. 1Б; код ЄДРПОУ № 39046990) на користь позивача: Борщівської міської ради (48702, Тернопільська область, м. Борщів, вул. Грушевського, 2; код ЄДРПОУ № 04058485) 117918,61 грн. основної заборгованості, 4 752,86 грн. пені та 2 270,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 04.10.2021 р.
Суддя О.З. Долінська