26.08.2021 Справа № 914/2350/18
Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Петровської Н.Я., розглянувши у судовому засіданні матеріали за скаргою: ОСОБА_1 , м. Львів
на неправомірні дії (бездіяльність) Сихівського ВДВС у м.Львові Західного МРУ МЮ
у справі за позовом: ОСОБА_1 , м. Львів
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Львівський електроламповий завод "Іскра", м.Львів
про стягнення 124 183,80 грн. заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку
у межах провадження у справі № 914/2350/18
за заявою: ТОВ "Львівський завод "РЕМА", м.Львів
про банкрутство: Приватного акціонерного товариства "Львівський електроламповий завод "Іскра" (79066, м.Львів, вул.Вулецька, буд.14, ідентифікаційний код 00214244)
Представники сторін:
від заявника: не з'явився
від Сихівського ВДВС у м.Львові: не з'явився
від Приватного акціонерного товариства "Львівський електроламповий завод "Іскра": не з'явився
08 липня 2021 на адресу Господарського суду Львівської області надійшла скарга ОСОБА_1 за вх. №2876/21 на дії та бездіяльність Сихівського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області, у виконавчому провадженні № 65564773 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 17.05.2021 у справі №914/2350/18.
Ухвалою суду від 09.07.2021 скаргу ОСОБА_1 від 08.07.2021 за вх. №2876/21 прийнято до розгляду, розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 23.07.2021.
У судове засідання від 23.07.2021 сторони не з'явилися.
Підстави відкладення розгляду скарги викладено в ухвалі суду від 23.07.2021, розгляд скарги відкладено на 26.08.2021.
У судове засідання 26.08.2021 сторони та представник Сихівського ВДВС у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не з'явились.
У скарзі ОСОБА_1 просить визнати неправомірними дії начальника Сихівського ВДВС у м. Львові, дії та рішення державного виконавця Сихівського ВДВС у місті Львові ЗМУ МЮ (м. Львів) Лаби Ярослава Михайловича щодо зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання до вирішення справи по суті у виконавчому провадженні №65564773, як такі, що суперечать статті 13, 43, 129-1 Конституції України, частині п'ятої ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, статті 28 Закону України «Про оплату праці» ст. ст. 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження». Скасувати Постанову державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Лаби Ярослава Михайловича від 26 травня 2021 р. у ВП № 65564773 про зупинення вчинення виконавчих дій. Зобов'язати начальника Сихівського ВДВС у м. Львові ЗМУ МЮ (м. Львів), державного виконавця Сихівського ВДВС у місті Львові ЗМУ МЮ (м. Львів) вчинити виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні № 65564773 щодо стягнення заробітної плати та гарантованих державою виплат з боржника - ПАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра».
19 липня 2021 за вх.№16722/21 ПрАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра» подано письмові пояснення, в яких зазначено, що державним виконавцем постанову про зупинення виконавчого провадження винесено правомірно у зв'язку із чим відсутні підстави для скасування даної постанови, оскільки ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено підстави на яку не поширюється мораторій, як стягнення заробітної плати.
Сихівським ВДВС у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції через канцелярію суду подано відзив від 22.07.2021 за вх.№17150/21, у якому зазначено, що проаналізувавши ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, яка зазначає, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги про виплату заробітної плати, водночас стаття 121 Кодексу визначає обставини на які не поширюється дія мораторію, серед яких відсутня категорія стягнення заробітної плати. Згідно з п. 4 ч. 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника). На думку Сихівського ВДВС у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, державним виконавцем постанову про зупинення виконавчого провадження винесено правомірно, а відтак відсутні підстави для скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 26.05.2021. У відзиві просять постановити ухвалу, якою в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Сихівського ВДВС у місті Львові, у виконавчому провадженні №65444114 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 17.05.2021 у справі №914/2350/18 відмовити повністю. Також, просять справу розглянути без участі представника Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).
05 серпня 2021 року за вх. №18280/21 на адресу суду надійшла відповідь на відзив та пояснення боржника, в яких скаржник вказує на те, що в обґрунтування висновків Сихівський ВДВС ЗМРУ МЮ м. Львів та представник ПрАТ «ЛЕЗ «Іскра» посилаються на ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства, якою не передбачено такої підстави, на яку не поширюється мораторій, як стягнення заробітної плати. Проте, ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства міститься в Книзі четвертій Кодексу «Відновлення платоспроможності фізичної особи», відтак посилання на цю норму закону є помилковим. Предстаник ОСОБА_1 зазначає, що дія мораторію на задоволення вимог стягувача з примусового виконання рішення суду відповідно до частини п'ятої ст. 41 Кодексу України з питань банкрутства не поширюється, зупинення виконавчих дій є таким, що не відповідає вимогам закону, отже така постанова підлягає скасуванню. Також, представник скаржника просить справу розглянути без участі скаржника та скаргу стягувача задовольнити.
Відповідно до частини першої та другої статті 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Враховуючи наведені законодавчі норми, беручи до уваги клопотання скаржника та Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про розгляд скарги без їхньої участі, суд вважає за необхідне розглядати подану скаргу без участі боржника та виконавця за наявними у матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.09.2020 у справі №914/2350/18 позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Львівський електроламповий завод "Іскра" на користь ОСОБА_1 42 385 грн. 69 коп. - заробітної плати, вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку (без утримання із цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів і зборів, при виплаті), 121 669 грн. 08 коп. - середнього заробітку за весь час затримки розрахунку (з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів і зборів, при виплаті), та 1 825 грн. 04 коп. - судового збору. В задоволенні позову в частині стягнення нарахованої але не виплаченої в рахунок фонду заробітної плати страхової виплати в розмірі 13 597 грн. 46 коп. відмовлено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Львівський електроламповий завод "Іскра" в дохід Державного бюджету України 635 грн. 78 коп. судового збору.
Господарським судом Львівської області 17.05.2021 на виконання вказаного рішення у справі № 914/2350/18 суду видано наказ.
Постановою від 25.05.2021 старшого державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бехарської Тетяни Михайлівни при примусовому виконанні відкрито виконавче провадження № 65564773 на підставі наказу про примусове виконання рішення, виданого Господарським судом Львівської області 17.05.2021 у справі № 914/2350/18 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Львівський електроламповий завод "Іскра" (79066, м. Львів, вул. Вулецька, буд. 14, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00214244) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 42 385 грн. 69 коп. - заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку (без утримання із цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів і зборів, при виплаті), 65 683 грн. 67 коп. - середнього заробітку за весь час затримки розрахунку (з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів і зборів, при виплаті), та 1 825 грн. 04 коп. - судового збору.
Постановою від 26.05.2021 державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Лабою Ярославом Михайловичем у ВП № 65564773 зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання про стягнення до вирішення справи по суті.
Стягувач, вважаючи, що дії державного виконавця Сихівського відділу ДВС у м. Львові ЗМУ МЮ (м. Львів) Лаби Я.М. щодо зупинення вчинення виконавчих дій є протиправними, керуючись частиною 3 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» оскаржив їх до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Начальником Сихівського відділу ДВС у м. Львові надана відповідь на скаргу, в якій останній зазначає, що державним виконавцем правомірно винесено постанову про зупинення виконавчого провадження, а відтак відсутні підстави для її скасування. Відмова в задоволенні скарги мотивована тим, що хоча частина 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства зазначає, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги про виплату заробітної плати, водночас стаття 121 цього Кодексу визначає категорії, на які не поширюється дія мораторію, серед яких відсутня категорія стягнення заробітної плати.
ОСОБА_1 вважає, що дії начальника Сихівського ВДВС у м. Львові В. Нагорняка щодо відмови в задоволенні скарги та дії старшого державного виконавця Сихівського ДВС у м. Львові ЗМУ МЮ Лаби Т.М. щодо зупинення вчинення виконавчих дій є протиправними та такими що порушують права стягувача в отриманні заробітної плати та гарантованої державою виплат, відтак підлягають захисту в суді.
Дослідивши зміст постанови старшого державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25.05.2021 про зупинення вчинення виконавчих дій судом встановлено, що вона прийнята на підставі п. 4 ч. 1 статті 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство боржника.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.01.2019 у справі №914/2350/18 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Львівський електроламповий завод "Іскра". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - Приватного акціонерного товариства "Львівський електроламповий завод "Іскра". Введено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Львівський електроламповий завод "Іскра", розпорядником майна боржника призначити арбітражного керуючого Онушканича Ярослава Васильовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 314 від 28.02.2013 р., адреса: 79011, м. Львів, вул. Стуса, 29).
Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
Згідно зі ч. 1 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених п. 1, 4, 6, 8, 11 ч. 1 статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених п. 2, 3 і 5 ч. 1 статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно ч. 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Згідно з ч. 1-5 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;
забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;
зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;
не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли внаслідок відмови боржника від виконання правочинів (договорів) у процедурі санації, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Зі змісту рішення Господарського суду Львівської області від 24.09.2020 у справі № 914/2350/18 вбачається, що суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з невиплаченої заробітної плати з урахуванням вихідної допомоги та компенсації за не використану відпустку в розмірі 42 385,69 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Також, зазначено, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за період 16.07.2020 р. по 19.08.2020 р. в розмірі 121 669,08 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 у справі №914/2350/18 апеляційну скаргу ПАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра" задоволено частково, рішення Господарського суду Львівської області від 24.09.2020 року у справі №914/2350/18 скасовано в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 55985,41 грн. Постановлено в цій частині нове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Викладено резолютивну частину рішення Господарського суду Львівської області від 24.09.2020 року у справі №914/2350/18 в наступній редакції: Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Львівський електроламповий завод "Іскра" (79066, м. Львів, вул. Вулецька, буд. 14, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00214244) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 42 385 грн. 69 коп. - заробітної плати, вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку (без утримання із цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів і зборів, при виплаті), 65683 грн. 67 коп. - середнього заробітку за весь час затримки розрахунку (з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів і зборів, при виплаті), та 1 825 грн. 04 коп. - судового збору.
На вказану заборгованість ОСОБА_1 , відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, дія мораторію не поширюється, а тому зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу у справі № 914/2350/18 від 17.05.2021 (ВП № 65564773), на підставі п. 4 ч. 1 статті 34, статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» є неправомірним.
Посилання Сихівського ВДВС у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра" на ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства не заслуговують на увагу, оскільки вказана норма стосується боржників-фізичних осіб та міститься в Книзі четвертій Кодексу «Відновлення платоспроможності фізичної особи», в даній справі боржником є юридична особа.
Згідно зі статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Проте державним виконавцем не надано доказів щодо вчинення усіх передбачених законом дій по примусовому виконанню рішення суду.
Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Так, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця, але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Відповідно до частини 3 статті 343 Господарського процесуального кодексу України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що постанова Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 26.05.2021 про зупинення вчинення виконавчих дій з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 17.05.2021 у справі № 914/2350/18 у виконавчому провадженні № 65564773 прийнята всупереч положенням статей 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки на вимоги стягувача не поширюється дія мораторію, а відтак дії державного виконавця та дії начальника Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції є неправомірними, а скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Оскільки державним виконавцем не виконано всіх покладених на нього повноважень щодо виконання судового рішення у даній справі, суд вважає, що вимога стягувача про зобов'язання державного виконавця поновити проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 65564773 з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 17.05.2021 № 914/2350/18 та проведення виконавчих дій в порядку, встановленому чинним законодавством України щодо виконання судових рішень, також є обгрунтованою та необхідно для задоволення при захисті прав та інтересів стягувача.
Згідно зі статтею 344 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Враховуючи, що сплата судового збору за подання скарги на дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, не передбачена, при цьому, скаржником не надано суду доказів понесених судових витрат, питання розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 340, 341, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області
1. Скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії (бездіяльність) Сихівського ВДВС у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08.07.2021 за №2875/21 задовольнити.
2. Визнати неправомірними дії начальника Сихівського ВДВС у м. Львові, дії та рішення державного виконавця Сихівського ВДВС у місті Львові ЗМУ МЮ щодо зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання до вирішення справи по суті у виконавчому провадженні № 65564773.
3. Скасувати постанову державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного межрегіонального управління Міністерства юстиції від 26 травня 2021 у ВП № 65564773 про зупинення вчинення виконавчих дій.
4. Зобов'язати державного виконавця Сихівського ВДВС у м. Львові ЗМУ МЮ (м. Львів) вчинити виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні № 65564773 щодо стягнення заробітної плати та гарантованих державою виплат з боржника - ПАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра».
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 254-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складений 31.08.2021.
Суддя Л.З. Чорній