вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"04" жовтня 2021 р. Справа № 911/93/20 (911/2841/21)
Господарський суд Київської області в особі судді Лопатіна А.В. розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Голд 2015" в особі
ліквідатора - арбітражного керуючого Насадюка Віталія Васильовича
до Фізичної особи-підприємця Задорожного Олександра Прокоповича, Київська область, м. Біла Церква
про стягнення 2835000,00 грн.
встановив:
У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/93/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Шаболат” про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Голд 2015”, провадження в якій відкрито ухвалою суду від 10.02.2020 р.
Постановою господарського суду Київської області від 14.07.2021 р. визнано банкрутом ТОВ “Агро Голд 2015” та відкрити відносно нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Насадюка Віталія Васильовича.
27.09.2021 р. на адресу суду від ТОВ “Агро Голд 2015” в особі ліквідатора надійшов позов до ФОП Задорожного О.П. про стягнення заборгованості в сумі 2835000,00 грн. за договором поставки від 20.12.2019 р. № 108, за договором поставки від 20.12.2019 р. № 107, за договором поставки від 20.12.2019 р. № 106, за договором поставки від 20.12.2019 р. № 105, за договором поставки від 20.12.2019 р. № 104, за договором поставки від 07.06.2019 р. № 96.
Вказана позовна заява, згідно її змісту, подана з посиланням на положення статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства в межах провадження у справі про банкрутство ТОВ “Агро Голд 2015”.
Відповідно до положень частини першої та частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.
Дослідивши подану позовну заяву, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 2 частини п'ятої ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України), з огляду на наступне.
У відповідності до п. 2 частини п'ятої ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються пов'язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.
Метою об'єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання непов'язаних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Разом із тим, в даному випадку, предмет позову становить позовні вимоги майнового характеру, які по суті є окремими вимогами, так як, фактично, в межах одного позову заявлено шість окремих позовів до відповідача, які виникли на підставі шести різних договорів. Оскільки предметом даного позову є стягнення коштів за різними договорами, для вирішення спору по суті, суд повинен буде дослідити та вивчити кожний з зазначених договорів, правовідносини сторін, що виникли на їх підставі та визначити стан виконання зобов'язань за ними.
Судом враховано позицію Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладену в постанові від 16.10.2020 р. у справі № 910/7186/19, згідно якої ОП КГС ВС погодилася з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що вимоги про стягнення шкоди у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших, а відтак позивач при поданні позову порушив правила об'єднання позовних вимог.
З огляду на все вищенаведене, в даному випадку, позивач всупереч вимоги ст. 173 ГПК України об'єднав в одній позовній заяві вимоги, заявлені на підставі шести окремих договорів, тобто, вимоги, які не пов'язані підставами виникнення, а також, поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших. Дані обставини суттєво ускладнюють вирішення спору та дослідження доказів.
Поряд із зазначеним, відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладену в постанові від 16.10.2020 р. у справі № 910/7186/19 суд не має обов'язку постановляти ухвалу про залишення заяви без руху і надавати позивачу строк для усунення недоліків, оскільки відповідно до частини одинадцятої статті 176 ГПК України у переліку вимог, недодержання яких є підставою залишення заяви без руху, відсутнє посилання на статтю 173 цього Кодексу.
Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 173 та пункт 2 частини п'ятої статті 174 ГПК України).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини восьмої ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 173, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Голд 2015" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Насадюка Віталія Васильовича від 23.09.2021 р. № 06-21 (вх. № 2826/21, 27.09.2021 р.) до Фізичної особи-підприємця Задорожного Олександра Прокоповича про стягнення 2835000,00 грн. і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.
Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 ГПК України.
Дата підписання 04.10.2021 р.
Суддя А.В. Лопатін