вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"04" жовтня 2021 р. Справа № 911/93/20 (911/2846/21)
Господарський суд Київської області в особі судді Лопатіна А.В. розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Голд 2015" в особі
ліквідатора - арбітражного керуючого Насадюка Віталія Васильовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія 20", Київська область, м. Біла Церква
про стягнення 299999,98 грн.
встановив:
У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/93/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Шаболат” про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Голд 2015”, провадження в якій відкрито ухвалою суду від 10.02.2020 р.
Постановою господарського суду Київської області від 14.07.2021 р. визнано банкрутом ТОВ “Агро Голд 2015” та відкрити відносно нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Насадюка Віталія Васильовича.
27.09.2021 р. на адресу суду від ТОВ “Агро Голд 2015” в особі ліквідатора надійшов позов до ТОВ "Надія 20" про стягнення заборгованості в сумі 299999,98 грн.
Вказана позовна заява, згідно її змісту, подана з посиланням на положення статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства в межах провадження у справі про банкрутство ТОВ “Агро Голд 2015”.
Відповідно до положень частини першої та частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.
Відповідно до положень частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Поряд із зазначеним, позивачем не дотримано вищевказаних вимог у повній мірі, так як, позовна заява не містить:
- повного найменування сторін спору (позивача та відповідача), а також вказано не повну адресу місцезнаходження відповідача, оскільки відповідно до відомостей наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження відповідача є: 09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 10, оф. 24, в той час як позивачем вказано: 09111, Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 10.
- зазначення ціни позову;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Крім того, згідно із приписами частини першої статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 172 ГПК України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
На підтвердження направлення відповідачу копій позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем надано опис вкладення в цінний лист, водночас, проаналізувавши зміст даного документу, суд зазначає таке:
По-перше, відповідно до змісту опису вкладення, адреса одержувача (відповідача): 09111, Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 10, водночас, як встановлено вище, зазначена адреса місцезнаходження відповідача є невірною, а також неповною, так як відповідно до відомостей наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження відповідача є: 09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 10, оф. 24.
По-друге, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» № 270 від 05.03.2009 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ, встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку. Таким чином, з урахуванням абзацу 27 п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, належними доказами відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів є, крім опису вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідченого підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, розрахунковий документ поштової установи, водночас, позивачем не додано до позовної заяви відповідний розрахунковий документ поштової установи.
Таким чином, позивачем не доведено належними доказами виконання положень частини першої статті 164 ГПК України та частини першої статті 172 ГПК України, щодо надання доказів відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів, в даному випадку, відповідачу.
Що стосується надання доказів здійснення сплати судового збору за подання позову, суд зазначає таке:
Відповідно до частини другої ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 3 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Розміри ставок судового збору встановлено ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до пп. 1 п. 2 частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на вищевказані положення чинного законодавства, врахувавши, що предметом позову є стягнення заборгованості у розмірі 299999,98 грн., позивач мав сплатити судовий збір в сумі 4500,00 грн., однак останнім не було вчинено відповідних дій, натомість подано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання вказаного позову до ухвалення рішення у справі, у зв'язку із матеріальним становищем позивача - банкрута.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Насамперед варто зауважити, що Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може...", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Вищенаведеного правового висновку дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.01.2021 р. № 0940/2276/18|11-336апп20.
З огляду на вищенаведене, а також врахувавши предмет спору та суб'єктний склад сторін, судом не встановлено наявності правових підстав для задоволення вимоги позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позову про стягнення заборгованості, у зв'язку із чим, така вимога залишається без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Судом встановлено, що позивачем, звертаючись до суду з позовом про стягнення боргу не дотримано вимог, встановлених приписами статей 162, 164, 172, а саме: не дотримано вимог щодо змісту позовної заяви; не надано належних доказів здійснення сплати судового збору у встановленому Законом України “Про судовий збір” порядку та розмірі (в сумі 4500,00 грн.); не надано належних доказів (опис вкладення в цінний лист та фіскальний чек) направлення на вірну адресу місцезнаходження відповідача (09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 10, оф. 24) копії позовної заяви та доданих до неї документів, що відповідно до статті 174 цього Кодексу є підставою для залишення вказаної позовної заяви без руху.
Суд роз'яснює позивачу, що відповідно до частини третьої статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, проте, згідно з частиною четвертою статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Вищевказані недоліки позовної заяви повинні бути усунуті позивачем у строк, що не повинен перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Голд 2015" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Насадюка Віталія Васильовича від 23.09.2021 р. № 0-3-21 (вх. № 22547/21, 27.09.2021 р.) про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.
2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Голд 2015" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Насадюка Віталія Васильовича від 23.09.2021 р. № 03-21 (вх. № 2831/21, 27.09.2021 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія 20" про стягнення 299999,98 грн. залишити без руху.
3. Запропонувати позивачу в строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки шляхом надання суду документів, на підтвердження дотримання вимог статей 162, 164, 172 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 235, ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.
Дата підписання 04.10.2021 р.
Суддя А.В. Лопатін