ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.10.2021Справа № 910/11971/21
Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/11971/21
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа Гарант»
про стягнення грошових коштів
Без виклику учасників судового процесу.
23 липня 2021 року до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (позивач) надійшла позовна заява № 208114, 1150691 від 21.07.2021 року до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа Гарант» (відповідач) про стягнення страхового відшкодування у розмірі 36 081,28 грн. (тридцять шість тисяч вісімдесят одна гривня 28 копійок).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ 129584 від 30.05.2018 року, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля марки «MAN 18.250», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , тому, відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «ТАТА LPT 613», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, позивач просить суд стягнути з відповідача частину суми страхового відшкодування, яка залишилася не виплаченою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/11971/21 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105478300030 ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 року у справі № 910/11971/21 вручено уповноваженому представнику відповідача - 02.08.2021 року.
Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 17.08.2021 року (включно).
17.08.2021 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 03/3310 від 16.08.2021 року, в якому відповідач вказав, що згідно аварійного сертифікату № 24-D/54/6 від 22.05.2019 року вартість матеріального завданого власнику транспортного засобу «MAN 18.250», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 43 027,07 грн. Відповідач сплатив страхове відшкодування у зазначеному розмірі 23.05.2019 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 1137 та № ID-120096 від 23.05.2019 року.
23.09.2021 року на електронну пошту суду від позивача надійшли письмові пояснення № 1150691 від 23.09.2021 року, в яких позивач повідомляє, що відповідачем було здійснено частину виплати страхового відшкодування у розмірі 11 268,92 грн., сума заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь становить 24 812,36 грн.
10.08.2021 року через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація про страхове покриття № 9-02/28087 від 05.08.2021 року.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
30.05.2018 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (надалі - позивач, страховик) та ПП «Транс Логістик» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ 129584, предметом якого є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «MAN 18.250», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідний страховий випадок настав 07.01.2019 року по вул. І. Кожедуба, 2 в с. Красилівка Броварського району Київської області за участю застрахованого позивачем автомобіля «MAN 18.250», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «ТАТА LPT 613», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «ТАТА LPT 613», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності, внаслідок чого скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб «MAN 18.250», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Згідно рахунку-фактури № ОК-000000204 від 12.01.2019 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «MAN 18.250», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 95 489,92 грн.
За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 67 821,43 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 25990 від 07.02.2019 року (копія міститься у матеріалах справи). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом №UA2019010700010/L04/01 від 05.02.2019 року.
За розрахунками позивача, сума страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача на його користь становить 24 812,36 грн., з розрахунку: 67 821,43 грн. (сума виплаченого позивачем страхового відшкодування) - 1000,00 грн. (франшиза) - 30 740,15 грн. (частково сплачена відповідачем сума страхового відшкодування) - 11 268,92 грн (частково сплачена відповідачем сума страхового відшкодування на користь ПП «Транс Логістік»).
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача на його користь страхового відшкодування в розмірі 24 812,36 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.01.2019 року у справі № 361/168/19 (належним чином засвідчена копія постанови міститься в матеріалах справи) дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. В таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілій (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
Таким чином, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.
Отже, суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування і правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК та стаття 27 Закону України "Про страхування".
Судом встановлено, що відносини між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант", як страховиком та власником автомобіля "ТАТА LPT 613", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , як страхувальником врегульовані полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/8564656.
Таким чином, до спірних правовідносин є обґрунтованим застосування ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування".
У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації ОСОБА_2 транспортного засобу "ТАТА LPT 613", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 14 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
З урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування (п. 21.1. ст. 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно частини 2 підпункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з власником автомобіля "ТАТА LPT 613", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АМ/8564656, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "ТАТА LPT 613", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2019 року відповідач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 11 268,92 грн., що підтверджується платіжним дорученням ID-120096 від 23.05.2019 року та у розмірі 30 740,15 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1137 від 23.05.2019 року.
В подальшому, позивач звернувся до відповідача з претензією № 1150691 від 15.06.2020 року про доплату страхового відшкодування.
Листом № 12/3706 від 21.08.2020 року відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для доплати страхового відшкодування.
Так, предметом позовних вимог у даній справі є стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації у розмірі 24 812,36 грн.
Відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що відповідно до Аварійного сертифікату № 24-D/54/6 від 22.05.2019 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "MAN 18.250", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,331 становить 43 027,08 грн. Відповідачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 42 027,07 грн. (з урахуванням 1000,00 грн. франшизи за полісом).
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092).
Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:
Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де:
С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;
С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;
С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;
Е З - коефіцієнт фізичного зносу.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу, у разі наявності підстав для його вирахування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 року у справі № 910/3650/16 та у постановах Верховного Суду від 01.02.2018 року у справі № 910/22886/16, від 06.02.2018 року у справі № 910/3867/16, від 14.05.2018 року у справі № 910/5092/17.
Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля при встановлення вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов'язковим.
Згідно із п. 7.38, п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 цієї Методики.
У пункті 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог.
Однак суд відзначає, що у Аварійному сертифікаті, на який посилається відповідач, аварійним комісаром не зазначено, що транспортний засіб "MAN 18.250", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , раніше відновлювався ремонтом і жодні посилання на застосування в ході дослідження платформи "Audahistory" у Аварійному сертифікаті відсутні. Натомість у сертифікаті вказано, що коефіцієнт фізичного зносу дорівнює 0,331.
При цьому з доданої до позовної заяви копії свідоцтва про реєстрацію пошкодженого транспортного засобу "MAN 18.250", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 вбачається, що рік його випуску 2017, тобто строк експлуатації вказаного транспортного засобу станом на момент ДТП не перевищував 7 років.
Наразі відповідачем не надано та у Аварійному сертифікаті не наведено даних ПК "Аudatex" функція "Аudahistory", зі змісту яких можливе отримання інформації про ремонті впливи на транспортний засіб в минулому на підставі унікального номеру кузова автомобіля та статистичної бази "Аudatex".
Будь-яких доказів фактичного проведення попереднього відновлювального ремонту транспортного засобу "MAN 18.250", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме актів виконаних робіт, рахунків, калькуляцій тощо, матеріали справи також не містять.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем наявності підстав для застосування у даному випадку коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 0,331.
Згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі № 910/3867/16, від 01.02.2018 року у справі № 910/22886/16, від 12.03.2018 року у справі № 910/5001/17, у разі, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Разом з тим, оскільки на момент ДТП строк експлуатації застрахованого транспортного засобу "MAN 18.250", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2017 року випуску, не перевищував 7 років, належних та допустимих доказів щодо наявності, передбачених п. 7.39. Методики винятків щодо застосування коефіцієнту зносу до складників автомобіля, пошкоджених вищевказаною ДТП, суду не надано, підстави для застосування у даному випадку коефіцієнту фізичного зносу відсутні.
Враховуючи викладене, зважаючи на положення ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 12, 22, 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про те, що стягненню з відповідача підлягає сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації ОСОБА_2 транспортного засобу "ТАТА LPT 613", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в розмірі 24 812,36 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот дванадцять гривень 36 копійок).
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (ідентифікаційний код 32382598, адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (ідентифікаційний код 20782312, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40) грошові кошти: страхового відшкодування в порядку суброгації - 24 812,36 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот дванадцять гривень 36 копійок) та судовий збір - 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 04.10.2021р.
Суддя О.В. Котков