ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.10.2021Справа № 910/7488/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Сеал"
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 910/7488/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Сеал"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про визнання незаконним та скасування рішення про відміну торгів та визнання укладеним договору закупівлі.
Представники учасників судового процесу: не викликались.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2021 позов задоволено частково, визнано незаконним та скасовано рішення про відміну торгів на закупівлю запасних частин до електропоїздів - номер процедури закупівель в електронній системі закупівель: UA-2020-10-01-0001124-b (номер процедури на електронному майданчику SmartTender.biz № 7471798) від 23.12.2020, оформлене протоколом засідання тендерного комітету регіональної філії "Південно-західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" № 585 від 23.12.2020 щодо рішення про відміну тендеру, стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Сеал" витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн., в іншій частині позову відмовлено.
30.09.2021 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Сеал" подано заяву про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування означеної заяви, позивач зазначає про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення та стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Сеал" 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При цьому, принцип рівності сторін є одним із елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Останній потребує "справедливої рівноваги сторін": кожна сторона повинна мати розумну можливість надати свою позицію в умовах, які не створюють для неї суттєвих незручностей порівняно з іншою стороною (рішення у справі "Івон проти Франції" від 24.07.2003 року, рішення у справі "Нідерест-Хубер проти Швейцарії" від 18.02.1997 року).
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Так, частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд враховує, що вирішення питання про судові витрати, у разі подання заяв в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, має відбуватись виходячи із положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якою унормовано, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Водночас, Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Сеал" в процесі розгляду справи не заявлялось про те, що докази в підтвердження понесення судових витрат будуть надані в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України після ухвалення рішення суду по суті позовних вимог, що вбачається як з матеріалів справи, так і з протоколів судових засідань, разом з тим, станом на момент розгляду справи по суті, позивачем так і не було визначено суму судових витрат по витратам на професійну правничу допомогу та надано доказів в її підтвердження, в зв'язку з чим, подана Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Сеал" заява про ухвалення додаткового рішення залишаться без задоволення.
При цьому, суд також враховує, що докази в підтвердження розміру понесених судових витрат подаються до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, а отже кінцевим строком для подання доказів в підтвердження понесених судових витрат, з урахуванням дати ухвалення рішення, є 20.09.2021, натомість такі докази направлено позивачем засобами поштового зв'язку - 27.09.2021, тобто з пропуском встановленого законом строку.
Керуючись ст.ст. 119, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Сеал" про ухвалення додаткового рішення відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256, 257 та підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.А. Грєхова