номер провадження справи 4/119/21
04.10.2021 Справа № 908/2206/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовом Керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області, (69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 5) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1) в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, (69063, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 37-В)
до відповідача Фермерського господарства «Аматор-С», (71611, Запорізька область, Василівський район, смт. Степногірськ, пров. Тракторний, буд. 17)
про стягнення 23126,50 грн.
29.07.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 52-4245 вих-21 від 28.07.2021 (вх. № 2354/08-07/21 від 29.07.2021) Керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Запоріжжя до Фермерського господарства «Аматор-С», смт. Степногірськ Василівського району Запорізької області про стягнення 23126,50 грн. за договором № 51ФГ-2016 від 13.12.2016 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству, яка складається з 20000,00 грн. основного боргу, пені в сумі 1296,99 грн., інфляційних втрат у сумі 1458,00 грн. та 3 % річних у сумі 371,51 грн.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподіл судової справи між суддями від 29.07.2021 справу № 908/2206/21 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2206/21 в порядку спрощеного позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 4/119/21, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заявлені прокурором вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст., ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 626, 629, 1046, 1047, 1049, ЦК України, ст., ст. 193, 198, 216, 230 ГК України. Мотивуючи заявлені вимоги прокурор зазначає, що через порушення відповідачем умов договору № 51ФГ-2016 від 13.12.2016 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству, укладеного Українським державним фондом підтримки фермерських господарств та ФГ «Аматор-С», а також положень чинного законодавства в частині своєчасного і повного повернення коштів отриманої фінансової допомоги у відповідача утворилася заборгованості в розмірі 20000,00 грн., що становить частину коштів, які мали бути повернуті відповідачем у строк до 01.12.2020. У зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання на підставі умов п. 5.2 договору та приписів діючого законодавства відповідачу нараховані пеня за період з 02.12.2020 по 01.06.2021 в розмірі 1296,99 грн., 3 % річних за період з 02.12.2020 по 15.07.2021 у розмірі 371,51 грн. та інфляційні витрати за грудень 2020 - червень 2021 років в розмірі 1458,00 грн. Враховуючи викладене, прокурор просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 20000,00 грн. основного боргу (наданої фінансової допомоги), пені в сумі 1296,99 грн., інфляційних втрат у сумі 1458,00 грн. та 3 % річних у сумі 371,51 грн. Також прокурор просить суд стягнути з відповідача 2270,00 грн. судового збору.
Позивач про відмову від позову прокурора не заявив.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.08.2021 у справі № 908/2206/21 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 19.08.2021 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, у разі незгоди з нарахованою сумою заборгованості - навести свій контррозрахунок.
Відповідно до безкоштовного Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який роздрукований судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua, зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи Фермерського господарства «Аматор-С» (ідентифікаційний код юридичної особи 35443815) є: 71611, Запорізька область, Василівський район, смт. Степногірськ, пров. Тракторний, буд. 17, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Ухвала суду по справі від 03.08.2021 про відкриття провадження у справі № 908/2206/21, яка направлялася на юридичну адресу відповідача, не вручена йому під час доставки, що вбачається з інформації, яка міститься в мережі Internet на офіційному сайті ПАТ «Укрпошта».
Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. (ч. 7 ст. 120 ГПК України)
В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2206/21.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 03.08.2021 у справі № 908/2206/21 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 02.09.2021 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 04.10.2021.
Розглянувши матеріали справи, суд
13.12.2018 між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (Укрдержфонд, позивач у справі) та Фермерським господарством «Аматор-С» (Фермерське господарство, відповідач у справі) укладено Договір про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству № 51ФГ-2016 (далі - Договір), за умовами якого Укрдержфонд надає фінансову підтримку на поворотній основі Фермерському господарству «Аматор-С» в сумі 204600,00 грн., а Фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути зазначену суму фінансової підтримки у строк та на умовах, що визначені цим Договором. (пункт 1.1)
На підставі довідки від 02.12.2016 № 51, виданої конкурсною комісією, фінансова підтримка на поворотній основі надається для придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1102 (розділ 2 Договору).
Пунктом 3.2.1 Договору сторони узгодили, що Укрдержфонд зобов'язаний надати обумовлену Договором суму фінансової підтримки у безготівковому порядку шляхом перерахування зазначеної суми платіжним дорученням на поточний рахунок Фермерського господарства, відкритий у банківській установі.
У відповідності до п. 3.1.2 Договору Укрдержфонд має право, зокрема, вимагати від фермерського господарства повернення фінансової підтримки на поворотній основі відповідно до графіка повернення.
Умовами п. 3.4.2 договору визначено, що Фермерське господарство зобов'язане повернути кошти фінансової підтримки Укрдержфонду згідно з встановленим графіком:
- до 01 грудня 2017 року в сумі 40000,00 грн.;
- до 01 грудня 2018 року в сумі 40000,00 грн.:
- до 01 грудня 2019 року в сумі 40000,00 грн.;
- до 01 грудня 2020 року в сумі 40000,00 грн.;
- до 01 грудня 2021 року в сумі 44600,00 грн.
Фінансова підтримка надається Фермерському господарству з кінцевим терміном повернення 01 грудня 2021 року та повертається Фермерським господарством згідно з встановленим графіком (п. 3.4.2 Договору), крім випадків зміни умов Договору та/або розірвання Договору Укрдержфондом в односторонньому порядку та вимоги від Фермерського господарства дострокового повернення фінансової підтримки. (п. 4.1 Договору).
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що відповідно до чинного законодавства України у випадку прострочення строку виконання зобов'язання з повернення коштів підтримки Укрдержфонду Фермерське господарство зобов'язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу.
Згідно з пунктом 7.1 Договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін. Договір діє до повного повернення Фермерським господарством коштів фінансової підтримки та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов'язань, передбачених цим Договором (п. 7.2 Договору).
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору Українським державним фондом підтримки фермерських господарств відповідно до платіжного доручення № 31 від 16.12.2016 шляхом переказу у безготівковому порядку перераховано ФГ «Аматор-С» кошти у розмірі 204600,00 грн.
Відповідач факт отримання від позивача фінансової допомоги в розмірі 204600,00 грн. за умовами Договору про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству № 51ФГ-2016 від 13.12.2016 не заперечив.
Відповідно до наведеного вище графіка, зазначеного в п. 3.4.2 Договору, на момент подання даного позову за умовами Договору відповідач зобов'язаний був повернути позивачу отримані кошти фінансової допомоги у розмірі 160000,00 грн. до 01.12.2020.
Однак, в порушення умов Договору відповідач свої зобов'язання за Договором виконав частково та не повернув позивачу у строк до 01.12.2020 - 20000,00 грн., у зв'язку з чим позивач звертався до в відповідача з претензіями № 20 від 15.02.2021 та № 149 від 15.07.2021 про повернення суми боргу за Договором про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству № 51ФГ-2016 від 13.12.2016.
Відповідачем вказані претензії позивача залишені без відповіді та задоволення.
Матеріали справи містять Розрахунок суми заборгованості № 53-08/150 від 15.07.2021, виконаний Запорізьким відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, відповідно до якого у відповідача станом на 15.07.2021 наявна заборгованість перед позивачем в розмірі 20000,00 грн. за Договором про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству № 51ФГ-2016 від 13.12.2016.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству № 51ФГ-2016 від 13.12.2016 стало підставою для звернення прокурора до суду з позовом у даній справі про стягнення з ФГ «Аматор-С» на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 20000,00 грн. основного боргу (наданої фінансової допомоги), пені в сумі 1296,99 грн., інфляційних втрат у сумі 1458,00 грн. та 3 % річних у сумі 371,51 грн.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши додані до справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з приписами частини 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у частинах третій і четвертій статті 23 Закону України «Про прокуратуру»
Відповідно до ч. 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Частити 3 даної статті Закону унормовано, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України визначає Закон України «Про фермерське господарство» № 973-ІV від 19.06.2003.
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після його створення, а у трудонедостатніх населених пунктах - п'ять років), фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, та іншим фермерським господарствам надається допомога за рахунок державного і місцевого бюджетів, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств. Кабінет Міністрів України щорічно в проекті Державного бюджету України передбачає кошти на підтримку фермерських господарств. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щорічно передбачають кошти в проектах місцевих бюджетів на підтримку фермерських господарств.
Відповідно до ст. 10 вказаного Закону Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про фермерське господарство» кошти Українського державного фонду підтримки фермерських господарств надаються новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, на безповоротній основі та на конкурсних засадах на поворотній основі, а іншим фермерським господарствам підтримка надається тільки на поворотній основі, а також - спрямовуються на забезпечення гарантій, поруки при кредитуванні банками фермерських господарств. На поворотній основі допомога надається для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, на здійснення виробничої діяльності та інші передбачені статутом Українського державного фонду підтримки фермерських господарств цілі під гарантію повернення строком від трьох до п'яти років. Іншим фермерським господарствам надається допомога за рахунок Державного бюджету України і місцевих бюджетів, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств, на поворотній основі строком до п'яти років на такі цілі: придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, на виробництво та переробку сільськогосподарської продукції, будівництво та реконструкцію виробничих і невиробничих приміщень, у тому числі житлових, закладення багаторічних насаджень, розвиток кредитної та обслуговуючої кооперації, зрошення та меліорацію земель.
Суд зазначає, що оцінка факту наявності чи відсутності порушеного інтересу держави, суспільного інтересу, а також порушень норм чинного законодавства лежить у площині вирішення судом спору по суті позовних вимог.
Як вказано вище, наявність підстав для представництва інтересів держави в даній справі прокурор обґрунтовує неналежним виконанням позивачем повноважень щодо захисту своїх прав, оскільки останнім не подано позовну заяву про стягнення заборгованості до господарського суду Запорізької області.
Враховуючи нездійснення Українським державним фондом підтримки фермерських господарств заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів держави в частині стягнення заборгованості та штрафних санкцій, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов до висновку, що прокурор, у межах своїх повноважень, мав право звернутися до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, інтереси держави мають чітке формулювання та вмотивовані у позовній заяві, поданій прокурором.
Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1102 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам» встановлено, що фінансова підтримка на конкурсних засадах на поворотній основі надається у розмірі, що не перевищує 250 тис. гривень, із забезпеченням виконання зобов'язання щодо повернення бюджетних коштів: новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях: - строком від трьох до п'яти років для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, провадження виробничої діяльності; - іншим фермерським господарствам - строком до п'яти років для придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, будівництва та реконструкції виробничих і невиробничих приміщень, у тому числі житлових (загальною площею не більш як 125 кв. метрів), для закладення багаторічних насаджень, розвитку кредитної та обслуговуючої кооперації, у тому числі для сплати пайових внесків до пайових фондів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, утворених фермерськими господарствами самостійно або разом з членами особистих селянських господарств, зрошення та меліорації земель.
Відповідно до п., п. 12,13 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, фермерське господарство несе відповідальність згідно з законодавством за нецільове використання одержаних коштів та своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки. Кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідні рахунки Фонду і його регіональних відділень, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.
Укладений сторонами Договір про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству № 51ФГ-2016 від 13.12.2016 за своєю правовою природою є договором позики.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом положень статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.
Досліджені судом фактичні обставини справи свідчать, що у встановлений договором строк (до 01.12.2020), відповідач не повернув позивачу грошові кошти в розмірі 20000,00 грн., факт порушення відповідачем умов, визначених Договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.
За таких обставин, матеріалами справи доведено, що відповідач в порушення вимог ст. 1049 ЦК України не виконав умови Договору про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству № 51ФГ-2016 від 13.12.2016 в частині своєчасного і повного повернення коштів фінансової допомоги, що призвело до невиконання грошового зобов'язання і виникнення боргу в сумі 20000,00 грн.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На день розгляду спору відповідач доводи прокурора стосовно неналежного виконання грошових зобов'язань за Договором про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству № 51ФГ-2016 від 13.12.2016 належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, не спростував, доказів повернення коштів фінансової підтримки за Договором в повному обсязі суду не надав, свого контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу суду також не надав.
Статтею 3 ЦК України закріплено, що одним із основних принципів цивільного права є принцип добросовісності, розумності та справедливості.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача 20000,00 грн. основної заборгованості за Договором є обґрунтованою, заснованою на законі та такою, що підлягає задоволенню.
Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно - господарські санкції. (ч., ч. 1, 2 ст. 217 ГК України).
Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нормами ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. (ч. 6 ст. 231 ГК України)
Законом України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» унормовано, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. (ст., ст. 1, 3 Закону).
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Вимога про стягнення з відповідача пені обґрунтована посиланням на пункт 5.2 Договору, яким сторони узгодили, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки Фермерське господарство сплачує Укрдержфонду пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення.
Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку пеню нарахована за період з 02.12.2020 по 01.06.2021, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нарахована пеня. Загальна сума пені, що заявлена до стягнення, становить 1296,99 грн.
Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» правильність наданого розрахунку пені, суд дійшов до висновку, що даний розрахунок не порушує норми законодавства, проте виконаний неправильно, оскільки допущені арифметичні помилки.
Згідно здійсненого судом перерахунку розмір пені за порушення відповідачем строків повернення фінансової допомоги за Договором про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству № 51ФГ-2016 від 13.12.2016 за заявлений період становить 1244,94 грн.
Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача пені заявлена обґрунтовано, заснована на законі та підлягає задоволенню судом частково в сумі 1244,94 грн. В задоволені решти вимог про стягнення пені в позові відмовляється.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплати гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Приймаючи до уваги встановлений факт порушення відповідачем умов Договору про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству № 51ФГ-2016 від 13.12.2016 в частині своєчасного і повного повернення отриманої фінансової допомоги вимоги про стягнення з нього 3 % річних та інфляційних втрат заявлені обґрунтовано.
Так, до стягнення з відповідача заявлені до стягнення 3 % річних в розмірі 371,51 грн., які розраховані за період з 02.12.2020 по 15.07.2021.
Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий розрахунок 3 % річних та встановлено, що даний розрахунок не порушує норми законодавства, проте виконаний неправильно, допущено помилку при підрахунку розміру річних відсотків.
Згідно проведеного судом перерахунку стягненню з відповідача підлягають 3 % річних в розмірі 371,37 грн.
З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача 3 % річних заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню судом частково в розмірі 371,37 грн. В іншій частині вимог про стягнення 3 % річних в задоволені позову відмовляється.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
Прокурором заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 1458,00 грн., які розраховані за період з грудня 2020 року по червень 2021 року.
Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий розрахунок інфляційних втрат та встановлено, що цей розрахунок виконаний неправильно, оскільки при розрахунку неправильно визначений розмір сукупного індексу інфляції за період прострочення платежу.
Згідно здійсненого судом перерахунку стягненню з відповідача за заявлений період підлягають інфляційні втрати в розмірі 1462,46 грн.
У відповідності до приписів ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасником справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у заявленому прокурором розмірі 1458,00 грн., оскільки відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України суд позбавлений можливості самостійно виходити за межі заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Прокурор надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи прокурора не спростував.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги прокурора обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 20000,00 грн. основного боргу, 1244,94 грн. пені, 371,37 грн. 3 % річних і 1458,00 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позовних вимог в задоволенні позову відмовляється.
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Запоріжжя до Фермерського господарства «Аматор-С», смт. Степногірськ Василівського району Запорізької області про стягнення 23126,50 грн. за договором № 51ФГ-2016 від 13.12.2016 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства «Аматор-С», (71611, Запорізька область, Василівський район, смт. Степногірськ, пров. Тракторний, буд. 17, ідентифікаційний код юридичної особи 35443815) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 20029342) в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 37-В, ідентифікаційний код юридичної особи 25490940, р/р IBAN UA508201720355159055000015503, Держказначейська служба України, м. Київ ГУДКСУ, код МФО 820172, призначення платежу: часткове повернення зворотної фінансової допомоги згідно договору № 51ФГ-2018 від 13.12.2016) 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості, 1244 (одну тисячу двісті сорок чотири) грн. 94 коп. пені, 1458 (одну тисячу чотириста п'ятдесят вісім) грн. 00 коп. інфляційних втрат та 371 (триста сімдесят одну) грн. 37 коп. 3 % річних. Видати наказ.
3. Стягнути з Фермерського господарства «Аматор-С», (71611, Запорізька область, Василівський район, смт. Степногірськ, пров. Тракторний, буд. 17, ідентифікаційний код юридичної особи 35443815) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя, (69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 5, р/р № UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі, м. Київ, код МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти витрачені у 2021 році на сплату судового збору при здійснення представництва інтересів держави в розмірі 2264 (дві тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 88 коп. Видати наказ.
4. В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Повне судове рішення складено « 04» жовтня 2021 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.