номер провадження справи 35/123/21
27.09.2021 Справа № 908/2150/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу
за позовом Керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, б. 5, м. Запоріжжя, 69035) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, б. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 20029342) в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (69063, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, б. 37-В, ідентифікаційний код 25490940)
до відповідача Фермерського господарства «Вербівське-2018» (вул. Миру, б. 93, с. Вербове, Пологівський р-н, Запорізька обл.,70633, ідентифікаційний код юридичної особи 41866240)
про стягнення коштів
До Господарського суду Запорізької області звернувся Керівник Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до відповідача Фермерського господарства «Вербівське-2018», в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №144ФГ-2019 від 27.09.2019 про надання фінансової підтримки на поворотній основі у розмірі 80 000,00 грн, пеню у сумі 4 990,68 грн, інфляційні втрати у сумі 6 704,00 грн, 3% річних у сумі 1 683,29 грн.
23.07.2021 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/2150/21, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.
Ухвалою суду від 27.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/2150/21, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що за договором про надання фінансової підтримки на поворотній основі від 27.09.2019, укладеного між позивачем та відповідачем, останньому надано кошти в розмірі 400 000,00 грн. В установлений договором строк кошти не повернуті. За неналежне виконання відповідачем умов договору щодо повернення коштів, прокурором нараховано пеню у розмірі 4 990,68 грн, інфляційні втрати у розмірі 6 704,00 грн, 3% річних у розмірі 1 683,29 грн.
Ухвалою суду від 27.07.2021 відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження їх заперечень проти позову або його визнання.
Ухвала суду від 27.07.2021 направлена на адресу відповідача, про отримання 31.07.2021 ухвали суду відповідачем свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 27.08.2021 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 27.09.2021.
Розглянувши матеріали справи, суд
27.09.2019 між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств та ФГ «Вербівське-2018» укладено договір № 144ФГ-2019 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству (далі за текстом - Договір), за умовами п. 1 якого, Український державний фонд підтримки фермерських господарств надає фінансову підтримку на поворотній основі ФГ «Вербівське-2018» в сумі 400 000 грн, а фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути зазначену суму фінансової підтримки у строк та на умовах, що визначені цим договором.
Згідно з п. 2 Договору, на підставі довідки від 14.08.2019 № 144, виданої конкурсною комісією, фінансова підтримка на поворотній основі надасться для придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, відповідно до «Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам», затвердженого постановою КМУ від 25.08.2004 № 1102.
Відповідно до п. 3.2.1 Договору, Український державний фонд підтримки фермерських господарств зобов'язаний надати обумовлену Договором суму фінансової підтримки у безготівковому порядку шляхом перерахування зазначеної суми платіжним дорученням на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.
Українським державним фондом підтримки фермерських господарств на виконання п. 3.2.1 Договору, у безготівковому порядку шляхом перерахування на поточний рахунок ФГ «Вербівське-2018» перераховано 400 000 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 144 від 28.12.2019.
Згідно з п. 3.4.2 Договору, фермерське господарство зобов'язане повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) Українському державному фонду підтримки фермерських господарств згідно з встановленим графіком:
- до 01 листопада 2020 року в сумі 80 000 грн.;
- до 01 листопада 2021 року в сумі 80 000 грн.;
- до 01 листопада 2022 року в сумі 80 000 грн.;
- до 01 листопада 2023 року в сумі 80 000 грн;
- до 14 серпня 2024 року в сумі 80 000 грн.
У порушення умов Договору відповідач у визначені строки кошти фінансової підтримки на поворотній основі позивачеві не повернуло. Станом на 15.07.2021 заборгованість становить 80 000,00 грн.
15.02.2021 Запорізьким відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств пред'явлено претензію № 33 про стягнення фінансової підтримки, пені та 3 % річних на загальну суму 83 484,93 грн. Претензія 17.02.2021 отримана головою ФГ «Вербівське-2018».
У зв'язку з невиконанням ФГ «Вербівське-2018» взятих на себе зобов'язань Запорізьким відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 22.06.2021 повторно пред'явлено претензію № 95 про стягнення фінансової підтримки, пені та 3 % річних на загальну суму 93 050,73 грн, яка 22.06.2021 отримана головою ФГ «Вербівське-2018», проте заборгованість не погашена.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з повернення фінансовою допомоги стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми допомоги в примусовому порядку.
Розглядаючи спір по цій справі по суті спору суд виходить з наступного.
Пунктом 6 Постанови КМУ від 25.08.2004 № 1102 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам» (чинним на момент укладення Договору) встановлено, що фінансова підтримка на конкурсних засадах на поворотній основі надається у розмірі, що не перевищує 500 тис. гривень, із забезпеченням виконання зобов'язання щодо повернення бюджетних коштів: новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, - строком від трьох до п'яти років для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, провадження виробничої діяльності; іншим фермерським господарствам - строком до п'яти років для придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, будівництва та реконструкції виробничих і невиробничих приміщень, у тому числі житлових (загальною площею не більш як 125 кв. метрів), для закладення багаторічних насаджень, розвитку кредитної та обслуговуючої кооперації, у тому числі для сплати пайових внесків до пайових фондів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, утворених фермерськими господарствами самостійно або разом з членами особистих селянських господарств. зрошення та меліорації земель.
Відповідно до п.п. 12, 13 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, фермерське господарство несе відповідальність згідно з законодавством за нецільове використання одержаних коштів та своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки. Кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення закріплено у статтях 525, 526 ЦК України.
Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язком для виконання сторонами.
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.
Згідно із частиною першою статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 80 000,00 грн.
Отже заявлені позовні вимоги є документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача пеню у сумі 4 990,68 грн, інфляційні втрати у сумі 6 704,00 грн, 3% річних у сумі 1 683,29 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.
Пунктом 5.2. Договору визначено, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує Укрдержфонду пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що дійсно мале місце прострочення виконання зобов'язання з повернення коштів фінансової підтримки.
Судом здійснено перевірку розрахунків пені, інфляційних втрат та відсотків річних, виконаних прокурором, та встановлено, що розрахунки виконано вірно, відтак вимога прокурора про стягнення з відповідача 3 пені у сумі 4 990,68 грн, інфляційних втрат у сумі 6 704,00 грн, 3% річних у сумі 1 683,29 грн задовольняється в повному обсязі.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Прокурором належними та допустимими доказами доведено та обґрунтовано свої вимоги. Відповідач доказів належного виконання зобов'язань за договором не надав, правом подати відзив на позов не скористався.
За викладених обставин, позов підлягає задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Фермерського господарства «Вербівське-2018» (вул. Миру, б. 93, с. Вербове, Пологівський р-н, Запорізька обл.,70633, ідентифікаційний код юридичної особи 41866240) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, б. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 20029342) в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (69063, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, б. 37-В, ідентифікаційний код 25490940) заборгованість за договором №144ФГ-2019 від 27.09.2019 про надання фінансової підтримки на поворотній основі у розмірі 80 000,00 грн (вісімдесят тисяч гривень 00 коп.), пеню у сумі 4 990,68 грн (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто гривень 68 коп.), інфляційні втрати у сумі 6 704,00 грн (шість тисяч сімсот чотири гривні 00 коп.), 3% річних у сумі 1 683,29 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят три гривні 29 коп.).
Стягнути з Фермерського господарства «Вербівське-2018» (вул. Миру, б. 93, с. Вербове, Пологівський р-н, Запорізька обл.,70633, ідентифікаційний код юридичної особи 41866240) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя (вул. Я. Новицького, б. 5, м. Запоріжжя, 690358, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973) кошти, витрачені у 2021 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 04 жовтня 2021 року.
Суддя О.А. Топчій