номер провадження справи 26/31/21
04.10.2021 Справа № 908/1495/21(908/2062/21)
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Континент” (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 256, код ЄДРПОУ 30653162)
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “АМД Будсервіс” (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 51, код ЄДРПОУ 38520829)
про стягнення 86 416,00 грн
в межах справи № 908/1495/21
про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю “АМД Будсервіс” (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 51, код ЄДРПОУ 38520829)
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю “ПК Центрпром”, код ЄДРПОУ 33377820 (69063, м. Запоріжжя, вул. Миколи Ласточкіна, 16)
Ухвалою суду від 22.07.2021, зокрема, прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Континент” до Товариства з обмеженою відповідальністю “АМД Будсервіс” про стягнення 86 416,00 грн, для розгляду в межах справи № 908/1495/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “АМД Будсервіс”, відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено відповідачу згідно з вимогами ч. 1 ст. 251 ГПК України строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Відзив повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України та згідно з вимогами ч. 5 ст. 165 ГПК України копія відзиву з доданими до нього документами повинна бути надіслана (надана) відповідачем позивачу одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду.
Відповідачем не надано суду відзив на позовну заяву.
Оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд установив наступне.
За приписами ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Між товариством з обмеженою відповідальністю «Континент» (надалі за текстом «Генпідрядник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «АМД Будсервіс» (надалі «Замовник») було укладено договір № 25-1 від 25 січня 2017 року, згідно умов якого Замовник доручає, а Генпідрядник зобов'язується за завданням Замовника виконати відповідно до проектно-кошторисної документації і умов Договору та здати у встановлений Договором строк закінчені роботи, відповідно до п 1.2. зазначеного Договору, а саме здійснити благоустрій прилеглої території управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району за адресою: вул. Лахтинська, 46, м. Запоріжжя.
Відповідно до п. 3.1. Договору, договірна ціна робіт, що доручені Генпідряднику по цьому договору складає 136 416,00 грн з ПДВ.
Згідно з п. 4.1. Договору, розрахунки та виконані роботи будуть здійснюватися з урахуванням положень Загальних умов на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2) та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).
Відповідно до п. 5.4. Договору, підрядні роботи виконуються з матеріалів, устаткуванням, силами і засобами Генпідрядника.
Згідно з п. 5.6.2. Договору, здача об'єкту в експлуатацію здійснюється з оформленням документів з додержанням вимог, передбачених будівельними нормами і правилами.
За фактом виконання та прийняття робіт між Генпідрядником та Замовником було складено та підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2) за листопад 2017 року та Довідка про вартість виконаних робіт та витрати за листопад 2017 року (форма КБ-3) на загальну суму 136 416,00 грн.
Таким чином, свої зобов'язання стосовно виконання будівельних робіт за Договором № 25-1 від 25 січня 2017 року на загальну суму 136 416,00 грн з ПДВ ТОВ «Континент» виконало в повному обсязі.
Замовником перед початком будівельних робіт було сплачено часткову передоплату у розмірі 50 000,00 грн.
Таким чином, фактично не сплаченими є виконані Генпідрядником будівельні роботи в сумі 86 416,00 грн.
08 січня 2021 року Позивачем була направлена за юридичною адресою Відповідача вимога про сплату заборгованості та рахунок із зазначенням реквізитів для сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити викопану роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 13, ч., ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.
Сторони досягли всіх суттєвих умов договору, встановили його предмет, ціну, строк дії, а тому в розумінні вимог ст. ст. 638, 639 ЦК України договір вважається укладеним. Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач довів суду факт часткового невиконання з боку відповідача своїх зобов'язань за договором, а саме не повністю здійснив оплату, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги за виконані будівельні роботи в розмірі 86 416,00 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутств, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АМД Будсервіс” (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 51, код ЄДРПОУ 38520829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Континент” (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 256, код ЄДРПОУ 30653162) заборгованість за виконані будівельні роботи у розмірі 86 416 (вісімдесят шість тисяч чотириста шістнадцять) грн 00 коп., судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
Видати наказ.
Судове рішення складено “04” жовтня 2021р.
Суддя О.О. Юлдашев
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.