61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
21.09.2021 Справа № 905/712/21 Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Васильєвій О.М., розглянувши матеріали
за позовною
заявою Приватного акціонерного товариства «Кривий Ріг Цемент»
до відповідача ОСОБА_1
третя особа Приватне акціонерне товариство «Метробуд»
про звернення стягнення на цінні папери
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
Предмет та підстави спору
На розгляд Господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Кривий Ріг Цемент» до ОСОБА_1 про стягнення простих іменних акцій Привтного акціонерного товариства "Метробуд" кількістю 49830 штук, номінальною вартістю 12457,50 грн, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA4000100804.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.04.2020 між Приватним акціонерним товариством «Кривий Ріг Цемент» та Приватним акціонерним товариством «Метробуд» підписаний договір № 1 про надання поворотної фінансової допомоги. На виконання умов договору, позивач надав третій особі поворотню фінансову допомогу у розмірі 9000000,00 грн. Третя особа зобов'язалась повернути кошти до 14.04.2021. Разом з тим, третя особа зобов'язання по договору виконала частково на суму 1600000,00 грн. Заборгованість третьої особи становить 7400000,00 грн.
В забезпечення виконання умов договору №1 між позивачем та ОСОБА_1 29.04.2020 підписаний договір застави цінних паперів, відповідно до п. 1.2 якого, предметом застави, є цінні папери ПрАТ «Метробуд», кількістю 49 830 шт. номінальною вартістю 0,25 грн за одиницю цінного паперу, загальною номінальною вартістю 12 457,50 грн міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (ISIN) НОМЕР_1 .
За таких обставин, оскільки Приватним акціонерним товариством «Метробуд» не було виконано у повному обсязі умови договору №1 від 15.04.2021, не повернуто кошти у розмірі 7400000,00 грн, то позивач звертається з позовом до відповідачки про звернення стягнення на цінні папери на користь позивача.
Позиція учасників процесу
Відповідач
Відповідачка у поданому до суду відзиві заперечувала проти задоволення позову, оскільки договір застави цінних паперів укладений без участі (посередництва) торговця цінними паперами, тому такий договір є нікчемний. За таких обставин, такий договір не породжує жодних прав та обов'язків для відповідачки. Окрім цього, відповідачка зазначає, що не є, станом на теперішній час, власником цінних паперів, які є предметом спору. Також, позивачем допущені порушення положень норм чинного законодавства щодо реєстрації у Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження.
25.08.2021 від відповідачки надійшло клопотання про поновлення строку для подачі доказів. Разом з клопотанням, відповідачкою подані копії платіжних доручень, які, як зазначає відповідачка, підтверджують перерахування третьою особою поворотної фінансової допомоги позивачу на суму 5000000,00 грн. За таких обставин, відповідачка вказує на те, що третьою особою в повній мірі виконані зобов'язання у межах суми якої відповідачка заставляла цінні папери. Таким чином, застава припинилась у зв'язку з виконання грошових зобов'язань. Судом задоволено клопотання відповідачки та долучені копії платіжних доручень до матеріалів справи.
21.09.2021 від відповідачки надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Третя особа
Згідно з позовною заявою та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою третьої особи є вул. Прорізна, 8, м. Київ, 01034 .
Господарським судом Донецької області ухвала про відкриття провадження у справі №905/712/21 та усі наступні ухвали надсилались на вищевказану адресу третьої особи. Ухвала суду про відкриття провадження не була отримана третьою особою, конверт повернувся на адресу суду про неможливість знайти підприємство. В подальшому, ухвали суду від 05.07.2021 та від 28.07.2021отримані третьою особою, що підтверджується повідомлення про вручення поштової кореспонденції.
Третя особа письмових пояснень по суті позовних вимог не надала, будь - яких інших заяв чи клопотань також не подавала.
Хід розгляду справи та процесуальні дії
Ухвалою суду від 04.06.2021 відкрито провадження у справі №905/712 за правилами загального позовного провадження; до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Метробуд»; підготовче провадження призначена на 05.07.2021.
У підготовче засідання призначене на 05.07.2021 з'явилась представниця відповідачки, позивач та третя особа явку своїх представників не забезпечили.
Ухвалою суду від 05.07.2021 підготовче засідання відкладено на 28.07.2021.
У підготовче засідання призначене на 28.07.2021 учасники справи явку своїх представників не забезпечили, від відповідачки надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, яке судом було задоволено. Ухвалою суду від 28.07.2021 підготовче засідання відкладено на 30.08.2021 та продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів. Ухвалою суду від 30.08.2021 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; призначити судове засідання на 21.09.2021.
У судове засідання призначене на 21.09.2021 учасники справи явку своїх представників не забезпечили, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Дослідивши та з'ясувавши обставини справи, суд задовольняє клопотання відповідачки та залишає позов без розгляду виходячи з наступного.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 8 зазначеного Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом (частина 2 статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
Згідно з статтею 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.
Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадків (ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).
Приписами ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з вимогами статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 177 зазначеного Кодексу завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на 30 днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативою суду.
За змістом статей 181, 182 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, у тому числі, з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Слід зазначити, що під час проведення підготовчого засідання у цій справі, відповідачкою у відзиві повідомлені обставини, які потребували відповіді від позивача та відповідного спростування належними та допустимими доказами, а саме щодо нікчемності договору № 1 від 15.04.2020, щодо відсутності реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на цінні папери, щодо підтвердження або спростування відомостей відсутності у відповідачки, станом на теперішній час, у праві власності спірних цінних паперів. Також, від відповідачки надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме платіжних доручень від 24.06.2021 №1108, від 09.07.2021 №1174, від 09.08.2021 №1264, з яких вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Метробуд» перерахувала на рахунок позивача кошти на загальну суму 5000000,00 грн згідно договору №1 від 15.04.2020. Разом з тим, позивач будучи повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, жодного разу не забезпечив явку своїх представників, не підтримав позовні вимоги та не надав жодних письмових пояснень з урахуванням повідомлених відповідачкою обставин та наданих нею додаткових доказів.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).
У судове засідання призначене на 21.09.2021 позивач явку своїх представників не забезпечив, позовні вимоги не підтримав, жодних клопотань від нього, до суду не надходило. Судом перевірено отримання позивачем ухвали суду від 30.08.2021 та встановлено, що позивач 15.09.2021 отримав ухвалу суду про призначення справи до судового розгляду.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.
Разом з тим частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду (Висновок Верховного суду у складі колегії суддів Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 « 910/16978/19).
Як встановлено судом вище, позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про відкладення судового засідання або про проведення судового засідання за відсутності позивача, від останнього, до суду не надходило.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про те, що представник позивача не бажає розгляду справи по суті на підставі наявних матеріалів справи, у зв'язку з чим не забезпечував явку представника та не подавав жодних клопотань.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
У відповідності до ч. 1 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що у зв'язку з невиконанням третьою особою договору №1 та не поверненням повотроної фінансової допомоги у розмірі 7400000,00 грн, позивач звертає стягнення на заставлене відповідачкою майно (цінні папери) та стягує саме з відповідачки іменні акції Приватного акціонерного товариства «Метробуд». Разом з тим, позивачем не надано жодних доказів належності вказаних іменних акцій відповідачці. При цьому, відповідачка заперечує проти того, що такі акції, належать їй на праві приватної власності та не подає також жодних доказів. Судом відзначається, що в матеріалах справи відсутні будь які докази які б надавали суду можливості перевірити облік та власників спірних цінних паперів. Також, судом відмічається, що відповідачкою до матеріалів справи надані докази на підтвердження виконання третьою особою договору про надання поворотної фінансової договори № 1 на суму 5000000,00 грн. При цьому, позивач зазначає, що заборгованість третьої особи становить 7400000,00 грн, а відповідачка посилаючись на перерахування 5000000,00 грн вказує на те, що застава припинилась, оскільки вона підписувала договір застави саме в забезпечення вимог на суму 5000000,00 грн. Однак, наявні матеріали справи свідчать про те, що позивач перерахував третій особі поворотну фінансову допомогу на суму 9000000,00 грн, з яких 1400000,00 грн позивач визнає повернення а щодо 5000000,00 грн позивачем жодних пояснень не надано. А у суду відсутня можливість самостійно дійти висновку, що 5000000,00 грн є тією частиною боргу, яку слід врахувати в частину забезпечених відповідачкою грошових вимог.
Враховуючи вищевикладене, нез'явлення представника позивача перешкоджає об'єктивному встановлення дійсних обставин справи та дослідженню наявних доказів, а вирішення спору по суті за наявними матеріалами справи може призвести до порушення прав учасників справи.
За таких обставин, оскільки строк розгляду справи обмежений, а представник позивача в судове засідання не з'явився, суд дійшов висновку про неможливість за таких обставин вирішити спір по суті.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п.4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Суд роз'яснює позивачу те, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Пунктом 4 ч. 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням). Відтак, сплачена позивачем сума судового збору не повертається позивачу у зв'язку з тим, що підставою для залишення позову без розгляду слугувала неявка позивача у судове засідання та неподання витребуваних судом доказів.
Керуючись ст. 191, п. 4 ч. 1 ст. 226 та 234 Господарського процесуального кодексу України, п. 4 ч. 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд
1.Задовольнити клопотання відповідачки про залишення позову без розгляду.
2. Залишити без розгляду позов Приватного акціонерного товариства «Кривий Ріг Цемент» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачки Приватного акціонерного товариства "Метробуд" про стягнення простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Метробуд" кількістю 49830 штук, номінальною вартістю 12457,50 грн, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA4000100804.
3.Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України (підпункт 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).
У судовому засіданні 21.09.2021 складено та підписано вступну та резолютивну частини ухвали, повний текст ухвали складено та підписано 27.09.2021.
Суддя Д.М. Огороднік