27.09.2021 року м. Дніпро Справа № 904/6208/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Білецька Л.М.,
секретар судового засідання Григоренко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаг" арбітражного керуючого Лукашука Віталія Васильовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2021р. у справі № 904/6208/20 (повний текст складено - 12.04.2021р., суддя - Мартинюк С.В., м. Дніпро)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтарес Консалтинг", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаг", м. Дніпро
про визнання грошових вимог
1. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2021р. визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтарес Консалтинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаг" в розмірі 4 204,00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 1 143 116,01 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Решту кредиторських вимог відхилено.
Визнаючи грошові вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що заборгованість в розмірі 1 143 116,01 грн. присуджена до стягнення рішенням господарського суду від 26.10.2015р. у справі № 904/6473/14, а тому підлягає визнанню, оскільки в цій частині вимог строк позовної давності пропущено не було. Посилання розпорядника майна та боржника на пропуск строку позовної давності за цією частиною заборгованості не прийнято судом, оскільки ненадання доказів звернення до виконавчої служби з метою примусового виконання рішення, яке набрало законної сили, не свідчить про пропуск строку позовної давності.
2. Підстави з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.
Розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаг" арбітражний керуючий Лукашук Віталій Васильович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2021р., відмовити у визнанні кредиторських вимог на загальну суму 25 461 811,80 грн. та судового збору в розмірі 4 204,00 грн.
2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- ухвала суду першої інстанції є такою, що постановлена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права;
- кредитором - ТОВ "Монтарес Консалтинг" не було надано суду доказів щодо звернення ним або ТОВ "Просперіті Файненшел" до органів або осіб, що здійснюють примусове виконання рішень із заявою про примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2015р. у справі № 904/6473/14. Відповідно, для кредитора настали певні негативні наслідки, спричинені пропуском такого строку;
- суд першої інстанції при вирішенні питання стосовно кредиторських вимог обмежився лише посиланням розпорядника майна на застосування строку позовної давності до вимог, які, в тому числі були визнані судом;
- питання щодо підстав виникнення кредиторських вимог їх характеру, розміру та моменту виникнення взагалі не були досліджені в судовому засіданні, оскільки розпорядником майна такі вимоги були відхилені з інших підстав;
- пред'явлення виконавчих документів до виконання є обмеженим у часі і має свої строки. Зважаючи на пропуск строків на пред'явлення виконавчого документу до виконання, рішення у справі № 904/6473/14 для ТОВ "Монтарес Консалтинг" не створює жодних прав для його примусового виконання;
- законодавець визначив строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання як гарантію виконання судового рішення в примусовому порядку та забезпечення дотримання прав кредитора (стягувача). Стаття 329 ГПК України передбачає можливість поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу, якщо причини такого пропуску будуть визнані судом поважними;
- задоволення вимог кредиторів здійснюється відповідно до положень КУзПБ. Під час задоволення вимог кредиторів, боржник має керуватись вимогами законодавства про банкрутство. Боржник, при цьому, не приймає рішення стосовно черговості, строків, порядку погашення вимог кредиторів. Відповідно, задоволення вимог кредиторів не можна ототожнювати з добровільним виконанням боржником судових рішень, зокрема, у тому випадку, якщо заява кредитора ґрунтується саме на рішенні суду.
2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
Учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не направили на адресу суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.
3. Апеляційне провадження.
3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2021р. (головуючий суддя - Вечірко І.О., судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.) відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 12.07.2021р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.07.2021р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 30.08.2021р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.08.2021р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 27.09.2021р.
У зв'язку із відпусткою судді Верхогляд Т.А. на підставі розпорядження керівника апарату суду від 27.09.2021р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, за результатом якої для розгляду даної справи призначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Вечірко І.О., судді - Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.
Судове засідання 27.09.2021р. за участю представника розпорядника майна ТОВ "Трансмаг" арбітражного керуючого Лукашука В.В. відбулось в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
В судовому засіданні 27.09.2021р. представник розпорядника майна боржника надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги, а представник АТ "Державний експортно-імпортний банк України" зазначив, що при розгляді апеляційної скарги покладається на розсуд суду.
Інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не направили в судове засідання своїх повноважних представників, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників провадження у справі.
27.09.2021р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.
20.10.2020р. Акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаг" на підставі ст. 34 КУзПБ.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2020р. відкрито провадження у справі № 904/6208/20 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаг". Визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" на суму 489 398,26 грн. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів (до 07.12.2021р.). Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Лукашука Віталія Васильовича. Попереднє засідання суду призначено на 26.01.2021р.
07.12.2020р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаг" за № 65548.
12.01.2021р. до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ТОВ "Монтарес Консалтинг" про визнання конкурсних кредиторських вимог до боржника у розмірі 25 461 811,80 грн. та судового збору у розмірі 4 378, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2021р. прийнято заяву ТОВ "Монтарес Консалтинг" про визнання грошових вимог у розмірі 25 461 811,80 грн. та судового збору у розмірі 4 378,00 грн. до розгляду в попередньому судовому засіданні на 26.01.2021.
20.01.2021р. до Господарського суду Дніпропетровської області від розпорядника майна надійшло повідомлення про розгляд заяви з грошовими вимогами до боржника, в якому розпорядник майна грошові вимоги ТОВ "Монтарес Консалтинг" відхилив.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2021р. розгляд грошових вимог ТОВ "Монтарес Консалтинг" відкладено, в попередньому судовому засіданні оголошено перерву до 10.03.2021р.
19.02.2021р. до Господарського суду Дніпропетровської області від розпорядника майна боржника надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи разом із заявою про застосування строків позовної давності.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2021р. розгляд грошових вимог ТОВ "Монтарес Консалтинг" відкладено, в попередньому судовому засіданні оголошено перерву до 05.04.2021р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх в судовому засіданні учасників справи, місцевий господарський суд 05.04.2021р. постановив оскаржувану ухвалу.
3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.
Із змісту апеляційної скарги вбачається, що розпорядник майна боржника фактично не погоджується із ухвалою суду першої інстанції в частині визнаних кредиторських вимог ТОВ "Монтарес Консалтинг" в розмірі 4 204,00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 1 143 116,01 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Апеляційний господарський суд звертає увагу, що при вирішенні питання обґрунтованості заявлених кредитором вимог у справі про банкрутство слід мати на увазі, що згідно з ст. 45 КУзПБ, серед іншого, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна. До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Оцінюючи повноту і всебічність судового розгляду у цій справі, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наведених норм КУзПБ у сукупності з положеннями процесуального закону щодо диспозитивності у господарському процесі, прав та обов'язків сторін у справі про банкрутство, доведення стороною відомостей, вказаних в обґрунтування своїх вимог і заперечень, порядку надання доказів, та вважає за необхідне звернутися до усталених правових висновків Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов'язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, за якими:
- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019р. у справі № 908/710/18, від 25.06.2019р. у справі № 922/116/18, від 15.10.2019р. у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019р. у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019р. у справі № 904/9024/16);
- обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 26.02.2019р. у справі № 908/710/18, від 05.03.2019р. у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019р. у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019р. у справі № 915/535/17, від 25.06.2019р. у справі № 922/116/18, від 15.10.2019р. у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019р. у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019р. у справі № 904/9024/16);
- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019р. у справі № 908/710/18, 25.06.2019р. у справі № 922/116/18, від 15.10.2019р. у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019р. у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019р. у справі № 904/9024/16);
- у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 26.02.2019р. у справі № 908/710/18, від 15.10.2019р. у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019р. у справі № 910/10542/18).
- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які мають підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019р. у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019р. у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019р. у справі № 915/535/17, від 25.06.2019р. у справі № 922/116/18, від 15.10.2019р. у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019р. у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019р. у справі № 904/9024/16);
- у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019р. у справі № 908/710/18, від 15.10.2019р. у справі № 908/2189/17).
Наведені висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019р. КУзПБ, відповідно до п. 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки КУзПБ (ст. 45-47) містить аналогічне правове регулювання порядку звернення кредиторів з заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.
У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог. Така правова позиція викладалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 27.05.2021р. у справі № 924/556/20, від 07.10.2020р. у справі № 914/2404/19, від 11.02.2020р. у справі № 904/8484/16, від 07.08.2019р. у справі № 922/1014/18.
Як вбачається із матеріалів даної справи, 12.01.2021р. до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ТОВ "Монтарес Консалтинг" про визнання конкурсних кредиторських вимог до боржника у розмірі 25 461 811,80 грн. та судового збору у розмірі 4 378, 00 грн.
20.01.2021р. до Господарського суду Дніпропетровської області від розпорядника майна надійшло повідомлення про розгляд заяви з грошовими вимогами до боржника, в якому розпорядник майна наголосив на пропуску строку позовної давності та відсутність доказів звернення заставодержателя з метою реалізації права щодо звернення стягнення на предмет застави, в зв'язку з чим грошові вимоги розпорядником майна боржника відхилено.
19.02.2021р. до Господарського суду Дніпропетровської області від розпорядника майна боржника надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи разом із заявою про застосування строків позовної давності.
Визнаючи кредиторські вимоги ТОВ "Монтарес Консалтинг" в розмірі 4 204,00 грн. (судовий збір) та 1 143 116,01 грн., місцевий господарський суд послався на те, що заборгованість в розмірі 1 143 116,01 грн. присуджена до стягнення рішенням господарського суду від 26.10.2015р. у справі № 904/6473/14, а тому підлягає визнанню, оскільки в цій частині вимог строк позовної давності пропущено не було. Посилання розпорядника майна та боржника на пропуск строку позовної давності за цією частиною заборгованості не прийнято судом першої інстанції, оскільки ненадання доказів звернення до виконавчої служби з метою примусового виконання рішення, яке набрало законної сили, не свідчить про пропуск строку позовної давності.
Апеляційний господарський суд не погоджується із висновком суду першої інстанції про визнання грошових вимог ТОВ "Монтарес Консалтинг" у зазначеному вище розмірі з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів грошових вимог (а. с. 11-14), 07.03.2014р. між Публічним акціонерним товариством "БТА Банк" (наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансмаг" (наймач) було укладено Договір найму обладнання.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2015р., яке набрало законної сили 13.11.2015р., у справі № 904/6473/14 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаг" на користь Публічного акціонерного товариства "БТА Банк" заборгованість у розмірі 1 143 116,01 грн. та 22 862,32 грн. судового збору (а. с. 23-26).
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України (в редакції, чинній на час винесення рішення у справі № 904/6473/14) виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.
Частиною 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній до 05.01.2017р.) встановлено, що стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення строку його пред'явлення до виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній до 05.01.2017р.) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Згідно із ст. 119 ГПК України (в редакції, чинній на час винесення рішення у справі № 904/6473/14) у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено (ч. 1). Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви (ч. 2). За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві і боржнику (ч. 3).
Матеріали грошових вимог (а. с. 16-21) свідчать, що 24.07.2020р. між Акціонерним товариством "БТА Банк" (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Просперіті Файненшл" (Фактор) було укладено Договір факторингу № 123-Н/08/Ф-ФДД-1, відповідно до умов п. 2.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор зобов'язується передати (сплатити) Клієнту вартість права вимоги, а Клієнт зобов'язується відступити Факторові права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (портфель заборгованості).
Відповідно до п. 36 додатку № 1 від 24.07.2020р. до Договору факторингу № 123-Н/08/Ф-ФДД-1 від 24.07.2020р. "Реєстр боржників" (а. с. 22) Клієнт передав, а Фактор прийняв від Клієнта права вимоги - списану у збиток заборгованість ТОВ "Трансмаг" за Договором від 07.03.2014р. в розмірі 2 362 439,76 грн., ціна відступлення - 1,00 грн.
03.08.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Просперіті Файненшл" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтарес Консалтинг" (Новий кредитор) було укладено Договір відступлення права вимоги № 3-ор (а. с. 6-8), відповідно до умов п. 2.1 якого на умовах, встановлених цим Договором та відповідно до ст. ст. 512-519 ЦК України, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату, а Новий кредитор приймає належні Первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (портфель заборгованості).
Відповідно до п. 36 додатку № 1 від 03.08.2020р. до Договору відступлення права вимоги № 3-ор від 03.08.2020р. "Реєстр боржників" (а. с. 10) Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв від Первісного кредитора права вимоги - списану у збиток заборгованість ТОВ "Трансмаг" за Договором від 07.03.2014р. в розмірі 2 362 439,76 грн.
На час передачі ТОВ "Монтарес Консалтинг" боргу ТОВ "Трансмаг" через майже 5 років після винесення місцевим господарським судом рішення від 26.10.2015р. у справі № 904/6473/14 стягувач - ПАТ "БТА Банк" не звертався до суду із заявою щодо поновлення строку пред'явлення наказу до виконання. Докази такого звернення в матеріалах грошових вимог відсутні. Крім того, заборгованість за вказаним рішенням списана стягувачем у збиток.
Нові кредитори ТОВ "Трансмаг" питання про поновлення строку пред'явлення наказу до виконання та наявність поважних причин для такого поновлення перед місцевим господарським судом також не ставили.
За наведених обставин, примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2015р., яке набрало законної сили 13.11.2015р., у справі № 904/6473/14 та могло бути пред'явленим до виконання протягом одного року, є неможливим.
Разом з тим, після відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Трансмаг" ТОВ "Монтарес Консалтинг" подало заяву до місцевого господарського суду про визнання кредиторських вимог на суму 2 362 439,76 грн., у тому числі на суму 1 143 116,01 грн., яка виникла на підставі Договору найму обладнання від 07.03.2014р. та підтверджена рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2015р. у справі № 904/6473/14.
Розглядаючи питання щодо визнання кредиторських вимог ТОВ "Монтарес Консалтинг" до ТОВ "Трансмаг" в розмірі 1 143 116,01 грн., колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що пропуск кредитором строку пред'явлення наказу до виконання та не звернення його із заявою щодо поновлення строку пред'явлення наказу до виконання унеможливлює визнання цих вимог господарським судом у справі про банкрутство. При цьому, слід враховувати, що в межах процедури банкрутства задоволення вимог кредиторів здійснюється під контролем арбітражного керуючого за умов додержання правил такого задоволення та в примусовому порядку в ліквідаційній процедурі незалежно від волі боржника.
За наведених обставин, відсутність у кредитора - ТОВ "Монтарес Консалтинг" права на примусове виконання рішення суду виключає можливість визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство.
За загальними вимогами процесуального права, закріпленими у ст. ст. 73, 74, 76, 77, 86, 236 ГПК України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив розглядаючи справу.
Для повного і всебічного розгляду справи важливим є встановлення та аналіз сукупного зв'язку наведених вище обставин, а їх відсутність не дає змогу розглянути спір у відповідності до вимог законодавства.
Оскільки вище зазначеного суд першої інстанції не здійснив, не дослідив у повному обсязі докази, які наявні в матеріалах справи, що є порушенням вимог ст. ст. 86, 236 ГПК України щодо ухвалення судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності це призвело до прийняття необґрунтованого рішення про визнання кредиторських вимог ТОВ "Монтарес Консалтинг" в розмірі 4 204,00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 1 143 116,01 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зважаючи на не з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги шляхом скасування ухвали суду першої інстанції в частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтарес Консалтинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаг" в розмірі 4 204,00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 1 143 116,01 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів. В зв'язку з чим, необхідно викласти оскаржувану ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2021р. в наступній редакції: "Відмовити у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтарес Консалтинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаг" на загальну суму 25 461 811,80 грн. та судового збору в розмірі 4 204,00 грн.".
3.5. Розподіл судових витрат.
Судові витрати за подання апеляційної скарги на підставі ст. ст. 129, 282 ГПК України покладаються на ТОВ "Монтарес Консалтинг".
Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаг" арбітражного керуючого Лукашука Віталія Васильовича - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2021р. у справі № 904/6208/20 - скасувати в частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтарес Консалтинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаг" в розмірі 4 204,00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 1 143 116,01 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
Викласти ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2021р. в наступній редакції: "Відмовити у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтарес Консалтинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаг" на загальну суму 25 461 811,80 грн. та судового збору в розмірі 4 204,00 грн."
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтарес Консалтинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаг" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 6 306,00 грн.
Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови складено - 04.10.2021р.
Головуючий суддя І.О. Вечірко
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя Л.М. Білецька