Справа № 761/22381/21
Провадження № 2/761/9487/2021
30 вересня 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Романишеної І.П.,
за участю секретаря Войновського О.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Мохонька О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Укрпошта» про зобов'язання вчинити дії, -
У червні 2021 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з даним позовом.
Ухвалою суду від 25.06.2021 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
23.09.2021 року від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання.
Позивач в судовому засіданні заперечував проти залишення позовної заяви без руху.
Суд, заслухавши думку учасників справи, вивчивши позовну заяву, дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленим 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зазначає, що позовна заява подана відповідно до п. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», тому він звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
У статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Із пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 р №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено саме Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду.
Але, як вбачається з позовної заяви, підставою звернення позивача з позовом до суду не є порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживача» (позов не містить жодного посилання на порушення прав позивача саме як споживача та способи їх захисту, передбачених саме цим Законом).
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 13 Закону України "Про поштовий зв'язок" послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості. У договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. Договір про надання послуги поштового зв'язку вважається укладеним після оплати користувачем вартості цієї послуги, якщо інше не передбачене відповідними договорами.
Виходячи з викладеного, посилання позивача, як підставу звільнення від сплати судового збору на положення ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», є безпідставним, оскільки позивач не є стороною договору надання послуг поштового зв'язку, не здійснював оплату послуг поштового зв'язку, а отже не є і споживачем цим послуг, позовна заява не містить відомостей про те, яке право споживача, передбачене саме Законом України «Про захист прав споживача», порушено, в той же час положення Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються до відносин, які виникли між споживачем та суб'єктом підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Законом України «Про судовий збір»).
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подання позивачем позову складає 908,00 грн.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду документ, який би підтверджував сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин, з врахуванням того, що судом після відкриття провадження встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 175-177 ЦПК України, суд вважає за необхідне залишити вказану позовну заяву без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення вказаної ухвали позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Керуючись положеннями ст. 4, 11, 175, 177, 187, 353-355 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Укрпошта» про зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху та падати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали суду. У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву залишити без розгляду.
Ухвала оскарження не підлягає.
СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА