СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-з/759/273/21
ун. № 759/21881/21
04 жовтня 2021 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Войтенко Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №34458 від 11.05.2021, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем. Заявник наголошує на тому, що виконавчий напис № 34458 від 11.05.2021 вчинено незаконно, з зв'язку з цим ОСОБА_1 має намір звернутись з позовом до Святошинського районного суду м. Києва про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса. Проте, у зв'язку зі зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторії Михайлівни за примусовим виконанням виконавчого напису №34458 від 11.05.2021 року та здійсненням приватним виконавцем дій щодо примусового його виконання, а саме накладення арешту на кошти заявника, оголошення в розшук, належних заявнику транспортних засобів, а тому, з метою забезпечення виконання рішення у справі, необхідно зупинити стягнення на підставі вищевказаного виконавчого напису нотаріуса до вирішення питання по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов може бути забезпечено шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку (п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
Ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обгрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (абз. 1 ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").
Нормою п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" передабчено, що виконавчий напис нотаріуса є видом виконавчого документу і, як передбачено ст. 90 Закону України "Про нотаріат", стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса вже перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жданович Вікторії Михайлівни, виконавче провадження №66726807. Доказом зазначеного до заяви долучено постанову про відкриття вказаного виконавчого провадження від 06.09.2021, постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 06.09.2021, постанови про арешт коштів від 22.09.2021, постанову про розшук майна від 22.09.2021.
Тобто виконавчий напис, на визнанні якого таким, що не підлягає виконанню, наполягає заявник, вже виконується, з заявника в примусовому порядку можуть бути стягнуті грошові кошти на його виконання.
За умови задоволення позову, при фактичному виконанні виконавчого напису, позивач заявник буде вживати заходів для повернення безпідставно стягнутих з нього грошових коштів. А зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису до набрання законної сили рішенням по суті спору, забезпечить реальну можливість уникнути такої загрози інтересам заявника.
При цьому, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, у разі їх застосування права відповідача порушені не будуть.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також убезпечення від спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Таким чином, враховуючи, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Жданович В.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису про стягнення з позивача заборгованості на суму стягнення у розмірі 11 797,63 грн., а позивач має намір оскаржити такий виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, - існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він має намір звернутись до суду.
За таких обставин, наявні підстави для задоволення поданої заяви про забезпечення позову.
Щодо питання відносно необхідності застосування зустрічного забезпечення, суд виходить з такого.
Вимоги щодо змісту і форми ухвали суду визначено статтею 260 ЦПК України. Відповідно до частини сьомої статті 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно із частиною першою статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Враховуючи наведене правило процесуальної норми, суд має право, втім він не зобов'язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача.
Випадки обов'язкового застосування зустрічного забезпечення встановлені частиною третьою статті 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
З огляду на обраний вид забезпечення позову, жодна із обставин, перерахованих у частині третій статті 153 ЦПК України, судом встановлена не була, відповідно, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення. При цьому, а разі встановлення таких обставин, питання про зустрічне забезпечення позову може бути вирішено на підставі ч.6 ст. 154 ЦПК України.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 153 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №34458 від 11.05.2021, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем.
Строк пред'явлення ухвали до виконання становить три роки та обчислюється з наступного дня після її прийняття.
Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Святошинський районний суд міста Києва.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет»: юридична адреса: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, оф. 204, ЄДРПОУ 43311346.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя Ю.В. Войтенко